Гривня розпочала традиційне осіннє піке: на який курс чекати українцям

Вітчизняна валюта зазвичай починає дешевшати після «психологічного» дня 1 вересня, коли у світі починається новий сезон ділової активності.

Цього року процес почався на тиждень раніше — і для цього є об’єктивні підстави.

Експерти ж зазначають: обвального падіння очікувати не варто, принаймні наразі, як і скуповувати невеликі обсяги валюти «на чорний день».

Якщо ж ви не плануєте витратити ці кошти на подорожі, то краще придбати за них продукти харчування з тривалим терміном зберігання. Адже зростання цін на харчі у нашій державі прогнозується значно суттєвіше, ніж падіння вартості гривні.

Вересень: «всихає» нацвалюта

Наближення сезону осін­ньої ділової активності вже спричинило падіння курсу української національної валюти: зазвичай цей процес повторюється щорічно.

Адже пожвавлення ділових обмінів означає, що потрібно більше імпорту. До того ж країна починає готуватися до опалювального сезону.

Активізуються закупівлі енергоносіїв, які до нас також значною мірою надходять із-за кордону. Все це потребує додаткової доларової маси. А отже, долар почне дорожчати.

Свою роль у підвищенні курсу долара відіграє також і зниження експортної виручки українських виробників. На сировинних ринках, де в основному продають свій товар вітчизняні виробники, спостерігається спад цін. А це означає, що експортна виручка падає, і в країну надходить менше доларів, і тому вони будуть дорожчими.

Вчора вранці Національний банк України послабив офіційний курс гривні до долара на 16 копійок, встановивши його на рівні 26,93 гривні. Таким чином в обмінних пунктах за «зелений» вже почали пропонувати понад 27 гривень, хоча ще кілька днів тому один долар можна було здати не більше, ніж за 26,60 грн.

Тим часом фінансисти стверджують: курс долара у вересні плавно зростатиме і, відповідно, гривня буде в тому самому темпі плавно дешевшати. Літній тренд на зміцнення гривні себе вичерпав, і зараз немає підстави для подальшого зниження курсу долара.

Девальвація почалася раніше?

При цьому аналітики зауважили: очікувана осіння девальвація гривні почалася на тиждень раніше. Головна причина — транш фінансової допомоги від МВФ на суму 2,7 млрд доларів.

Олег Пендзин, зокрема, стверджує: ці кошти повністю нівелює ризик проходження пікових виплат цього року за зовнішніми зобов’язаннями у вересні, які становлять 2,9 млрд доларів.

«Про те, що нам дадуть допомогу, стало відомо ще в липні, — нагадав Олег Пендзин. — У Мінфіні підрахували: цих грошей вистачить, щоб розрахуватися за боргами, тому збирати для виплат валюту, випускаючи цінні папери на десятки мільярдів гривень під грабіжницькі 10-12% річних, недоцільно. В результаті пропозиція валюти на міжбанку з боку основних покупців наших облігацій внутрішньої державної позики нерезидентів значно знизилася. Що і призвело до перевищення попиту на валюту над її пропозицією. Результат — девальвація гривні, яку Нацбанк тепер намагається пом’якшити, продаючи на міжбанку долари».

Експерт Андрій Шевчишин зазначив: основний тиск на гривню здійснюють нерезиденти, які ведуть активне скуповування валюти.

При цьому пропозицію валюти забезпечили держкомпанії. Загалом з початку серпня нерезиденти скоротили портфелі ОВДП на 5,4 млрд грн. Для порівняння: у липні відтік становив 3,6 млрд грн.

Нерезиденти орієнтуються на світове зміцнення долара, пов’язане з посиленням риторики Федеральної резервної системи США і можливе згортання стимулювання американської економіки. Це змушує інвесторів закривати ризикові позиції, в тому числі виходячи з українських цінних паперів. Імовірно, цей тренд збережеться.

Найоптимістичніше оцінює ситуацію Олександр Охріменко, який узагалі не погоджується з твердженням, що в ці дні почалася традиційна осіння девальвація гривні.

За його словами, її ослаблення короткочасне і викликане закінченням місяця. На його думку, наприкінці кожного місяця пропозиція валюти на ринку знижується, бо експортери отримують з бюджету відшкодування ПДВ у гривнях, і їм не треба продавати валюту для забезпечення поточних витрат усередині країни. Також почали проявляти активність імпортери перед діловим періодом осені. Вони, не бажаючи втратити можливість придбати дешевий долар, докуповують валюту. І ще один фактор — ринок і спекулянти орієнтуються на традиційні сезонні тренди, в яких гривня зазвичай до кінця серпня починає девальвувати.

