ПРИКОЛИ про олів'є
— Чуєш, а хто такі мерчандайзери?
— Загугли. >>
Пізно вночі у квартиру, де лунає гучна музика і чути танці, стукає сусід:
— Іване Петровичу, ви мені магнітофон не позичите?
— Ви що, теж хочете потанцювати?
— Ні, я хочу поспати.
* * *
— Офіціанте, ваш шніцель на смак нагадує старi домашнi капцi, натертi цибулею.
— Боже, що вам доводилося їсти у вашому житті.
* * *
— Чоловiче, в банк не можна заходити оголеним.
— Так я тільки за іпотеку заплатити.
* * *
Фотограф — фотографу:
— У тебе на знімках немає жодної людини iз заплющеними очима. Як тобі таке вдається?
— Коли я наставляю на клієнтів об’єктив, то несподiвано викрикую: «Кожен знімок коштує сто баксів!»
— Чуєш, а хто такі мерчандайзери?
— Загугли. >>
«Я закриваю цей бордель!», — сказала баба Ганна, підпалюючи скирту сіна на краю села. >>
Україну не здолати! Сидить бабуся, 80 років, чекає на повітряну тривогу — щоб знайти, де телефон поклала. >>
Ви помічали, що коли їдеш за кермом, то завжди той, хто їде швидше за вас — козел, а хто повільніше — якийсь придурок? >>
Маленький старий готель в Одесі, рецепція:
— Послухайте, шановний, але у вас тут в ліжку клопи!!!! >>
Два бажання на ранок: щоб кава була гарячою, а вороги – холодними. >>