Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Олександра Екстер — одна з найвідоміших постатей світового авангарду (Архівне фото)
У Києві, де одна з найвідоміших постатей світового авангарду Олександра Екстер (1882—1949) прожила 35 років, немає їй ні пам’ятника, ні топонімічних маркерів.
Керівниця проєкту «Авангард Олександри Екстер: київський період» Лідія Лихач, директорка видавництва «Родовід», створила петицію до Київської міської ради, щоб назвати одну з вулиць столиці іменем знаменитої мисткині.
«У 2021 році ми з командою «Родоводу» працюємо над проєктом «Авангард Олександри Екстер: київський період», який підтримав Український культурний фонд, — розповідає Лідія Лихач. — Наше видавництво намагається створити історію українського мистецтва через видання монографій про найвидатніших українських мистців, дослідження феноменів, явищ, шкіл і оприявнити його поза межами України через переклади цих книжок іноземними мовами і розповсюдження на міжнародних мистецьких фестивалях, наукових конференціях, в університетських бібліотеках.
Я давно хотіла видати українською книжку про Екстер, яка заснувала українську школу сценічного авангарду, принесла в київське художнє середовище нові мистецькі віяння, була глобальною художницею — без кордонів у голові, поєднала народне мистецтво вишивальниць і авангардних художників, узагалі уособлювала сміливе сучасне мистецтво того часу.
І нарешті ми видаємо наукову монографію Георгія Коваленка «Олександра Екстер» і на презентацію книги 22 жовтня готуємо contemporary dance перформанс «Екстер. Live» — своєрідний переклад ідей художниці на мову сучасного танцю.
Якось заговорили про київські адреси Екстер, почали шукати вулицю її імені, а її немає. І це катастрофа, правда. Тому ми одразу створили петицію до Київської міської ради і сподіваємося на підтримку не тільки мистецької спільноти, а й активістів, політиків, культурних діячів, усіх небайдужих».
Олександра Екстер (1882—1949) народилася в Білостоці (колись — білоруські землі, нині — територія Польщі), але більшу частину свого життя — 35 років — прожила в Україні. Тут сформувалися її первинні смаки, візуальні «звички».
Одна з найвідоміших її кубістичних робіт — «Вулиця Фундуклеївська ввечері». На Фундуклеївській, 27 (тепер це вулиця Богдана Хмельницького) розташовувалась її Студія живопису і декоративного мистецтва.
Екстер багато подорожувала, знайомилася з художниками, навчалася і виставлялася за кордоном. У 1907 році вона відвідувала заняття в Академії Ґранд Шом’єр (Acadmie Le Grande Chaumire) у Парижі, де познайомилася з Фернаном Леже, з яким дружила все життя, а також із Ґійомом Аполлінером, Пабло Пікассо, Жоржем Браком, Максом Жакобом.
З Парижа Екстер привезла до Києва кубізм, свободу самовираження і нову філософію мистецтва. Вона шукала близьких за духом митців, а ще — навчала місцевих художників принципів сучасного європейського мистецтва.
У 1918 році вона створила свою Студію, де навчалися багато художників, які потім стануть видатними. Студія Екстер отримувала замовлення на оформлення театральних вистав, на створення плакатів, костюмів etc.
Сама художниця брала участь в організації таких різних виставок, як авангардистські «Кільце» і «Ланка», а також «Виставка прикладного мистецтва і кустарних виробів», словом, її слідів у Києві — безліч, треба тільки струсити з них порох часу і забуття.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>