Раніше Київ було поділено на дільниці, кожна міська поліклініка обслуговувала групу прилеглих дільниць.
За кожним таким сегментом закріплювався дільничний терапевт, якого можна було викликати додому.
Якщо ваш терапевт був хворий чи відсутній з інших причин, його хтось заміняв.
При потребі пацієнт міг звернутися безпосередньо до вузького спеціаліста (окуліста тощо). Зрозуміло, траплялися і черги, але термінових хворих приймали без черг.
Медична реформа постала в Україні в 2016 році. До нашої сім’ї вона докотилася у 2018 році, коли кожний прописаний у Києві громадянин мав обирати сімейного лікаря на свій смак у будь-якому медзакладі Києва.
Оскільки моя сім’я була більш-менш знайома лише з дільничним терапевтом, то ми й обрали її сімейним лікарем (поліклініка №3, вул. Петра Курінного, 2, — П№3).
Свобода у виборі лікаря виглядала як дотепний жарт, оскільки добиратися до лікаря вам потрібно самому, бо за місцем проживання сімейні лікарі своїх хворих не обслуговують.
Так в одну мить кияни позбулися половини своїх медичних послуг. (Варто зауважити, що в найрозвиненіших країнах виклик лікаря на дім не практикується. У разі нагальної необхідності викликають невідкладну допомогу. — Ред.).
Однак за інерцією друга половина послуг надавалася так, як і раніше. Наприклад, у 2019 році в мене на одній з ніг одразу в кількох місцях відкрилася невелика кровотеча з незрозумілих причин. Негайно прийшов до сімейного лікаря, вона призначила мені ліки, які я вживав кілька місяців, і досить швидко хвороба відступила. Допомога ефективна, якщо вона своєчасна.
Тепер усе інакше. Захворів у серпні 2020 року. Симптоми спантеличили лікарів, два місяці вони марно підбирали лікування, з’ясували лише, що у виділеннях є прихована кров.
Від сімейного лікаря отримав направлення на комп’ютерну томографію (КТ) з контрастуванням і на магнітно-резонансну томографію (МРТ) з підсиленням.
У цей час випадково я почав профілактичний прийом ліків від зовсім іншого захворювання — і за кілька днів симптоми основного захворювання зникли. Я миттю закрив медичну тематику.
Однак у лютому і червні 2021 року хвороба поновлювалася. Вирішив прийняти пораду сімейного лікаря з’ясувати діагноз, яку вона дала ще попереднього року.
З її направленням, отриманим тоді, в міському діагностичному центрі (МДЦ) безкоштовно (коштувало 800 гривень на витратні матеріали) пройшов КТ. Процедуру чекав два місяці, і сталася вона 9 серпня. На КТ прийшов хвилин за 15 до призначеного часу, але чекав її години дві.
Співробітники пояснили, що вони приймають непланових хворих. Результат отримав 12 серпня, теж після двогодинного очікування, через що не зміг прийти до сімейного лікаря на запланований час. Довелося записуватись заново на найближчий можливий час 26 серпня.
Висновок КТ починається і закінчується словами: «...Медична документація в повному обсязі не надана...». Такий початок здивував. Я отримав інструкцію про підготовку до дослідження з 9 пунктів і виконав усе, в тому числі надав довідку про операцію 1983 року й оновив аналіз крові.
Сімейна лікарка висновки КТ прокоментувала так: «Тут про все потроху», — і направила мене до чотирьох вузьких спеціалістів. Онколог поліклініки для тлумачення документа перенаправив мене у міський онкоцентр.
Лікар онкоцентру зауважив про КТ: «Тут нічого нема», — і 9 вересня призначив мені МРТ з підсиленням. Оскільки онкоцентр таку процедуру не здійснює, то він повернув мене до сімейного лікаря, яка повторно видала мені необхідні направлення на МРТ і надала буклет приватної фірми, де можна пройти МРТ без будь-яких застережень (там сучасніша апаратура). Але я пенсіонер, і платне обстеження в приватній клініці мені недоступне.
На сайті КМДА написано, що в Києві можна отримати КТ і МРТ безкоштовно, для чого з направленням від лікаря слід звернутися до головного лікаря установи. Я так і зробив і пішов до заступника головного лікаря, яка на той момент була присутня.
Вислухавши питання, лікар щось пробурмотіла про інших лікарів і кудись дуже поспішала. 22 вересня подав заяву до департаменту охорони здоров’я КМДА, додавши: «Я маю 81 рік, відношусь до категорії ризику щодо коронавірусу і сподіваюся, що Ви скоротите мою біганину між медичними кабінетами й установами за безкоштовним МРТ. Додаток: 1)-2) направлення на МРТ; 3) висновок КТ; 4) призначення від лікаря міського онкоцентру; 5) довідка 1983 року про операцію».
Оптимісти вважають, що гірше вже не буде, а песимісти переконані, що ще буде. Відповідь на мою заяву вразила: скаргу на керівництво П№3 направили на розгляд до П№3.
У відповіді на двох сторінках машинопису надано цитати з наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.02.2020 №586, і в такий спосіб дійшли висновку: «...ініціатором направлення на додаткове обстеження виступає лікар-онколог, то питання оформлення електронного направлення в цьому разі відноситься до його компетенції. Відповідні роз’яснення були надані Вам заступником директора з медичного обслуговування закладу Кривошеєвою О. Д. в особистій розмові».
Додатково повідомили, що звертатися можна також до МДЦ. У МДЦ таку процедуру не здійснюють через поламку приладу. Звернення до поліклініки НАНУ і в інститут Шалімова теж були марними — там безкоштовно вже не обслуговують.
На закінчення дозволю собі пораду КМДА: зніміть зі свого сайту повідомлення, що в Києві МРТ можна пройти безкоштовно. А чи варто там безкоштовно проходити КТ (значне опромінення) — нехай читачі вирішують самі. Про закриття лікарень, диспансерів, про отримання довідки про смерть людини тощо — то вже інша тема.
Володимир МЕЛЬНИК,
кандидат фізико-математичних наук, доцент
Київ