Українці витрачають на їжу понад 40% заробленого: при цьому продукти стрімко дорожчають

Економічні аналітики констатують процес, який уже давно відчувають своїми гаманцями пересічні українці — продукти харчування, та й не тільки вони, в Україні стрімко дорожчають.

За підрахунками статистиків, у вересні ми отримали рекорд — 11% інфляції у річному вимірі.

Гірше, ніж зараз, було тільки в 2018 році. Втім, як передбачається, динаміка «цінозростання», попри весь оптимізм урядовців, продовжуватиметься і надалі.

На алкоголь більше, ніж на освіту...

Споживчі ціни в Україні у вересні 2021 року порівняно з серпнем зросли на 1,5%. З початку 2021 року, за даними Державної служби статистики, зростання становило 7,5%. У річному вимірі інфляція прискорилася до 11%. Тож маємо доволі різкий стрибок, адже ще місяць тому вона становила 10,2%.

Таким чином, Україна встановила черговий рекорд: інфляція перебуває на максимумі за останні три роки, вищою вона була тільки в травні 2018 року, коли становила 11,7%.

Аналітики стверджують: продукти харчування в Україні за вересень піднялися в ціні на 1,2%. Найбільше подорожчали яйця — на 13,6%. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 0,8%, на одяг і взуття — на 7,9%.

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива стали дорожчими на 0,5%, предмети домашнього вжитку і побутова техніка — на 0,5%, охорона здоров’я — на 0,4%, ціни на зв’язок зросли на 0,6%, освіта подорожчала на 13,2%.

Натомість маємо і зворотний процес: фрукти у перший місяць осені подешевшали на 3,4%, соняшникова олія — на 0,9%, цукор — на 0,1%. Ціна на транспорт знизилася на 0,1%, на відпочинок і культуру — на 0,6%, відвідувати ресторани і проживати в готелях можна за ті ж самі гроші, що і раніше.

Як повідомляють статистики, найбільша стаття витрат для українців — «Продукти харчування і безалкогольні напої». На них ми з вами витрачаємо 41,4% від заробленого. Якщо оперувати цифрами, то з квітня по червень 2021 року на їжу і безалкогольні напої українці витратили майже 362 млрд грн.

Ще 13,7% ми витрачаємо на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива. В абсолютних коштах це 121 млрд грн. І це, зауважте, було до подорожчання, яке зараз починається в Україні. Багато коштів іде на транспорт.

На нього у ІІ кварталі ми витратили 80,8 млрд грн (9,3% витрат)  і, нарешті, на четвертому місці у наших з вами співвітчизників — шкідливі звички. На алкогольні напої, тютюнові вироби та навіть наркотики в українців йде 68,4 млрд гривень, що становить 7,8%.

Далі йдуть «Охорона здоров’я» — 53 млрд грн (6,1%),  «Одяг та взуття» — 36,8 млрд грн (4,2%), «Предмети домашнього вжитку, побутова техніка і поточне утримання житла» — 32,2 млрд грн (3,8%), «Відпочинок і культура» — 29,8 млрд грн (3,4%), «Зв’язок» — 23,5 млрд грн (2,7%), «Ресторани і готелі» — 22,9 млрд грн (2,6%), «Освіта» — 9 млрд грн (1,1%), а також 34,2 млрд грн (3,9%) — на «Різні товари та послуги».

І хліб, і дах

На думку деяких експертів, у наступному році споживча інфляція битиме рекорди. Як заявив економіст Олександр Теплюк, у 2022 році ціни в Україні зростуть майже вдвічі. При цьому, попри зростання середньої зарплати за 30 років незалежності, купівельна спроможність в Україні скоротилася на 30%.

Утім українська влада не втрачає оптимізму. Міністр фінансів Сергій Марченко, наприклад, бачить потенціал для утримання інфляції в рамках 10% в 2021 році. А от НБУ очікує, що за підсумками третього кварталу інфляція досягне піку в цьому році на рівні 11,2%.

Одним із найболючіших для українців традиційно є подорожчання хліба. Експерти прогнозують до кінця року здорожчання головного харчового продукту в Україні одразу на чверть. У Всеукраїнській асоціації пекарів повідомляють, що це станеться через подорожчання природного газу та електроенергії.

Там зазначають: за рік газ здорожчав у сім разів, електрика — вдвічі. За підрахунками, при піковій вартості частка енергоносіїв у собівартості хліба зросте з 5-7% до 15-20%. Відтак хлібобулочні вироби піднімуться в ціні на 10-25%.

Додасть гостроти у «хлібному» питанні й подорожчання удвічі ключових інгредієнтів випічки: цукру і рослинної олії — також інфляція у понад 11% в річному вимірі.

Здорожчала і пшениця: за рік із 6-6,6 до 7,7-8,5 тисячі гривень за тонну, тобто на 27-29%. Експерти також повідомляють, що за 8 місяців виробництво хліба знизилось на 3,5%.

Дорожчає й оренда житла. Втім у найбільших містах України за вересень попит на оренду житла реалізували на понад  90%, тому майже остаточно сформувалася ціна на найближчі 2-3 місяці.

За даними експерта з нерухомості Юрія Піти, у середньому за вересень оренда житла подорожчала на 5-10% в залежності від міста та інших факторів. Найбільше зростання (до +10%) зафіксували в Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі, в інших обласних центрах воно не перевищує 5%.

За його словами, малогабаритне житло радянської забудови користується попитом у 60-65% наймачів, тож воно може вирости в ціні  на 2-3%, при цьому тарифи, в тому числі вартість опалення, можуть істотно вплинути на ціноутворення на ринку нерухомості: витрати на квартплату не можуть перевищувати 30% від вартості місячної оренди квартири.

