Роз'єднані у знаковому місті: тривожні результати опитування мешканців Конотопа

Конотоп — особливе місто на мапі Сумщини і знакове для всієї України. Саме тут відбулася знаменита Конотопська битва, під час якої козаки, очолювані Іваном Виговським, здобули перемогу над російським військом.

Це саме тут відбуваються події відомого твору Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». Саме тут у молоді роки мешкав автор «Чорного квадрата» Казимир Малевич, і саме в Конотопі були продані його перші картини.

А ще  це друге за кількістю населення місто Сумщини, відоме далеко за межами України своїм заводом «Авіакон» — тут ремонтують гелікоптери для країн Азії та Африки, і навіть є власний Музей авіації.

Також у Конотопі курсує свій трамвай, хоча далеко не кожен обласний центр в Україні може похвалитися таким видом транспорту.

І, зрештою, Конотоп — це великий транспортний залізничний вузол, дороги з якого ведуть у Росію, в глиб України та на Захід, до Європи.

Ось на цьому транспортному і світоглядному роздоріжжі й живе місто козацької слави та ще не так давно — промислової потуги.

Пам’ятник Казимиру Малевичу.

Тому воно, безперечно, здається цікавим для соціологічного зондування суспільно-політичних настроїв, яке тут провели на замовлення «України молодої».

Опитування проводив Центр соціальних досліджень Сумського державного університету в липні 2021 року серед дорослих жителів міста. Всього опитано 400 респондентів. Теоретична похибка не перевищує 5%.

У зоні особливої уваги — медицина і погані дороги

ДІАГРАМА 8

У попередній частині (номер «УМ» від 3—4 липня 2021 р.) ми вже аналізували блок питань, які виходять далеко за межі самого міста, тобто показують думку конотопчан щодо тих чи інших проблем загально-українського масштабу. Перелік питань, про який ітиметься сьогодні, — це погляд городян на розвиток власного міста, політичні вподобання і можливі загрози для Конотопа з боку досить близького східного сусіда — Росії.

Отже, опитування красномовно засвідчило, чого в рідному місті конотопчанам не вистачає для комфортного життя. Адже відповіді респондентів на запитання анкети стосовно того, куди, з їхньої точки зору, передусім варто спрямувати кошти місцевого бюджету, свідчать про пріоритет питань благоустрою та медичного обслуговування.

Оскільки у респондентів була можливість обрати декілька варіантів відповіді, наведені в діаграмі 8 показники перевищують 100%, проте дозволяють чітко визначити актуальні питання-пріоритети.

Так, 58,8% опитаних вважають, що кошти місцевого бюджету передусім варто спрямувати на ремонт доріг та тротуарів. 47,1% вважають найбільш нагальним фінансування покращення якості медичних послуг, 46,7% — благоустрій міста (наса­дження, прибирання).

Загалом же характер відповідей свідчить про існування серед населення певних настроїв економії та розуміння обмеженості місцевого бюджету.

Адже при можливості обрати кілька варіантів цим скористались не всі. До того ж деякі позиції, на­приклад впровадження додаткових соціальних програм чи підтримку закладів освіти та культури, вирішення екологічних проблем, зазначали значно рідше.

Тобто з опитування видно: культура, освіта й екологія — це те, що може зачекати, а от погані дороги і незадовільна медицина — те, з чим городяни стикаються постійно, а отже, бажають негайного вирішення таких проблем.

При цьому і в жінок, і в чоловіків по цих позиціях — щодо ремонту доріг та тротуарів і підвищення якості медичних послуг — пріоритети практично збігаються.

Що ж стосується питань благоустрою міста (насадження, прибирання), підтримки закладів освіти та культури та впрова­дження додаткових соціальних програм, то виділення коштів бюджету на них активніше підтримують жінки.

А якщо взяти до уваги віковий зріз бачення містянами пріоритетності для фінансування з місцевого бюджету, то тут ніякої несподіванки. Погані дороги однаково докучають і молоді, і людям середнього віку, і літнім респондентам.

Суттєва відмінність є тільки в питанні медицини: в категорії 18-29 років це питання як пріоритетне обрали 39,70% опитаних, а у віковій категорії від 50 і старші — вже 58,50%.  Як кажуть, що кому болить.

Битва як бренд: славне минуле працює на майбутнє

ТАБЛИЦЯ 10А

Окремий блок запитань анкети стосувався бачення населенням складових туристичної привабливості міста та можливих кроків влади у цьому напрямку.

