А до фінішу було рукою подати: німецький суд сплутав карти в добудові «Північного потоку-2»

Будівництво газогону «Північний потік-2» з Росії до Німеччини, яке майже добігало кінця, пригальмується.

Чергову палицю в колеса російському проєкту вставив у середу, 25 серпня, Вищий земельний суд у Дюссельдорфі.

Суд відхилив позов оператора газопроводу Nord Stream 2 AG проти рішення Федерального агентства мереж ФРН (Bundesnetzagentur), яке відмовилося зробити для російського газопроводу виняток у нормах газової директиви ЄС (входить до Третього енергопакета Євросоюзу), повідомляє «Німецька хвиля».

Як пояснює видання, рішення суду в Дюссельдорфі не зупинить будівництво газогону, але відправить «Північний потік-2» на додаткове «штрафне коло».

Тобто для введення газопроводу в експлуатацію оператору доведеться виконати низку вимог Третього енергопакета ЄС, які від початку проєктом не були передбачені, адже старт газогону був даний у 2015 році, тоді як нові норми ЄС поширили на газопроводи з третіх країн у 2019-му.

«Газпром» качатиме наполовину

Це означає, що для Nord Stream 2, дочірньої компанії «Газпрому», зміняться три умови введення трубопроводу в експлуатацію. По-перше, «дочка» «Газпрому» не може бути компанією-оператором «Північного потоку-2».

Отже, доведеться створити нову компанію, причому незалежну від «Газпрому». Адже, згідно з вимогами Третього енергопакета, транспортуванням газу не повинна займатися компанія, яка його видобуває і продає.

По-друге, інша вимога передбачає, що компанія-оператор має забезпечити доступ третіх компаній до нового газогону. Це означає, що «Газ­пром» зможе використати лише 50 відсотків потужностей трубопроводу, а інша половина потужностей має бути надана іншим енергокомпаніям або ж залишатися порожньою.

По-третє, газогону доведеться підкоритися додатковому контролю над тарифами на транспортування газу територією Німеччини, який встановлює німецький регулятор.

Як наголошує «Німецька хвиля», пікантність спору в тому, що правила газової директиви ЄС поширюються лише на невелику ділянку газогону — тобто на 54 з приблизно 1200 кілометрів, які пролягають у водах і на території, що належать ФРН. Регулювання 54 кілометрів труби не матиме «жодної користі, а лише означає додаткові витрати», бюро­кратичні та фінансові, процитувала FAZ адвокатів позивача.

Компанія-оператор Nord Stream AG заявила, що не згодна з рішенням суду, але взяла його до відома. Сторона, що програла, може звернутися до вищої інстанції — у даному разі це Федеральний верховний суд Німеччини в Карлсруе.

Звідти справа може потрапити і до Європейського суду в Люксембурзі. Його рішення буде остаточним. Обидві ці можливості не виключають у Nord Stream 2.

Коментуючи рішення німецького суду, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що з подальшими кроками компанія Nord Stream 2 AG повинна визначатися сама.

«Це, швидше, корпоративне питання. Все-таки сама компанія повинна ухвалювати рішення про подальші дії»,— цитує Пєскова російська агенція «Інтерфакс».

«Ми можемо тільки повторити, що «Північний потік-2» — це винятково комерційний проєкт, міжнародний комерційний проєкт, який покликаний зробити істотний внесок в енергобезпеку всієї Європи», — сказав прессекретар російського президента, вдаючи, ніби Кремлю і діла нема до того газогону, а європейці, створюючи йому труднощі, самі не розуміють, від якого щастя відмовляються.

Газогін як зброя

Напередодні, 24 серпня, американське видання Bloomberg поширило інформацію, що будівництво газогону може бути завершене вже у вересні. За даними видання, судно «Фортуна» закінчить усі роботи щодо прокладання труб до 12 вересня.

Таку дату вказали в повідомленні, яке надіслало німецьке Управління з водного сполучення і судноплавства. Це підтверджує заяву, яку тиждень тому зробив президент Росії, мовляв, «Фортуні» залишилось прокласти лише 8 морських миль трубопроводу.

22 серпня «Північний потік-2» став однією з тем зустрічі між канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та президентом Володимиром Зеленським.

«Ми розглядаємо цей проєкт винятково через призму безпеки. Вважаємо його небезпечною геополітичною зброєю з боку Кремля, — наголосив Володимир Зеленський. — Тому я не вважаю, що це лише економічне питання. Добудова «Північного потоку-2», а потім його імплементація та використання призведуть до великих ризиків. Я вважаю, що це буде на руку тільки Російській Федерації».

У свою чергу Ангела Меркель запевнила, що Берлін наполягатиме на продовженні контракту з Україною щодо транзиту після 2024 року, про що вона вже говорила під час зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним.

«Ми після 2024 року будемо експортувати газ із Росії до Європи, і тут важливо, щоб Україна залишилася транзитною країною і щоб цей договір було продовжено», — сказала вона.

Пізніше на полях саміту Кримської платформи міністри енергетики України, Сполучених Штатів Америки та Німеччини обговорили загрози для енергетичної безпеки України та всієї Європи від «Північного потоку-2».

«Як озвучив президент України, ми не можемо дозволити Російській Федерації використовувати газ як зброю. Ми досить докладно обговорили важливість гарантування безпеки постачання газу, транзиту газу та ті кроки, які забезпечать гарантії для України щодо збереження транзитного потенціалу», — підсумував результати зустрічі міністр енергетики України Герман Галущенко.