Представники штабу колишнього претендента на президентський пост Віктора Бабарика та члени президії Координаційної ради білоруської опозиції Марія Колесникова і Максим Знак визнані винними за трьома статтями Кримінального кодексу Білорусі.
Це «Змова з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом»; «Створення екстремістського формування і керівництво ним», «заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці» з використанням ЗМІ та інтернету.
Прокурор запросив максимальний термін за статтями звинувачення — 12 років позбавлення волі. Суддя Сергій Єпіхов запит трохи знизив — Марія Колесникова отримала 11 років колонії загального режиму, Максим Знак — 10 років суворого режиму.
Оголошення вироку було єдиною відкритою частиною процесу — в Мінський обласний суд 6 вересня вишикувалися черги, але в суд потрапила лише невелика частина тих, хто прийшов підтримати Марію Колесникову і Максима Знака.
Суд проходив з 4 серпня в закритому режимі і в рекордні терміни: менше місяця знадобилося на розгляд 41 тому кримінальної справи, в кожному томі, за словами Володимира Пильченка, адвоката Колесникової, «по 250-280 сторінок».
2 вересня обвинувачені виступили з останнім словом. Максим Знак, відомий у Білорусі адвокат і юрист штабу Віктора Бабарика, три години розбирав і спростовував звинувачення.
Марія Колесникова, за інформацією сайту Бабарика, заявила, що процес над нею і Максимом — історичний, незалежно від того, яким буде по ньому рішення.
Максим Знак і Марія Колесникова своєї провини не визнали.
Марію Колесникову затримали «невідомі» зі спецслужб Лукашенка 7 вересня 2020 біля будівлі Національного художнього музею — вона встигла вигукнути перехожим своє ім’я в момент викрадення на вулиці.
Через добу стало відомо, що силовики спробували вивезти Колесникову з Білорусі в Україну, але Марія порвала на кордоні свій білоруський паспорт. Ймовірно, що даремно.
Ще сподівалася на правосуддя за фашистського режиму Олександра Лукашенка. Максима Знака затримали в приміщенні виборчого штабу Віктора Бабарика на вулиці Хоружей, який після серпневих подій перетворився на штаб-квартиру президії Координаційної ради.
Висунуті режимом у Мінську звинувачення в екстремізмі юристу та 40-річній жінці, випускниці Білоруської академії музики, викладачці гри на флейті в гімназіях та членкині Національного академічного концертного оркестру та Президентського оркестру Білорусі, учасниці міжнародних музичних фестивалів навіть важко описати словом «абсурд».
Хоча ми ніби і звикли, що на пострадянських просторах у тероризмі звинувачують навіть дитячих лікарів. Варто хіба що тішити себе думками, що це ознаки краху таких режимів. Але настільки близьких?
Обидва обвинуваченi до вироку перебували під вартою. Колесникова — в слідчій в’язниці №8 у Жодино, Знак — у СІЗО №1 на вулиці Володарського в Мінську. Затримані були обмежені в побаченнях iз близькими, за словами батька Колесникової, на всі 15 прохань про побачення з дочкою було отримано відмову.
Колесникову і Знака правозахисне співтовариство визнало політичними в’язнями. На сьогодні таких у Білорусі 659 осіб.
Реакція в Європі та Німеччині на вироки Марії Колесниковій і Максиму Знаку виявилася передбачувано жорсткою і негативною та передбачувано недієвою.
Євросоюз, уряд Німеччини, а також німецькі й європейські політики різко засудили вироки, зажадали негайно звільнити Колесникову і Знака, а також усіх білоруських політв’язнів. Крім того, дедалі сильніше лунають голоси тих політиків у Європі, хто вимагає ухвалення Брюсселем нових санкцій проти Мінська.