Земля — наша вічна планета,
Дарунок людині з небес,
Де ходим, кохаєм, живемо
Й століттями творим прогрес.
Вона нас годує й родини,
Наснагу й здоров’я дає,
На старість й в трагічну годину
Приймає у лоно своє.
...За землю точилися війни,
Вбивали солдати солдат,
А в них же лишалися дітки,
Мільйони сиріток, малят...
Розпались старенькі колгоспи,
Тепер агрофірми ростуть,
За частку землі, їхню долю
Селянам борги віддають.
Що буде з паями надалі,
Народ у тривозі чека:
Чи скуплять за безцінь магнати,
Чи в спадок лишиться земля?
Ми віримо партіям, Раді,
Державним структурам сповна.
Ви ж, «слуги народу», при владі —
Як стала товаром земля?
О. ТКАЧЕНКО
Городище, Черкаська область