Не менше 27...

Але оскільки більшість аналітиків схиляються до тези, що гривня таки падатиме, питання, яке залишається актуальним, — до якої позначки може опуститися нині курс національної валюти вже нинішньої осені?

Чи не найоптимістичніший прогноз дає керівник Комітету економістів України Андрій Новак: якщо гривня і девальвує найближчим часом, то, за його словами, зовсім ненабагато. Свій оптимізм він пояснює співвідношенням чисел, на які змінилися обсяги українського імпорту та експорту.

Імпорт скоротився на 15%, а експорт — лише на 3%. «Це свідчить про те, що Україна стала витрачати менше доларів. Правда, менше стала їх і заробляти. Однак за рахунок скорочення витрат заробіток все одно превалює над ними. А це означає, що вітчизняна валюта не повинна сильно ослабнути і, відповідно, курс долара виросте зовсім незначно», — ствер­джує експерт. І заявляє: навіть за найгірших обставин курс не опуститься нижче, ніж 27-27,2 гривні за долар.

Схожий прогноз дає Олег Пендзин, стверджуючи, що рубіж 27 гривень за долар буде подолано в купівлі, а в продажу може бути 27,20 і вище.

«Все залежить від того, чи почне населення скуповувати валюту, побоюючись подальшого подорожчання», — каже він.

«У найближчій перспективі гривня може ще трохи знизитися і попрямує в зону 27 грн за долар, щоб протестувати цей психологічний рівень знизу, йдеться про міжбанківський ринок», — уточнив Андрій Шевчишин, зазначаючи, що в готівковому продажі курс буде близько 27,20 грн/долар.

А Олександр Охріменко додатково заявив, що не бачить підстав для значної, до 28 гривень, девальвації гривні не тільки у вересні, а й у наступні місяці.

Краще гречку, ніж бакси

Сам же експерт, відповідаючи на важливе в такій ситуації питання: купувати чи продавати долари, написав на своїй сторінці у фейсбуці: тим, хто купує про запас 100-200 доларів, сподіваючись зберегти заощадження, краще купити на ці гроші продукти з великим терміном зберігання — крупи, цукор, консерви, каву тощо, — оскільки інфляція до кінця року прискориться, і тоді повсякденна їжа коштуватиме дорожче, ніж зараз. Його ж колеги, навпаки, вважають доцільними довгострокові валютні накопичення.

Тим паче, варто робити це сьогодні, коли ринок доволі спокійний і купувати валюту дорого ніхто не хоче, а отже, і особливого ажіотажу серед покупців уже не спостерігається. Але і продавці зі спекулянтами вже відчули можливість додатково заробити на «страхах» окремих покупців і тепер не готові особливо відступати за курсом на тлі перспективи традиційного зростання ділової активності на початку осені. У кого виявляться міцнішими нер­ви — той і виграє це курсове протистояння на міжбанку.

Не варто також забувати, що вже за кілька днів, 6 верес­ня, у США відзначають День праці. Американські банки не працюватимуть, а український міжбанк за доларом почне працювати на умовах поставки. Тому українським клієнтам, яким потрібно оперативно закрити свої валютні контракти в доларі, доведеться активізуватися найближчими днями, що додасть статистики на ринку.

А ТИМ ЧАСОМ...

  
Заробітчани нам допоможуть  
    

Експерти компанії «Кантар Україна» провели дослідження про те, що сучасні українці думають про роботу за кордоном, порівнявши ці дані з цифрами, отриманими аналітиками «Омнібус» в 1992 році.

З’ясувалося, що нині про виїзд за кордон з метою працевлаш­тування замислюються 42% громадян. Такі ж цифри були отримані експертами «Омнібус», які проводили аналогічне опитування і на початку 1990-х.
    

Утiм якщо 30 років тому відсоток працюючих за кордоном українців становив 1%, то сьогодні показник збільшився до 7%. При цьому якщо в 1992 році право виїжджати за кордон вважали одним iз показників поваги прав людини 22% громадян, то в 2021 році відсоток українців, які дотримуються такої думки, виріс до 59%.
    

Тим часом, за даними іншого дослідження, в першому півріччі нинішнього року наші заробітчани переказали до України 2,5 млрд. євро, що, за даними Національного банку, становить близько 8% від ВВП держави. Найбільше грошових коштів до нас надходить із Угорщини, Великобританії, Німеччини, Литви і Польщі.