Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Ірма Вітовська та Анжеліка Гирич у сучасних версіях вишиванок Марії Заньковецької. (Фото з фейсбука акторок.)
У столичному Музеї видатних діячів української культури напередодні Дня незалежності та Дня прапора — 20 серпня відкривається фотовиставка «Відомі сучасники у відновлених вишиванках видатних українців».
Це свого роду чергова презентація масштабного Всеукраїнського проєкту «Вишивка в одязі видатних українців», який було започатковано у 2019 році для можливості ознайомитися з відновленими версіями сорочок видатних українців, які стояли біля витоків національного відродження.
Старша наукова співробітниця музею Оксана Константинівська нагадує, що в другій половині ХІХ століття представники української аристократії та свідомої інтелігенції своїм прикладом носити предмети народного одягу розпочали демонструвати свою національну приналежність. У такий спосіб було створено своєрідний прецедент нового національного символу — вишита сорочка.
У рамках проєкту майстрині ZETA atelier пошили та вишили сучасні версії сорочок Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Старицького, Івана Франка, Дмитра Яворницького, Максима Рильського, Марії Заньковецької, Миколи Садовського та предмети одягу оздобленого вишивкою з родин Скоропадських та Косачів.
Моделями, які їх демонструють, стали відомі сучасники, зокрема актори Євген Нищук та Ахтем Сеітаблаєв, артистки Анжеліка Гирич та Ірма Вітовська, продюсерка Наталія Яковлева, засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк, філософ та релігієзнавець Ігор Козловський, фронтмен фольк-рок-гурту Kozak System Іван Леньо.
Проєкт має наукову підтримку Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України та громадської організації «Всесвітній день вишиванки».
До нього долучилися літературно-меморіальні музеї: Шевченка, Марії Заньковецької, Максима Рильського (Київ), Лесі Українки (Новоград-Волинський і Луцьк), Івана Франка (Львів), Дмитра Яворницького (м. Дніпро) і столичний Музей гетьманства.
Результатом спільної роботи працівників музеїв, майстринь-вишивальниць стало також однойменне біографічно-мистецьке видання Видавничого дому Адеф-Україна, яке висвітлює творчий шлях та фрагменти приватного життя відомих українців, та фотовиставка портретів амбасадорів проєкту.
Виставка була представлена на різних мистецьких платформах та в установах. Її бачили у Верховній Раді, «Кримському домі», «Книжковому арсеналі 2021», на ювілейних заходах ГО «Всесвітній день вишиванки».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>