Відійшов у засвіти відомий український кінорежисер Вʼячеслав Криштофович
Український кінорежисер Вʼячеслав Криштофович помер у віці 78 років. >>
Веселий і смачний фестиваль у Коростені. (Фото Анатолія ЗБОРОВСЬКОГО.)
Міжнародний фестиваль дерунів у Коростені спростував забобон, що 13 — нещасливе число.
У такого ліку святкуванні на початку вересня взяло участь 13 територіальних громад району і 13 представників міської територіальної громади.
Районний центр Житомирщини Коростень приваблює туристів мальовничим Древлянським парком, де річка Уж пробиває собі шлях між гранітних валунів і де встановлені пам’ятники князям Володимиру Великому, Малу, княгині Ользі, Малуші і богатирю Добрині (є версія, що мати Володимира Хрестителя Малуша і Добриня були дітьми древлянського князя Мала).
А ще краєзнавчим музеєм і об’єктом «Скеля». Тут ще перед Другою світовою війною було влаштовано командний пункт у глибині скелі, а тепер — музей.
Коростень славиться своїми двома фестивалями — літературним «Просто на Покрову» і Міжнародним фестивалем дерунів. Ідею провести веселий, смачний, пісенно-танцювальний, жартівливо-відпочивальний і креативно-розважальний фестиваль подав письменник і журналіст Валерій Нечипоренко, а втілив Коростенський міський голова Володимир Москаленко.
На першому фесті у 2008-му спекли гігантський дерун вагою 118 кілограмів, який увійшов до Книги рекордів України. Наступного року веселі коростенці встановили перший в Україні пам’ятник деруну. Далі, під лозунгом «Дерунам слава», було побито попередній рекорд: смакували картопляним млинцем вагою аж 136 кілограмів.
Налаштуватися на гастрономічно-розважальне свято у 2011-му було дещо складнувато, оскільки наприкінці березня тяжка хвороба передчасно обірвала життя ініціатора фестивалю Валерія Нечипоренка.
Утім вирішили не переривати традицію, і ІV фестиваль відбувся під гаслом «Деруни всієї країни, єднайтесь!».
Тоді на свято запросили людей зi здогадайтеся яким прізвищем. А за підсумками рейтингу кулінарних фестивалів та свят України «Їли-пили» коростенський став переможцем у номінації «Найкреативніші фестивалі».
У різні роки на фестивалі було всякого: деруни готували кандидати в депутати до Верховної Ради України; презентували бюргер-, суші-деруни та… страусині деруни; знайомили гостей із традиціями поліського весілля; проводили дерунярський аукціон, розігрували лотереї, приваблювали гумористичними сюрпризами від колективу «Дизель Студія» і феєричним виступом гурту «ТІК». Кошти, зібрані під час святкування, були передані 13-му окремому десантно-штурмовому батальйону.
Десятий фестиваль отримав патент на проведення Міжнародного фестивалю дерунів. Тоді було встановлено аж три рекорди України: найбільший дерун в Україні (180 кг), найбільша кількість учасників у вишиванках та національному вбранні — 11 тис. 909 осіб, найбільше учасників з прізвищами Дерун, Дерунець.
Потім свято передкарантинного року виявилося наймасштабнішим: його відвідало близько 60 тисяч гостей (населення Коростеня становить близько 65 тисяч).
А минулорiч довелося проводити фестиваль під гаслом «Смажимо вдома», тож гарним настроєм ділилися у соціальних мережах.
Український кінорежисер Вʼячеслав Криштофович помер у віці 78 років. >>
Поштову марку “Світло Миколая” АТ “Укрпошта”ввело в обіг 6 грудня – саме на свято Миколая та запросило на церемонію її погашення дітей з прифронтових чи тимчасово захоплених росіянами територій, та тих, хто має батьків-Героїв. >>
Facebook-сторінка народного художника і лауреата відзнаки «Національна легенда України» Івана Марчука здебільшого демонструє фото неперевершених полотен митця, велелюдні виставки та емоції людей, які їх відвідали. >>
Пропозицію України підтримав комітет ЮНЕСКО й додав 19 пам’яток до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Тепер у цьому списку вже 46 українських об’єктів — і за їхньою кількістю Україна стала однією з лідерок у світі. >>
До Дня ракетних військ і артилерії Укрпошта випустила нову поштову марку, присвячену українським артилеристам. >>
Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини «Традицію і практику просторового та ужиткового оздоблення на Миколаївщині: таврійський розпис». >>