Зі скандалами, натомість без сесій з лютого: чому не працює Шевченківська райдрада Полтави

6 жовтня Полтавський окружний адміністративний суд, визнавши протиправним та скасувавши розпорядження голови Шевченківської райради в місті Полтава районної ради Сергія Хавренкова, поновив на посаді його заступника Наталію Костіну — волонтерку, котра допомагає фронту із самого початку воєнного протистояння на Донбасі.

Тепер райрада має сплатити на користь пані Наталії середній заробіток за три місяці вимушеного прогулу, судові витрати з оплати правничої допомоги, а також відшкодувати моральні збитки. Зрозуміло, все це — не з кишені очільника ради.

А от судовий процес стосовно ймовірних порушень, допущених під час внутрішнього службового розслідування щодо можливого недотримання заступником голови райради антикорупційного законодавства, іще триває. У день винесення судового рішення про поновлення на посаді Наталія Костіна вже стала до роботи.

— Справедливість має торжествувати, — заявила вона. — Не мала сумніву в тому, що дії голови райради незаконні. Але виникало питання, яке рішення ухвалить суд, бо добре знаю стан сучасної судової системи місцевого рівня. І, відверто кажучи, була приємно вражена ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду. Без сумніву, вона відповідає букві закону».

А що тим часом відбувається в Шевченківській райраді? Від 23 лютого тут так і не спромоглися скликати жодної сесії (про що «Україна молода» вже писала). Останнього разу її призначали на 7 жовтня. Відгадайте з першого разу, відбулася вона чи ні? Звичайно ж, із незрозумілих причин її знову перенесли.

Тим часом представники громадськості, чиї питання давно мала б вирішити сесія (натомість вони зависли в повітрі) і яким уже увірвався терпець, завітавши до голови райради, зачитали йому регламент її роботи, згідно з яким сесії мають скликатися не рідше одного разу на квартал, а із земельних питань — не рідше, ніж раз на місяць.

Після цього на сайті райради почали з’являтися оголошення про засідання постійних депутатських комісій. Зокрема, останнім часом збирали три комісії, однак жодне засідання, знову ж таки, не відбулося через відсутність кворуму.

— Коли Сергій Хавренков своїм розпорядженням усунув мене з посади, зрозуміло, я все одно лишалася депутатом райради, спілкувалася з колегами з різних фракцій. Так от, чому члени постійних комісій так і не збираються на засідання? Бо винесені на їхній розгляд питання мають підкріплюватися пакетом документів. Тобто народні обранці мають володіти належною інформацією, — пояснює Наталія Костіна. — Інакше який сенс у цих зібраннях?

— А ви можете зібрати ті ж таки депутатські комісії згідно з регламентом райради? — допитуюся.

— Так, це входить до функцій заступника голови райради, — відповідає пані Наталія. — Але для цього голова й заступник мають працювати в тандемі, чути одне одного. Із головою ж як не було контакту, так і немає. Людина не робить жодних висновків. Прийшовши з бізнесу, Сергій Хавренков не орієнтується в тому, як має працювати орган місцевого самоврядування, і не хоче вчитися. Не маючи контакту з працівниками, депутатами, голова, по суті, блокує всю роботу ради. На сьогодні працює тільки виконком, та й то зі скрипом, адже там велика кількість вакантних посад, бракує фахівців, цілі відділи — порожні.

Водночас сам Сергій Хавренков вважає, що в усьому винні депутати, які ігнорують засідання постійних комісій, не з’являються на сесії. І це при тому, що вони обіцяли служити народу.

— Гаразд, а чи є якісь важелі впливу на того ж таки голову райради? — цікавлюся.

— Їх два: або він сам має написати заяву про складання повноважень як людина, яка не впоралася зі своїми посадовими обов’язками, або ж депутатський корпус третиною голосів має оголосити йому недовіру. Гадаю, Сергій Хавренков якраз і боїться останнього, а тому то призначає, то відміняє без оголошення причини сесії, — переконана Наталія Костіна. — Звернення про недовіру голові поки що немає. Хоч, припускаю, підписи депутатів уже зібрані.

Наступна означена дата сесії райради — 21 жовтня. Однак чи відбудеться вона, ніхто не знає.

— Ситуація трагікомічна, — визнає пані Наталія. — Сподіваюся на краще, на те, що ми врешті-решт зберемося і згідно з регламентом розглянемо питання, яких зібралося немало, — цього давно чекають від нас люди.