Висока етнопланка: кінофестиваль ОКО у Болграді зібрав понад пів тисячі заявок із 73 країн

У місті Болград Одеської області, яке називають столицею українських бессарабських болгар в очікуванні 16-18 вересня на багато гостей, уже розмалювали 500-метровим килимом центр.

Не без причини: Болграду виповнюється 200 років; а дволітній Міжнародний кінофестиваль ОКО, офлайн-частина якого цьогоріч відбуватиметься у ці дати, у цьому місці, візуалом другої едиції обрав традиційні килимки народів світу.

До того ж одночасно у головному місті сонячної української Бессарабії проходитимуть два фестивалі: окрім ОКО, ще й відкладений через коронавірус Фестиваль національних культур Bolgrad Ethno Fashion-2020.

Уточнимо, що у Болградському районі живуть представники 13 національностей: болгари, гагаузи, українці, росіяни, молдавани, цигани, вірмени, білоруси, німці, поляки, румуни, євреї, албанці. Всі вони мешкають у переважно монокультурних чи виразно мішаних селах.

Про звичаї, обряди, традиції, релігії та культуру різних країн та народів мовою кіно розповідатиме етнофестиваль ОКО. Його старт онлайн відбувся 11 вересня.

На сайті  після реєстрації стають доступними більшість фільмів для всіх бажаючих. Головним меседжем кінофесту цього року стали слова: «Єднаймося, не уніфікуймося!» та Шевченкове «Чужого навчайтесь, свого не цурайтесь». Було отримано понад 500 заявок із 73 країн, з усіх континентів.

Нагадаємо, фестиваль започатковано у 2020 році громадянкою України, етнічною болгаркою Тетяною Станєвою.

«Коли нас не стане, залишиться традиція. Й пам’ять. Етнографічне кіно — це архів пам’яті, найкращий інструмент збереження традицій та культури народів. І найкращий інструмент просвітництва, підручник та практичне заняття з толерантності. Фільми нашої програми відкривають світи, навчають, руйнують міфи й стереотипи, забирають страхи й допомагають зрозуміти краще іншого, а потім й себе», — каже ініціаторка кінофесту.

Коли фестиваль ОКО переживав критичний момент і мав визначитися з місцем проведення, на допомогу прийшло місто Болград на чолі з мером Сергієм Димитрієвим. Очільник Болграду запрошує:

«Гостям, які відвідають кінофестиваль ОКО і наше улюблене місто в його ювілейний 200-й рік, ми пропонуємо познайомитися з його багатою історією, поринути в атмосферу бессарабської гостинності, національних культурних та виноробних традицій. Така подія сприяє спілкуванню з народами з різних країн і знайомить з містом значно більшу кількість людей з усього світу, а також дає нам можливість ще раз показати приклад добросусідських теплих відносин. Ласкаво просимо! Болградці завжди радіють гостям!».

«У час глобалізації, уніфікації, дискримінацій та війн такі фільми про етноси — як ковток чистого повітря. Це спосіб зберегти пам’ять нащадкам, — підкреслює президент кінофестивалю Юрій Дімчогло. — Для малих народів, які не мають своїх держав, це чи не єдиний спосіб зберегти себе й забезпечити життєдіяльність своєї культури, мови, традицій. Візьмемо до прикладу мій гагаузький народ, що в Україні представлений саме в тому мультикультурному регіоні України, де відбувається кінофестиваль ОКО, — в Бессарабії. Такі культурні події — єдиний спосіб показати себе світу, уберегти та захистити свою ідентичність. Створений фестивалем міжкультурний діалог мусить продовжуватись та масштабуватись, об’єднувати та збільшувати творчий потенціал кіномитців, туристичний та інвестиційний потенціал регіону. Він мусить займатися просвітництвом в Україні та світі».

У цьогорічній програмі фестивалю, який проходить за підтримки Держкіно, представлені 8 стрічок повнометражного міжнародного конкурсу і 26 — короткометражного міжнародного. Українська конкурсна програма налічує 7 короткометражних і аж 10 повнометражних фільмів. Програма показів побудована у форматі подорожі: кожного дня глядачі вирушатимуть у кіномандрівку до певного регіону світу, а наприкінці — повертатимуться додому, аби подивитися картини національного виробництва.

До складу журі увійшли ві­до­­мі кінематографісти та фольклористи: Володи­мир Войтенко (голова журі, кінокритик), Андрій Різоль (кінорежисер, про­дюсер), Римма Зюбіна (укра­їнська акторка, телеведуча, громадська активістка), Василь Барков (режисер, Болга­рія), Олександр Гусєв  (кіно­критик), Юлія Коваленко (кінокритикиня, програмер­ка Docudays UA), Максим Ру­­ден­ко (режисер, переможець минулорічного фестивалю «ОКО»), Олена Івановська  (професорка кафедри фольклористики Університету імені Тараса Шевченка).

Цього року ОКО презентує нову, позаконкурсну, секцію, в якій можна буде побачити художні й документальні стрічки на теми етнографії, антропології, культури. Покажуть і ретроспективу «Африка у фокусі», до якої увійшли кращі роботи з названого континенту з минулорічної едиції фестивалю.

«Наша команда — новачки у проведенні фестивалів, ми багато чого вчимося на практиці в організації, комунікації та просуванні ідей, проте фільми нашої програми — це та висока планка, за яку ми точно не будемо червоніти, і вони є основним ядром фестивалю і натхненням для кожного члена команди; стануть такими й для наших глядачів», — каже програмна директорка фесту ОКО Олена Рубашевська, головна редакторка Міжнародної спілки кінокритиків, яка часто подорожує світовими кінофестивалями.

Тож загалом за три дні у Болграді є можливість подивитися 58 короткометражних та повнометражних фільмів національної та міжнародної програм фестивалю із 42 країн. Працюватимуть три екрани. Головний — на центральній площі просто неба, де глядачі розміщуватимуться на килимах.

Два інші екрани будуть неподалік, у приміщеннях центрів культурного дозвілля. Між фільмами відбудуться бесіди, дискусійні панелі на теми фільмів з членами журі та експертами.

А навколо кінофестивалю буде багато інших активностей: майстер-класи з народного співу, танців та ремесел, дитяча локація фольк-студії «Правиця», фотовиставка «Болгарський дух півдня», пленер та виставка картин з пейзажами Болграда та усієї Бессарабії.

Вируватиме ярмарок і приготують багато смачної традиційної їжі. Родзинкою святкового вечора на завершення стане проєкт KaDi, а хедлайнерами — «ГуляйГород» та «Фа-дієз» бенд. А традиційне для жителів Бессарабії хоро (танець великим колом, коли тримають сусідів за пояс руками), обіцяють, триватиме усю ніч.