Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Георгій Нарбут (1886—1920) — творець українського бренду. (Фото Анастасії ШТОМПЕЛЬ.)
У рік 135-ліття з дня народження художника Георгія Нарбута у Києві пасажири синьої гілки метро — це та, яка від Теремків до Героїв Дніпра — можуть опинитися в артпотязі, де збагатяться знаннями про неординарного митця, який прожив лише 34 роки, але залишив в історії України незабутні яскраві сторінки.
Це він із молодим поколінням українських графіків-модерністів розробляв державний герб і печатку УНР; створив дизайн поштових марок і українських карбованців, які замінювали російські рублі.
Георгій (Єгор) Нарбут походив зі стародавнього литовського шляхетського роду. У XVII столітті рід осів у маєтку побіля Глухова, якому довелося бути в Чернігівській губернії, нині це Сумська область.
Нетривалу золоту добу розквіту архітектури, музики й інших видів мистецтв започаткував у місті 1648 рік, коли зароджувалася доба Гетьманщини. Згодом смаки Георгія Нарбута формувалися значною мірою козацькими пам’ятками.
«...Пристрасть до старовинних документів зародилася в Нарбута ще в юнацькому віці. У листі від 2 жовтня 1904 року гімназист-семикласник набирається зухвалості й питає видатного громадського діяча та колекціонера українських старожитностей Петра Яковича Дорошенка, чи в того є відомості про дідичні маєтності майбутнього художника в Нарбутівці, і просить дозволу скопіювати герб Нарбутів», — констатує дослідниця творчості художника Мирослава Мудрак у монографії «Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду», видання якої українською та французькою мовами нещодавно презентувало у Києві видавництво «Родовід».
Монографія англійською професорки Університету Огайо (США) від цього видавця побачила світ ще минулого року. Переклад з англійської зробила Ярослава Стріха, а переклад на французьку — Оділь Арден.
Саме за тезами книги студія Kultura зробила 10 постерів про різні види дизайну, який створив Георгій Нарбут, — дизайн грошей, гербів, державних документів і печаток, уніформи, книжок etc. І з 4 жовтня до 4 листопада цю рухому виставку постерів з творчою спадщиною Георгія Нарбута, яка стосується дизайну і брендування Української держави, бачитимуть пасажири синьої гілки столичної підземки.
Мирослава Мудрак розглядає творчість і мистецький спадок Георгія Нарбута через оптику дизайну та творення ним різних брендів, аж до створення власного неповторного модерністського нарбутівського стилю.
«Роль Нарбута не обмежувалася викладанням графіки (в Українській академії мистецтва), а він почав iз самого початку, відроджуючи органічні прикмети мистецтва як невід’ємної частини візуальної історії України ще з часів середньовічного князівства Київської Русі. Він вичленував динамічну, відкриту, позитивну енергію доби козацького бароко, а тоді доповнив її прозорими античними геометричними формами, прекрасною пластикою і контуром строгим. Попри всі спроби знищити ці візуальні артефакти й національну естетику, Нарбут успішно поєднав давні українські рукописні шрифти з модерними логотипами і створив бренд, який пережив свого творця. Нарбут майстерно володів засобами графіки й міг вільно виразити своє відчуття «українськості», — пише авторка.
Монографія Мирослави Мудрак є частиною міжнародного українсько-французького проєкту «Георгій Нарбут і творення українського бренду», який реалізується видавництвом «Родовід» і Центром Анни Київської (Франція) за підтримки Українського культурного фонду.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>