Але в реальності протягом опалювального сезону в старих радянських будинках комунальні витрати можуть досягти 40-50% від ціни оренди житла. Така ситуація може призвести до відтоку орендарів і зниження вартості оренди на 10-15%.

За кордоном не краще

Подорожчання продуктів харчування — не суто український феномен, а світова тенденція: на тлі зростання попиту на продовольство у світі дорожчають продукти. Зокрема, за останній рік, як свідчать дані FAO (Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), вартість продовольчих продуктів зросла на 33%.

В організації вважають, що світові ціни на продовольчі товари зросли у верес­ні через жорсткість умов пропозиції і високого попиту на основні продукти харчування, насамперед пшениці і пальмової олії.

У вересні індекс цін на продовольство FAO склав у середньому 130 пунктів, що на 1,2% більше, ніж у серпні: цей показник відстежує щомісячні зміни світових цін на основні продовольчі товари. Окремо FAO публікує дані про зростання цін на зерно.

Так, у вересні індекс цін на зернові виріс на 2% в порівнянні з попереднім місяцем, при цьому світові ціни на пшеницю зросли майже на 4% — і на 41% вище, ніж роком раніше. На думку аналітиків, це сталося через скорочення обсягів експорту на тлі високого попиту.

«Серед основних зернових культур у найближчі тижні в центрі уваги буде пшениця, оскільки необхідно перевірити попит на тлі швидко зростаючих цін», — цитують ЗМІ старшого економіста FAO Абдолреза Аббассіана.

Індекс цін на рослинні олії зріс на 1,7% за місяць і на 60% у порівнянні з вереснем 2020 року, на молочні товари він піднявся на 1,5% у порівнянні з серпнем. Індекс цін на цукор за місяць зріс на 0,5%, а за рік — на 53,5%. При цьому індекс цін на м’ясо у вересні практично не змінився в порівнянні з попереднім місяцем і виріс на 26,3% в річному численні.

ТЕНДЕНЦІЇ

Бюджети, повні коштів

За 9 місяців 2021 року до загального фонду місцевих бюджетів в Україні надійшло 247 мільярдів 948 мільйонів гривень: це на 20,1% більше, ніж за той самий період торік.

Як повідомило Міністерство фінансів України, лідери за приростом надходжень — Дніпропетровська, Полтавська і Тернопільська області.

Найгірші темпи приросту надходжень у Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях.

При цьому надходження плати за землю склало 26 мільярдів 620 мільйонів 200 тисяч гривень, а збільшення надходжень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року становить 14,9%.

ВАЖЛИВО

Вчасно платити і не дурити

Станом на початок жовтня 2021 року понад 2,5 мільйона українців оформили житлові субсидії: у попередньому опалювальному сезоні допомогу від держави отримували близько 3 мільйонів домогосподарств. Зокрема, за даними Міністерства соціальної політики, у вересні кількість одержувачів субсидій збільшилася на 100 тисяч.

За прогнозами відомства, в цьому опалювальному сезоні розмір субсидії в середньому складе близько 1,9-2 тисяч гривень на сім’ю.

Чиновники заявили, що субсидії призначатимуть лише тим, хто пройде перевірку в Єдиному реєстрі боржників. Відмовлять у допомозі боржникам за комунальні послуги; тим, хто не платить аліменти; а також українцям, що приховали свої доходи або майно.

Колишній міністр соціальної політики Павло Розенко розповів, що найчастіше відмовляють у житловій субсидії через прописки в квартирі осіб, які там фактично не живуть.

Мається на увазі те, що під час обрахунку до загального доходу домогосподарства зараховується прибуток усіх прописаних, і в підсумку обсяг доходу перевищує норму з права на субсидію.

Раніше цю проблему вирішували спеціальні комісії при місцевих органах влади, вивчаючи ситуацію, виходячи з реальних обставин життя родини. Нині ж урядом ці комісії повністю скасовано.

Відтак за формальною ознакою мільйони домогосподарств втратили право на житлові субсидії. Розенко переконаний, що чинна влада намагається скоротити кількість субсидіантів до мінімуму.

ДО РЕЧІ

Заробітчани встають раніше

Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону зростає: тільки за серпень 2021 року він склав 1 млрд 229 млн доларів, що на 21,1% більше, ніж роком раніше, коли ця цифра становила 1 млрд 15 млн доларів.

Усього, за даними НБУ, який враховував у своїй статистиці як офіційні, так і неофіційні канали надходження грошей в Україну, за січень-серпень 2021 року в Україні з-за кордону надійшло 9 млрд 70 млн доларів приватних грошових переказів, що на 19,2% більше, ніж роком раніше — 7 млрд 610 млн доларів.

А ТИМ ЧАСОМ...

Конкуренція на злеті

Угода про єдиний авіаційний простір з ЄС, яку планують підписати вже нинішньої осені, дозволить підвищити в Україні конкуренцію, що знизить ціни на перельоти всередині країни. Крім того, договір дасть більше можливостей для використання безвізу.

Так вважає віцепрем’єр-міністр України Ольга Стефанішина, зазначивши, що насамперед «відкрите небо» з ЄС дозволить збільшити кількість компаній на ринку авіаперевезень України.

«Тобто компанії з ринку ЄС зможуть працювати на українському ринку. Це означає збільшення конкуренції, зниження цін, збільшення перельотів», — додала вона й уточнила, що прихід на ринок європейських авіакомпаній дозволить збільшити кількість перельотів з інших міст України, а не тільки з Києва. «Буде більше можливостей користуватися безвізом», — наголосила чиновниця.