Найясніша зірка серед зір. Соломія Крушельницька вперше виступила у Львові 134 роки тому
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
У середу, 8 вересня, поховають відомого грецького композитора, автора мелодії до танцю сиртакі Мікіса Теодоракіса.
Він помер 2 вересня у віці 96 років у своєму будинку в Афінах, повідомила Бі-Бі-Сі.
Світову популярність Теодоракісу принесла музика до фільму Михаліса Какоянніса «Грек Зорба» (1964 рік), в якому неперевершено головну роль виконав американський актор Ентоні Квін.
Саме він написав мелодію до танцю сиртакі, який багато хто помилково вважає народним грецьким танцем.
Насправді його створив Теодоракіс для стрічки на основі давнього грецького танцю воїнів — хасапіко. Теодоракіс також написав музику ще до кількох фільмів, зокрема й до фільму Сідні Люмета «Серпіко», де головну роль виконав Аль Пачіно.
Мікіс Теодоракіс народився 29 липня 1925 року на острові Хіос. Під час Другої світової брав участь у русі Спротиву. Після завершення світової у Греції почалася громадянська війна, у якій Теодоракіс співчував комуністичним повстанцям. Через це у 1947-49 рр. його кілька разів заарештовували, певний час він перебував у концтаборі на острові Макронісос, де зазнав тортур.
Згодом Теодоракіс брав активну участь у політичному житті Греції. У 1964-1967 роках він був депутатом парламенту від Єдиної лівої демократичної партії.
А у 1967-му, після приходу до влади в Греції «чорних полковників», виконання музики Теодоракіса заборонили, сам він п’ять місяців перебував за ґратами, а після — в засланні.
У 1969-му його ув’язнили у концтаборі Оропос (під Афінами) і знову катували.
Тоді з вимогою звільнити композитора виступили багато діячів культури, і в 1970 році він вийшов на волю. Був змушений виїхати до Франції, а до Греції зміг повернутися лише у 1974-му — після падіння хунти.
У 1980-х та на початку 1990-х його кілька разів обирали до парламенту, при цьому від полярно протилежних політичних сил, таких як компартія та консервативна партія «Нова демократія».
Мікіс Теодоракіс — автор багатьох симфоній, камерних творів, а також популярних пісень у народному стилі. Він створив оперу «Квартал янголів», балети «Орфей та Евридіка», «Антигона», «Медея», «Лісістрата», «Пісня про мертвого брата», писав музику до драматичних спектаклів.
Але якби в його доробку була лише мелодія танцю сиртакі, то він і так увійшов би до пантеону найвизначніших греків. Мелодія сиртакі є візиткою Греції і неофіційним гімном країни. Творчість Теодоракіса цінується і в Україні.
Нагадаємо, Національна опера України нещодавно поставила героїчно-романтичний балет «Грек Зорба» Теодоракіса. Також у Київському Національному театрі імені Івана Франка відбудеться ювілейний показ вистави «Грек Зорба». Ця постановка давно стала однією з візиток прославленого театру, нагадує «Главком».
У день смерті композитора депутати парламенту Греції вшанували його пам’ять хвилиною мовчання. В країні навіть оголосили триденну національну жалобу та приспустили національні прапори.
З 6 по 8 вересня труну з тілом композитора виставили для прощання в Митрополичому кафедральному соборі в Афінах.
А поки люди прощалися зі своїм кумиром, у судах у терміновому порядку тривали баталії стосовно місця поховання покійного. Родина померлого, включно з його сином Георгісом, депутатом грецького парламенту, наполягала, щоб небіжчика поховати в місцевості Врахаті неподалік міста Корінф, що відразу на в’їзді на півострів Пелопоннес, оскільки Теодоракіс багато років мав там літній будинок, де створив чимало творів.
Мотиви родини зрозумілі — це якісь 150 кілометрів від Афін, курортний район. Тож можна організувати меморіальний музей і заробляти на тисячах відвідувачів з усього світу.
Але, згідно з заповітом самого Теодоракіса, він бажав бути похованим у місцевості Галатас, де майбутній музичний геній мешкав у дитячі роки і на цвинтарі якого поховані його батьки та брат.
Цей завірений за всіма правилами заповіт був переданий меру міста Ханія, що на грецькому острові Крит, композитором у 2013 році.
Відтак мер звернувся до суду, і той врахував волю померлого. Тож 8 вересня небіжчика відспівають у Кафедральному соборі Афін, а потім труну перевезуть на острів Крит для поховання поруч iз родиною небіжчина.
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон. >>
У Музеї шістдесятництва відбулася творча зустріч з українським політичним та громадським діячем, нардепом двох скликань, журналістом, мистецтвознавцем, політологом і дисидентом Богданом Горинем, приурочена до його 90-річчя. >>
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>