Ауфідерзейн, мутер: як німці проголосували на парламентських виборах і хто може замінити Ангелу Меркель

У неділю, 26 вересня, в Німеччині відбулися чергові парламентські вибори, якими закінчився 16-річний період перебування на посаді канцлера економічно найпотужнішої в Європі країни жінки.

Після 16 років перебування за кермом влади Ангела Меркель відмовилася кандидуватися на черговий канцлерський термін. Це фактично означає зміну цілої епохи для ФРН.

Обирайте побільше

Загалом близько 60,4 мільйона громадян Німеччини мали право проголосувати на цих виборах. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр перед відкриттям дільниць закликав співгромадян до участі у виборах, наголосивши, що «кожен голос має значення». Вибори відбувалися за змішаною системою.

За місця у Бундестазі змагалися 47 партій (найбільша кількість iз часу об’єднання Західної та Східної Німеччин). За місця в парламенті також боролася найбільша в історії кількість кандидатів — 6 тис. 211, з них — 2 тис. 24 жінки.

Цікаво, що кількість депутатських місць у законодавчому органі ФРН не є фіксованою. За підрахунками експерта Фонду Бертельсмана, до нового складу Бундестагу можуть увійти від 672 до 912 членів. Кількість депутатів збільшується, якщо дрібні партії отримують в округах більше голосів, ніж за списками.

Новий склад Бундестагу Німеччини може стати рекордним за чисельністю — до нього можуть увійти понад 900 депутатів, заявив в інтерв’ю агенції dpa експерт Фонду Бертельсмана Роберт Феркамп.

Проаналізувавши дані останнього перед виборами 26 вересня опитування Politbarometer суспільно-правового телеканала ZDF, Феркамп назвав імовірними три сценарії, згідно з якими до нового Бундестагу можуть увійти 672, 810 або 912 народних обранців.

Ці сценарії відрізняються один від одного різними показниками, отриманими за підсумками виборів в одномандатних округах (так звані «перші голоси» виборців) і за партійними списками («другі голоси»).

Нинішній склад Бундестагу налічує 709 депутатів. А закон визначає лише мінімальну кількість мандатів — 598. Ці вибори визначать політично-економічне становище Німеччини (і, можливо, не лише її) на наступні роки.

Троє лідерів в одному човні

Головними кандидатами на пост канцлера Німеччини залишаються Армін Лашет (Християнсько-демократичний союз). Анналена Бербок (Партія зелених) та Олаф Шольц (Соціал-демократична партія). Результати екзитполів не виявили єдиного фаворита виборів у Бундестаг.

Як засвідчили оприлюднені відразу після закінчення виборів результати екзитполів, Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС), який представляє Армін Лашет, та Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) на чолі з Олафом Шольцем отримують приблизно однакову підтримку ви­борців на виборах до Бундестагу, повідомляє агенція dpa.

За даними опитувань виборців, обидві партії набирають по 25% голосів. Варто зазначити, що на попередніх виборах 2017 року, коли перемогла коаліція ХДС/ХСС на чолі з Ангелою Меркель, їй вистачило для перемоги 32% підтримки виборців. Нинішній результат може стати історичним мінімумом для двох провідних правоцентристських партій.

На третьому місці — партія «Союз-90/Зелені», що набрала 15 відсотків голосів (на попередніх виборах — 8%). «Зелені» вже гучно святкують перемогу, оскільки це найкращий результат партії з часу її створення.

Нагадаємо, що в липні в Німеччині пройшли сильні повені, які зруйнували цілі міста. Тоді Меркель заявила, що на відновлення постраждалих від стихії регіонів підуть роки. Екологи вважають, що причиною повені стала зміна клімату. Політологи переконані, що проблеми екології стали важливим фактором популярності «зелених».

Кандидат від ХДС/XCC Армін Лашет, який був фаворитом передвиборчої гонки, несподівано опинився в центрі скандалу. Під час відвідування постраждалих від повені районів він потрапив у кадр, коли сміявся разом з іншими політиками. Виборці йому цього не пробачили.

 Крім лідерів, у парламенті опиняться правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» і Вільна демократична партія (ВДП), які набрали по 11 відсотків голосів.

За даними екзитполів соціологічної служби Infratest dimap, шанси має також Ліва партія, за яку проголосували 5% виборців. Похибка соціологічних опитувань — на межі 1%.

Оприлюднені опівночі з неділі на понеділок результати паралельного підрахунку голосів, здійсненого компанією Infratest dimap  та телеканалом громадського мовлення ARD, не внесли суттєвих змін до результатів голосування. З невеликим відривом лідирує СДПН (25,9% підтримки), далі наразі правляча коаліція ХДС/ХСС (24,1%) і «Зелені» (14,7%).

Явка виборців була на рівні 76%.

Кінець епохи Меркель

Поки правляча ХДС/ХСС приходить до тями після невтішного виборчого результату, на сцену вже впевнено виходить лідер СДПН, який відразу після оприлюднення перших результатів виборів заявив:

«Саме соціал-демократи повинні повести країну вперед у найближчі чотири роки». «Канцлером стане той, хто зуміє згладити розбіжності», — каже Олаф Шольц.

