У вересні українські програмісти заробили $621 млн: це рекорд для IT і 40% всього експорту послуг

Державний бюджет України за десять місяців зведено з дефіцитом 54,5 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.

Експерти вважають: «поки що ситуація під контролем».

Загалом доходи загального фонду держ­бюджету склали 862,1 млрд грн, витрати — 921,5 млрд грн, але при цьому видаткова частина недовиконана на 7,3%.

На 23,4% від плану зменшилися фактичні запозичення до загального фонду держбюджету та становили 401,7 млрд грн. Складним був вересень — з України пішло на $2,4 млрд більше, ніж прийшло, наша країна виплачувала за старими запозиченнями.

Пробуксовує розміщення ОВДП — для фінансування держбюджету залучено лише 282,9 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 80,6 млрд грн ($2,4 млрд та EUR 418,1 млн).

Лише за місяць Мінфін підняв ставки запозичення для шестимісячних ОВДП iз 9,7 до 10,5%, а п’ятирічні облігації розміщуються під 12,75% річних.

Хочеться звернути увагу на показники експорту, який у вересні становив майже $6 млрд — такого з 2010 року не було. Експорт послуг стійко вийшов на рівень $1,5-1,6 млрд на місяць, при цьо­му послуг традиційно продається більше, ніж купується (у вересні — на $238 млн більше).

Цікавий інший тренд — перерозподілився склад послуг. Обсяг транспортних, приміром, падає, а IT-послуги б’ють нові рекорди. У вересні комп’ютерний сервіс приніс до країни $621 млн валюти, що є черговим рекордом та становить 40% всього експорту послуг.

Схоже, сказана в 2020 році міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим фраза, що він має намір збільшити частку IT-послуг у ВВП країни з 5 до 10% — цілком здійсненна мета.

Компанія DAXX нарахувала в Україні 200 тисяч програмістів, тобто це другий після Польщі показник за кількістю розробників (у Східній Європі один мільйон розробників програмного забезпечення). Але при цьому в нас найнижча годинна ставка ІТ-розробки в регіоні — в середньому становить 30-60 доларів.

А от на другому місці за експортом теж не транспорт, а толінг — послуги з промислової переробки товарів, надходження від яких становлять $411млн.

В Україну ввозиться напівфабрикат, переробляється за документацією замовника і вивозиться у вигляді напівфабрикату, але вищого ступеня переробки.

При цьому імпорт зростає помірно, у вересні 2021р — $6,4 млрд, тому дефіцит не надто високий ($415 млн), що позитивно розцінюється при зміні кон’юнктури.

Тож не лише світова кон’юнктура прихильна до України. Як бачимо, й Україна дедалі більше інтегрується у світову економіку. От тільки, на жаль, на допоміжних ролях.