Відповіді на запитання, який туристично привабливий заклад варто відкрити в реконструйованій колишній гімназії (біля собору Різдва), дозволяють побачити як певні пріоритети конотопчан, так і відсутність консолідованої позиції щодо цього питання.

Більшість — 43,8% опитаних — вважає, що таким туристично привабливим закладом міг би бути сучасний музей Конотопа, який розкриє роль міста в історії України.

Ще 38,7% вважають, що варто відкрити якийсь освітній заклад, а 16,4% підтримали б відкриття... торгово-розважального центру. можемо також зробити висновок про існування певних пріоритетів у цьому питанні в опитаних представників окремих вікових груп.

Так, молодь активніше підтримує створення торгово-розважального центру (27,4%), а старше покоління (49,2%) частіше зазначає важливість створення і відкриття у реконструйованій колишній гімназії сучасного музею Конотопа. Старше покоління також активніше підтримує і відкриття тут освітнього закладу.

Що стосується бачення туристичного бренду Конотопської територіальної громади, то більше половини опитаних (52,2%) вважають, що таким брендом може стати історична подія, вочевидь, маючи на увазі Конотопську битву.

Ще 33,2% вважають, що це може бути архітектурна чи історична пам’ятка міста (а їх у Конотопі чимало). І лише 13,1% опитаних схиляються до варіанта, що таким брендом може стати видатна особа міста.

При цьому чоловіки частіше схиляються до позиції, що брендом громади має бути історична подія, а жінки — що це має бути архітектурна чи історична пам’ятка міста.

У ході опитування респондентами висловлені і конкретні пропозиції щодо пам’яток, подій чи окремих осіб, що могли б стати складовими бренду Конотопської територіальної громади (Таблиця 10а). І в пріоритеті — зовсім не конотопська відьма, яка багатьом першою спадає на думку при згадці про місто.

Приємно, що близько третини містян — 27,7% — все ж розуміють вагу й історичну значущість Конотопської битви й саме довкола неї пропонують створювати майбутній туристичний бренд.

За президентства Віктора Ющенка річниці цієї події відзначали щороку, й ще тоді містяни мали можливість побачити: минуле чудово працює на майбутнє, приваблюючи в місто туристів, дослідників та всіх, кому цікава історія.

Влада і криміналітет: хто кого контролює?

ДІАГРАМА 11

Що стосується оцінок населенням діяльності місцевої влади, то вони є скоріше помірними, хоча і досить критичними. Так, респондентам було запропоновано оцінити якість роботи влади територіальної громади за 5-бальною шкалою, де 1 — влада неефективна, а 5 — максимально ефективна.

Наведені показники (Діаграма 11) дозволяють визначити, що трохи більше половини опитаних схиляються до позитивної оцінки. При цьому дійсно позитивні оцінки висловили лише 12% опитаних.

З них 2,8% вважають роботу влади територіальної громади максимально ефективною і ще 9% — частково ефективною. Найбільша частина респондентів — 40,9% вважають, що влада працює задовільно.

Трохи більше 40% опитаних висловили більш критичну оцінку: 20,8% вважають роботу влади територіальної громади неефективною і 19,3% — максимально неефективною. При цьому 6,95% опитаних узагалі не змогли сформулювати оцінку, зазначивши варіант «важко відповісти».

На запитання «Оцініть, будь ласка, рівень впливу криміналітету на місцеву владу» 35,4% респондентів зазначили, що такий вплив однозначно є, а 23% — що криміналітет впливає на окремих представників місцевої влади. Лише 11,3% опитаних стверджують, що такого впливу немає.

Якщо завтра війна...

Досить критично оцінюють опитані і можливості та готовність місцевої влади до роботи в умовах загострення воєнного конфлікту чи масштабної війни.

Відповідаючи на запитання анкети щодо такої готовності, 46% опитаних зазначили, що вони сумніваються у готовності до швидкого реагування, а 17,2% вважають, що влада абсолютно не готова до такої роботи. І це при тому, що лише 13,5% узагалі відкидають варіант загострення воєнного конфлікту чи війни (Діаграма 12).

ДІАГРАМА 12

Таким чином, більшість мешканців Конотопа допускає можливість військового загострення, визнаючи, що влада практично не готова до дій у такій ситуації. Адже лише 2,6% опитаних зазначили, що влада готова і є алгоритми реагування у ситуації зовнішньої агресії.