40-річна лідерка «зелених» Анналена Бербок ніколи не займала державних постів.

Але тепер «зелені», ймовірно, стануть важливим гравцем на будь-яких коаліційних переговорах. Наразі вони не проти коаліції як iз ХДС/XCC, так і з СДПН.

Вивівши свою партію в лідери перед виборами, 63-річний соціал-демократ Олаф Шольц через 16 років після Ґергарда Шредера може стати новим канцлером Німеччини.

Якою може бути його політика і чи скасував би він санкції проти Росії? «Червоні», як називають соціал-демократів у Німеччині, роками перебували на другому і третьому місцях. Шольц, віцеканцлер і міністр фінансів у чинному уряді Ангели Меркель, особистим високим рейтингом витягнув партію нагору.

СДПН традиційно виступає за тісні зв’язки з Росією, що має коріння в «східній політиці» (Ostpolitik) канцлера Віллі Брандта. І це викликає певне занепокоєння та настороженість. Чи не отримаємо Герхарда Шредера-2? Весь час перебування Шольца на найвищих державних посадах зовнішня політика не належала до його пріоритетів.

 Про Росію Шольц висловлювався рідко, публічної інформації про його зв’язки мало. Імовірно, перші контакти з Москвою могли бути у Шольца в 1980-х, коли він був заступником глави Jusos, а пізніше — заступником голови Міжнародної організації молодих соціалістів (IUSY). Обидві структури підтримували зв’язки з СРСР.

Серед чималої частини молодих членів СДПН були популярні комуністичні ідеї, хоча Шольц вважався представником поміркованого крила. Згодом у СДПН в Гамбурзі склалися міцні зв’язки з Росією і, зокрема, з містом-партнером Санкт-Петербургом. Це особливо проявилося в 1990-х, коли німці організовували туди гуманітарні поставки продовольства.

Шольц у 90-х очолював СДПН в одному з районів Гамбурга. Ставши бургомістром, Шольц контактував з політиками і бізнесменами з Санкт-Петербурга.

У місті на Неві він бував неодноразово, в тому числі в 2016 році для участі в німецько-російському форумі «Петербурзький діалог», а рік потому — в заходах iз нагоди 60-ї річниці партнерства міст. Тоді ж, улітку 2017-го, коли Гамбург приймав саміт G20, Шольц бачився з президентом Росії Володимиром Путіним.

 Під час нинішньої виборчої кампанії Шольц позиціонував себе як «спадкоємець» Меркель. Але багато що залежатиме від того, які партії увійдуть до коаліції, вважають експерти.

«Якщо це будуть «зелені», а це дуже ймовірно, політика щодо Росії не зміниться», — каже Штефан Майстер, експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP).

Серед німецьких партій «зелені» — найжорсткіші критики політики Кремля. Ймовірно, їхній представник очолить німецьке МЗС. Скасування санкцій проти Росії або визнання анексії Криму чекати не варто, а підтримка Берліном газопроводу «Північний потік-2» не зміниться, вважає Штефан Майстер.

Утім Україну і російсько-український конфлікт навряд чи можна назвати головними темами передвиборчої кампанії у Німеччині, вважає український журналіст та політолог Віталій Портніков. Він наголошує, що Меркель була великим майстром компромісів, це був її політичний стиль і рецепт її багаторічного збереження влади. Але чи володітиме секретом цього рецепта новий федеральний канцлер?

Якщо новий голова федерального уряду виявиться не здатним до щоденного пошуку компромісу і на політичній сцені Німеччини, і на не менш непростій політичній сцені Європейського Союзу, Німеччина просто може втратити роль — ні, не економічного локомотива Європи, а головного гравця у напрацюванні принципових рішень.

 Наразі реалії такі, що най­імовірнішим наступним канцлером після Меркель буде Олаф Шольц. Але німецькі виборці безпосередньо не обирають канцлера. Натомість вони обирають депутатів нижньої палати парламенту — Бундестагу.

Будь-який кандидат на пост канцлера повинен створити коаліцію, щоб набрати більшість голосів у понад 50%. Формування коаліції завжди вимагає часу. На цих виборах це може бути особливо складним, оскільки мало шансів, що дві партії наберуть достатньо місць.

Ймовірно, що цього разу до коаліції увійдуть три партії. На формування керівної коаліції можуть піти місяці. Після виборів 2017 року перемовини про новий уряд тривали п’ять iз половиною місяців.

Тож не виключають, що Різдво Німеччина зустріне з канцлеркою Меркель. І лише після укладання коаліційної угоди депутати новообраного парламенту голосують за затвердження нового канцлера.

 Згідно з опитуванням Forschungsgruppe Wahlen, 80% німців оцінювали урядування Меркель як добре, 17% — як погане. За час її правління з 2005 року німецька економіка, згідно з даними Світового банку, зросла на 34%.

Німеччина наразі входить до трійки провідних експортерів світу. Багатьох непокоїть, чи втримає Німеччина такі темпи розвитку з новим канцлером, чи збереже країна спокій, характерний для епохи Меркель.