Націоналізм — це базис держави

05.10.2021

Люди сильні тоді,
коли відстоюють сильну ідею
З. Фрейд
Нація без націоналізму —
організм без імунітету.
І. Франко


Кожна модерна нація побудувала або намагається побудувати унітарну мононаціональну державу, в якій вона вільно і без тиску ззовні створює умови для процвітання і для свого майбутнього мирного життя і розвитку.

 

Так наші сусіди побудували польську Польщу для поляків, чеську Чехію для чехів, хорватську Хорватію для хорватів тощо.

 

Ці нації не відчувають національного приниження, визиску й асиміляції сильнішим сусідом чи колонізатором, вільно розвивають свою економіку, соціальну сферу, мову, культуру, плекають самобутність, у них відсутній страх за своє майбутнє. Національні меншини тут теж мають усі можливості для повноцінного життя, бо вони сприяють корінній нації.


Українці протягом віків не тільки мріяли, а й жертовно боролися за свою свободу і власну національну державу, багато з них навіть у колоніальних умовах відчували себе вільними.

 

Візьміть для прикладу Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українку, М. Драгоманова, М. Міхновського, С. Бандеру, В. Чорновола та багатьох інших борців. Незалежна Україна існувала в піснях і думах, оспівувалася в художніх творах, у народному епосі.

 

І ось 30 років тому ми з великими віковими жертвами добилися відновлення своєї державності, попередниками якої була Русь із центром у Києві, Галицька Русь, Велике Литовське князівство, Козацька держава Б. Хмельницького та І. Мазепи, Українська держава часів Центральної Ради, Гетьманату і Директорії, Карпатська Україна!


Дуже дорогою ціною відновилася наша державність: московські більшовики-селекціонери протягом свого 75-річного панування кривавим котком прокотилися нею, організувавши три штучні голодомори, фізичне винищення всіх незалежників, інтелігенції, всього цвіту нації, залякуванням і приниженням тих, хто вижив у цій страшній м’ясорубці. Вони надіялися, що живими залишилися лише раби, а раби повинні родити лише рабів.

 

Але глибоко помилилися. Гени свободи залишилися в генетичному коді кожного українця. Український націоналізм перемогти не вдалося. Він був, є і буде базою української національної ідеї, яку нікому і ніколи не вдасться здолати.

 

Але, на жаль, частині українців, типовим представникам колгоспної ери, їм вдалося прищепити цей ген рабства. Вони ще й сьогодні ладні бути рабами чужинців у своїй не своїй вільній Україні, державі української нації. Національний суїцид, напевно, залишився ще як національна ідея в частини совкових хохлів і малоросів, які досі не доросли до українців.


Згідно з масовими опитуваннями, які замінюють перепис населення, в сучасній Україні етнічні українці складають 92% її населення, а це, за міжнародними стандартами, свідчить про мононаціональність нашої держави.

 

Серед національних меншин вирізняються росіяни (6%), євреї (0,2%), поляки, угорці, білоруси, румуни, молдовани. Корінними націями є також кримські татари, кримчаки, гагаузи, які за межами України не мають власних етнічних держав.

 

Перераховані президентом В. Зеленським на параді незалежності десятки дрібних етносів і народностей РФ представлені невеличкими громадами, вони переважно російськомовні і сповідують ідеї «русского міра» та не мають відчутного впливу на життя нашого суспільства.


Історичний розвиток не має заднього ходу, його поступ іде по висхідній. Українці вже ніколи не повернуться до становища колоніальних рабів, Вільна Незалежна Соборна Демократична Європейська Українська Держава закарбована у генах кожного українця, який любить себе і свій народ. Ми переможемо! Слава Україні!

 

Степан ТРОХИМЧУК,
професор, голова Львівського обласного
відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів
Львів