Половина українців не бачать сенсу в добровільному декларуванні доходів — опитування

З вересня в Україні стартувала податкова амністія, але, за опитуванням «Дзеркала тижня», тільки 4% читачів братимуть участь у добровільному декларуванні i знають, як це зробити, 44% — не мають що декларувати, 5% уперше про це чують, а от 48%, тобто майже половина, не бачать у цьому сенсу! Втім податкова знає про нас більше, ніж ми думаємо.

Реєстр доходів кожного громадянина ведеться з 1995 року. Туди вписують зарплату, спадщину, інші доходи, наприклад, від продажу рухомого/нерухомого майна.

Впродовж години в електронному кабінеті платника ви можете отримати у відповідь на запит довідку про кожен рік, в якому у вас були доходи.

А ще податкова бачить транзакції за нашими картковими рахунками. Тому якщо ви ФОП, але частина виручки йде на ваш рахунок фізичної особи, то будьте певні, це також відомо.

«Ну то й що? — скаже пересічний українець, — на всіх рук та очей не вистачить». Поки — так, і податківці сьогодні «ловлять» переважно велику рибу.

Виконуючий обов’язки голови Податкової служби Євген Олейніков в інтерв’ю «Цензору» повідомив, що в 2021 було виявлено вже понад сотню мільйонів гривень неоподаткованих доходів, та навів цікавий приклад: упродовж чотирьох років один незареєстрований підприємець отримав на картковий рахунок 72 млн грн.

Це була оплата за товари, які він продавав через інтернет-магазин. Податкова йому виставила рахунок у 10 млн грн.

Ствер­джують, що тільки за один тиждень після старту податкової амністії ті, хто вважав, що «сенсу в декларуванні немає», отримали листи від податкової та швиденько «прозріли».

Тож чекаємо наступного року цікавих судових кейсів iз відшкодування прихованих не сплачених податків.

Нагадаємо, що впродовж року громадяни України можуть подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року.

В такій декларації не потрібно вказувати джерела походження грошей та активів.

Декларується валюта (за винятком готівки), цінні папери, рухоме і нерухоме майно, в тому числі об’єкти незавершеного будівництва, частки в юридичних особах, які перебувають в Україні або за кордоном.

Скільки потрібно заплатити? 5% — iз грошей на рахунках у банках, а також з інших активів, які перебувають в Україні, 9% — iз валюти, що зберігається в іноземних фінустановах, а також з інших активів за кордоном. Якщо декларант iз вересня 2021-го по 31 серпня 2022 року придбає облігації внутрішньої державної позики, ставка оподаткування становитиме 2,5%.

Якщо людина відмовиться подавати добровільну декларацію? Державна податкова повірить на слово, що гроші в розмірі до 400 тис. грн були накопичені й не перевірятиме походження.

Також це стосується квартир до 120 кв. м, житлових будинків до 240 кв. м, нежитлових приміщень до 60 кв. м, ділянок у межах безплатної передачі. Некомерційні авто з двигуном до 3 л і вартістю до 400 тис. грн будуть амністовані автоматично без подання спецдекларації.

Днями Державна податкова служба анонсувала ще один інструмент — запровадження «рейтингу» податкових ризиків платників податків.

У «кабінеті платника податків» (він є в кожного українця, що сплачує податки) буде створено розділ «податкові ризики», в якому податківці вказуватимуть, які вони бачать ризики в діяльності платника податків. Наприклад, вам на карту Приватбанку/Монобанку інші фізичні особи часто скидають певні суми грошей.

Євген Олейніков пояснює: «В електронному кабінеті платника з’явився такий розділ, як податкові ризики. Платник податків заходить туди і бачить, які ризики в його діяльності ми спостерігаємо. Якщо розділ порожній, ми жодних ризиків не бачимо. Якщо ж там щось є, то платник податків має вибір: погодитися з нами й виправити це або не погодитися, розуміючи, що рано чи пізно ми з цього приводу зустрінемося».

На сьогодні декларування добровільне, і податківці підкреслюють, що нікого не примушують. Ні в законі про держбюджет на цей рік, ні в законопроєкті про бюджет наступного не передбачено й рядка про доходи від одноразового декларування.

«Передусім це про можливість, яка дозволить почати змінювати систему суспільних відносин. Без цього не буде нормальної держави», — додає Олейніков.