Хвилина мовчання: як телеканали «не помітили» розслідування PandoraPapers про офшори Зеленського і Ко

Міжнародне журналістське розслідування про високопоставлених осіб у цілій низці держав, які користуються офшорними рахунками, в більшості цих країн спричинило ефект, схожий на вибух бомби. І, до речі, в Україні також.

Одне зі свідчень цьому — падіння рейтингу чинного президента Володимира Зеленського, який фігурує у розслідуванні, та його політичної партії «Слуга народу».

Але найцікавіше, що падіння рейтингу мало місце не завдяки широкому висвітленню цієї події в Україні, а всупереч йому: як показало дослідження журналістів, про розслідування PandoraPapers не розповіли головні вітчизняні канали, що належать українським олігархам, проти яких, за дивним збігом обставин, нібито бореться Володимир Зеленський.

Не повідомили, але спростували...

Як пишуть журналісти «Детектор медіа», цілком і повністю проігнорували цю тему канали Віктора Пінчука. Інші ж олігархічні канали перевернули новину з ніг на голову, приділивши основну увагу статкам мало цікавих українцям персонажів на зразок короля Йорданії.

Інститут масової інформації оперативно склав перелік онлайн-видань, які всупереч інформаційному порядку денному 4 жовтня (саме тоді вибухнула інформаційна бомба) проігнорували розслідування про Зеленського: ТСН, «Сегодня», УНІАН, «Укрінформ» та «РБК-Україна».

Перші три належать до великих олігархічних медіагруп Ахметова та Коломойського, причому перше — демонстративно лояльне до влади, друге мало свої причини не згадувати про розслідування, адже воно значною мірою зосереджене на звинуваченні Ігоря Коломойського в розкраданні грошей «Приватбанку». Однак канали цих груп про розслідування все ж згадали, хоч і з маніпулятивними акцентами та дуже стисло.

Два телеканали Віктора Пінчука, які входять до вибірки «Детектора медіа», не повідомляли про PandoraPapers узагалі і про розслідування щодо офшорів Зеленського в новинах також.

Навіть більше, ICTV, щоби не розповідати про скандал, навіть... скасувала випуск новин, замінивши його документальним фільмом. А також зняла з ефіру передачу «Свобода слова», яка, за логікою, мала би бути присвяченою головній темі дня — офшорам Зеленського.

Канал «Україна» зосередився на міжнародних масштабах розслідування: «У списку тих, хто уникав сплати податків, експрем’єр Британії Тоні Блер, очільник Кремля Володимир Путін, голова уряду Чехії Андрей Бабіш», — повідомляв канал.

Проте в підводці явно бракує згадки про найцікавішого аудиторії «очільника» — Володимира Зеленського.

Про його роль у скандалі в сюжеті не сказали нічого. Однак дали коментарі на його захист. У тому числі генерального прокурора Ірини Венедіктової, а також радника керівника офісу президента Михайла Подоляка, який очолює піарслужбу Володимира Зеленського. Що виглядало, на думку дослідників, доволі дивно: автори спростовували щось, про що глядач не знав.

«Плюси» забули про Коломойського

Аналогічний підхід застосував канал «Інтер»: наголосили на масштабах розслідування та високопосадовцях-фігурантах на зразок «короля Йорданії». Утім ілюстрували цей перелік вже відеорядом із Зеленським, Шефіром та іншими українцями.

Після переліку сказали, що над українською частиною розслідування працював «ресурс «Слідство.інфо», «Зокрема, досліджували діяльність «ПриватБанку» і відмивання коштів вищим керівництвом країни». 

З відповідей дали коментар Ірини Венедіктової, а у вечірньому випуску — ще й коментар народного депутата Данила Гетманцева зі «Слуги народу». І, звісно ж, Михайла Подоляка.

А завершився сюжет знову розповідями про зарубіжних політиків та наслідки, які мало для них розслідування. Таким чином «Інтер» продемонстрував компромісний підхід — не розповів подробиць розслідування про Зеленського, але принаймні підказав глядачам, де їх треба шукати.

А от «1+1» поступив ще креативніше. Власник «1+1» Ігор Коломойський є чи не головним негативним героєм стрічки «Офшор 95», однак його канал не замовчував цю історію в новинах. Утім висвітлив її зі своїми специфічними акцентами. 

