Витрачають менше, а лікуються краще: як у Білозірській громаді на Черкащині налагодили роботу «швидкої»

Децентралізація змусила громади рахувати кошти. Про досвід, напрацьований у цьому плані, розповідає Володимир Міцук — голова Білозірської територіальної громади Черкаської області, яка була створена ще 2015 року і входила до пілотного проєкту Програми модернізації системи соціальної підтримки населення України, що реалізується Міністерством соціальної політики за підтримки Світового банку.

— Раніше на розвиток вторинної ланки медицини наша сільська рада щороку перераховувала до п’яти мільйонів гривень субвенції. Зробивши аудит витрат, виявили величезні переплати. Побачили, що в Черкаській центральній районній лікарні отримують медичну допомогу всього сімнадцять відсотків хворих нашої громади.

Решта з 9 тисяч населення лікується у Смілі та Черкасах, адже туди добиратися набагато ближче: до Сміли сім кілометрів, до Черкас — 18. А до села Червона Слобода, де розташована районна лікарня — 35.

«Швидка», наприклад, мала везти хворого, якому необхідна була екстрена медична допомога, лише в районну лікарню, хоч це значно далі, — говорить голова громади. — Нині все набагато простіше й дешевше.

Спонсори подарували нашій громаді сучасний реанімобіль, який поки що єдиний такого рівня в області. Ми зняли з експлуатації старенький УАЗ, а реанімобіль передали на станцію екстреної медичної допомоги в Черкасах з умовою, що він постійно базуватиметься у нас, але за викликами обслуговуватиме також сусідню Степанківську територіальну громаду й частину Руськополянської.

При цьому документально зафіксували, що тяжкохворих з Білозірської ТГ реанімобіль доставлятиме до Смілянської багатопрофільної лікарні ім. Софії Бобринської та до Тре­тьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги. З цими лікувальними закладами уклали договір про співпрацю. І тепер значно економимо на медичному обслуговуванні населення. При тому що його якість набагато поліпшилась.

Також залишаємо у своєму бюджеті немалі кошти, які колись за вимогою районної лікарні виділяли на медичні препарати для інсулінозалежних. Хоча ними їх забезпечує держава, район все одно просив у нас дотацію. У списку райлікарні значилось 80 інсулінозалежних з нашої громади, і то ці цифри не були достеменно підтверджені.

У ході звірки даних виявилося, що насправді у нашій ТГ лише 54 людини потребують інсуліну. Тепер, коли ми перейшли на медичне обслуговування у Смілу, питання дотації взагалі не стоїть, і всі наші інсулінозалежні на 100 відсотків забезпечені життєво необхідними ліками за рахунок держави.

А з 1 жовтня цього року перелік ліків, які входять в урядову програму реімбурсації «Доступні ліки», було розширено препаратами для лікування нецукрового діабету, епілепсії, розладів психіки та поведінки. Це знімає навантаження на місцевий бюджет.

У наших найближчих планах — поліпшити надання медичних послуг на первинному рівні. Ми капітально реконструювали дільничну лікарню: утеплили приміщення, переобладнали все всередині — поліпшили кабінети сімейних лікарів, створили фізіотерапевтичний кабінет, власну лабораторію, закупили сучасне обладнання.

Зробили дві палати денного стаціонару. На все це було виділено майже 3 мільйони гривень. Також затвердили список платних послуг. Маємо намір придбати електронний мінірентген-апарат.

Наше завдання у галузі охорони здоров’я — максимально наблизити медичні послуги до мешканців громади і зробити їх якіснішими.