Великі очікування і «компромісний» результат: чому кліматична конференція ООН у Глазго стала розчаруванням

Під завісу минулого тижня в Глазго закінчила роботу кліматична конференція ООН COP26.

Учасники зібрання підписали документ, внісши до нього в останню добу значні компромісні зміни в питанні видобутку викопного палива.

Заявлена про прискорення боротьби з глобальним потеплінням підсумкова декларація не забезпечує, як планувалося, його утримання на рівні в 1,5°C. Одразу після підписання декларації її назвали «такою, що розчаровує».

Бачачи труднощі досягнення цієї угоди, голова Всесвіт­ньої кліматичної конференції британець Алок Шарма сказав, що «глибоко жалкує» про останні зміни, внесені у питання викопного палива.

З тремтячим голосом та сльозами на очах Алок Шарма був змушений перервати свою промову, охоплений емоціями та під оплески присутніх.

«Я розумію глибоке розчарування стосовно змін, внесених в останню хвилину, в питанні про викопне паливо, але також життєво важливо, щоб ми захищали цю угоду», — сказав він.

За словами Алока Шарма, останні серйозні зміни до проєкту пакту було внесено за наполяганням Китаю та Індії, які закликали до «поетапного скорочення», а не «поступової відмови» від вугільної енергетики — найбільшого джерела викидів парникових газів. Китай та Індія — одні з найбільших джерел викидів вуглекислого газу. Європейські країни та острівні дер­жави висловили своє невдоволення.

У підсумкову декларацію ввійшов пункт про необхідність зберегти одну з головних цілей Паризької угоди — прагнення активними діями утримати зростання глобальної серед­ньорічної температури до 1,5 градуса до кінця XXI століття. Однак, як зазначають представники наукової спільноти, прийнятих на саміті зобов’язань недостатньо для досягнення поставленої мети.

«Наша тендітна планета висить на волосині. Кліматична катастрофа все ще стукає у двері», — зазначив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

За його словами, конференція COP26 стала «довгоочікуваними кроками вперед, але цього недостатньо».

Так званий «Кліматичний пакт Глазго» не забезпечує гарантій збереження глобального потепління на його ниніш­ньому рівні в 1,5°C, а також не відповідає на запити про фінансову допомогу для бідних країн, які вже страждають від кліматичних змін.

Гутерріш назвав домовленості щодо клімату недостатніми, але визнав, що підсумки конференції — це компроміс, який враховує інтереси і протиріччя країн-учасниць.

ЗМІ пишуть, що підсумкова угода містить м’якші формулювання порівняно із запланованими спочатку. Зокрема, замість припинення використання вугілля у фінальному договорі йдеться про поступове скорочення цього енергоресурсу.

У той час як планета, згідно з експертами ООН, уже зараз перебуває на «катастрофічній» траєкторії глобального потепління на 2,7°C у найближчі 50 років (порівняно з доіндустріальною ерою), текст лише закликає держави-члени підвищувати свої зобов’язання щодо зниження викидів парникових газів. Але при цьому передбачено коригування окремих країн — з урахуванням «особливих національних обставин».

Саме цей пункт викликав критику з боку природоохоронних організацій. Експерти регулярно попереджають, що сьогодні потепління на «кожну десяту градуса» дається взнаки, оскільки стихійні лиха, пов’язані зі зміною клімату, вже почастішали: це повені, посухи або «теплові хвилі», які ведуть до людських жертв.

Прориву на саміті не сталося і на думку виконавчої директорки Greenpeace International Дженніфер Морган: «Я думаю, що угода беззуба та слабка. Але це сигнал про кінець вугілля. Це добре, але це йде в розріз із сьогоденням. Мета в 1,5 градуса залишається, але йде на другий план».

«COP26 провалився», — вважають екоактивісти, які впродовж двох тижнів стежили за подіями кліматичного саміту.

Міністр довкілля Швейцарії Симонетта Соммаруга назвала результати саміту скандалом: «Багаторазове повторення словосполучення «1,5 градуса Цельсія» не має жодного сенсу, якщо в угоді не прописані способи досягнення цієї мети».

За її словами, COP26 запам’ятається як зрада країн, що розвиваються, оскільки формулювання договору дуже розмиті, а запропоновані процеси — непрозорі. Хоча угоду підписали делегації майже 200 країн, практично кожен її пункт викликає розбіжності сторін.

Конференція ООН з клімату розпочала свою роботу у Шотландії 31 жовтня. У ній взяли участь 30 тисяч людей майже із 200 країн світу.

У перші дні захід відвідали президент США Джо Байден, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Китайський лідер Сі Дзиньпін та президент Росії Володимир Путін у конференції не брали участі.

Джо Байден розкритикував ставлення Путіна до саміту, зазначивши, що Росія стикається з тими самими проб­лемами, що й увесь світ, але не робить достатньо у боротьбі з ними.