Сюжет у новинах «1+1» навіть містить згадки про Коломойського. Втім, як і на інших каналах, найважливіша для українських глядачів інформація тут захована в обгортці міжнародної сенсаційності («найбільший витік офшорних даних в історії: таємне стає явним»).

А перелік українських фігурантів розслідувань виглядає так: «Найбагатші люди країни — Рінат Ахметов, Олександр Ярославський, Геннадій Боголюбов, Ігор Коломойський, нардеп Олександр Герега, голова адміністрації експрезидента Порошенка Ложкін, оточення нинішнього президента — Сергій Шефір та Іван Баканов. І сам Зеленський».

«Дивний порядок, чи не так? — стверджують журналісти «Детектор медіа». — За алфавітом було б — Ахметов, Боголюбов, Герега, Коломойський, Ложкін, Ярославський. За статками — Ахметов, Коломойський, Боголюбов, Герега. Чи випадково Ярославського і Боголюбова поставили раніше за Коломойського? Забігаючи вперед: у чому конкретно звинувачують Коломойського, у сюжеті не сказали».

А ось і вся суть викриття Зеленського: «У 2012 році він з оточенням створив мережу офшорних компаній, що нині володіє нерухомістю в Лондоні на мільйони доларів США.

Перед першим туром президентських виборів, згідно з розслідуванням, його частка в центральному офшорі на Віргінських островах безоплатно перейшла партнерові — Шефіру».

І тут же «для балансу»: «Коментуючи нинішнє розслідування, офіс президента нарікає на корупцію за часів Януковича, яка ділових українців до неї примушувала».

Своєрідно про Зеленського згадали на каналі «2+2», який входить до групи «1+1». Там ця згадка виглядала так: «Крім Путіна та низки російських чиновників, там згадують, зокрема, чеського та британського прем’єрів, президентів Чорногорії і Чилі, родину азербай­джанського лідера Алієва, короля Йорданії та президента України Володимира Зеленського, який декларував повний відхід від бізнесу».

Маніпуляція як вона є

Історію з піар-фільмом президента «Детектор медіа» порівнював із цензурою темників; логічно буде провести цю паралель і зараз, адже центральні телеканали, прикриваючи Зеленського та його оточення (або навпаки — викриваючи його у вигідному для своїх власників ключі), використали всі ті самі прийоми, які використовувались для маніпуляцій та приховування незручних новин за часів Кучми.

Тут і тотальна мовчанка (канали Пінчука, які «затулили» головну подію дня дражливою темою Бабиного Яру), і «повідомлення» про подію у форматі спростування («Україна», «Інтер»), і виривання з контексту окремих фактів та замовчування інших («1+1»).

Жоден із телеканалів олігархічних груп не повідомив про ймовірне виведення грошей «Приватбанку» через офшори Зеленського. Загалом роль Коломойського в більшості матеріалів олігархічних каналів не розкрита.

Можливе припущення, що центральні канали просто не хотіли «піарити роботу конкурентів» («Слідства.інфо»), вочевидь хибне, адже ці самі канали запакували скупі згадки про Зеленського в багатослівні розповіді про викриті офшори «королів Йорданії» — персонажів, яких рідко згадують навіть у міжнародних новинах.

Спроба подати офшорну історію Зеленського як малозначущий елемент у переліку гучних викриттів — безперечна маніпуляція, адже для українських глядачів саме ця історія є найважливішою.

Ще аномальніша, з погляду здорових теленовин поведінка — цитування Михайла Подоляка, всього лише радника, себто навіть не посадової особи офісу президента як однієї зі сторін конфлікту.

Телеканали задовольнилися політтехнологічною відпискою Подоляка, не спробувавши добути ексклюзивні коментарі ані самого президента, ані хоча б посадовців його офісу. 

Дивує й набір нардепів від «Слуги народу», чиї коментарі потрапили в новини: якщо Данило Гетманцев пов’язаний з податковою політикою, то Михайло Радуцький і Микита Потураєв — це далеко не лідери партії.

Без заперечень залишилась маніпулятивна теза Подоляка, що скандал не стосується державних грошей. Адже відмиті навіть 2012 року гроші «Приватбанку» — це гроші, які нібито були виведені з України в незаконний спосіб, а це, безперечно, стосується економіки, податків, бюджету.

Виведення грошей з «Приватбанку» зрештою довело його до стану, в якому його довелося націоналізувати та рятувати бюджетним коштом.