Досить показовими можна вважати результати відповідей конотопчан на запитання анкети щодо можливих сценаріїв поведінки місцевої влади, які є, з їхньої точки зору, найбільш реальними у випадку відкритої агресії з боку РФ чи військової окупації (Діаграма 13).

ДІАГРАМА 13

Перш за все, варті уваги 29,2%, тобто близько третини опитаних жителів, які взагалі не змогли сформулювати позицію в цьому питанні. Тобто вони не мають чіткого уявлення щодо того, як діятиме обрана ними влада у випадку реальної небезпеки.

Ще 16,8% також не дали відповідної оцінки і не визначили сценарії, оскільки не вважають реальним варіант відкритої агресії з боку РФ чи військової окупації.

Що ж стосується тієї частини опитаних, які все-таки визначились із цього питання, то лише 13,1% впевнені, що місцева влада однозначно не буде співпрацювати з органами влади Російської Федерації.

Ще 32,5% вважають, що якась частина представників місцевої влади може піти на співпрацю, а 8,4% впевнені, що більшість буде співпрацювати. Тобто значна частина населення цілком допускає варіант відкритої або ж часткової співпраці місцевої влади з окупантами у випадку відкритої агресії з боку РФ.

Враховуючи той факт, що більшість містян усе ж допускає російську агресію, більшість опитаних (70,8%) підтримує розташування військової частини ЗСУ на території Конотопа (тут базується 58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського).

Мабуть, це дозволяє почуватися впевненіше і безпечніше конотопчанам, які живуть у безпосередній близькості до російського кордону. Не підтримують — 15,3%, а 13,9% — не змогли відповісти.

Коли в політиці всі набридли...

А от відповіді респондентів на запитання анкети «Яку політичну силу на місцевому рівні ви підтримуєте?» свідчать про відсутність реальної і чітко вираженої підтримки у жодної з політичних сил і одночасно — про високий рівень втоми та розчарування серед населення міста.

Варто зазначити, що питання було відкритим і не передбачало варіантів відповіді. Тож респонденти відзначали самостійно — чи озвучувати політичну партію чи особу.

Так, 60,6% опитаних зазначили варіант «проти всіх», тобто не підтримують жодної політичної сили. Ще 9,9% обрали позицію «важко відповісти».

Серед відносних лідерів — із досить невисокими показниками підтримки — можна назвати «Європейську солідарність» (5,8%), партію «За життя!» (5,1%) та «Свободу» (4,4%), представником якої, до речі, є мер міста Артем Семеніхін.

При цьому, нагадаємо, міській владі городяни дали в цілому непогані оцінки роботи. А от у рейтингу партій «Свободу» поставили навіть нижче, ніж проросійську «За життя!», яка хоч і пройшла до Конотопської міськради, але так і не спромоглася створити там свою фракцію.

І це серйозний сигнал, що екс-«регіонали» в майбутньому цілком можуть узяти реванш над «Свободою», яка на минулих виборах стала лідером перегонів. А от пропрезидентська «Слуга народу» й узагалі — лише на 7-му місці рейтингу (Таблиця 16).

ТАБЛИЦЯ 16

Виграти сучасну конотопську битву

Підбиваючи підсумки опитування, варто зазначити, що місто перебуває у досить тривожній розбалансованості думок і переконань.

Немає тієї єдності, яка зцементовує людей, поєднаних спільною територією проживання. Вам це нічого не нагадує? Так отож! Хіба що Конотоп не розділений умовно на захід і схід. А така громада — легка здобич різного штибу маніпуляторів, пропагандистів та ідеологів.

Відносну єдність населення міста продемонструвало питання про туристичний бренд: 52,2% містян, тобто фактично кожен другий, схиляються до позиції, що він має формуватися навколо видатної історичної події (або ж архітектурної пам’ятки). Також не виникло серйозних протиріч і в питанні щодо розташування в місті військової частини — 70,8% «за».

Водночас результати опитування дозволяють зробити загальний висновок про відсутність серед населення Конотопа реальної і чітко вираженої підтримки котроїсь із політичних сил і одночасно — про високий рівень втоми та розчарування серед населення міста.

Адже 60,6% опитаних зазначили варіант «проти всіх» і ще 9,9% обрали позицію «важко відповісти». Тобто в сумі понад 70 відсотків абсолютно не готові заявити про свої політичні пріоритети.

Якщо припустити, що ці цифри десь орієнтовно проєктуються й на мапу політичних симпатій всеукраїнського масштабу, то картина виходить геть невтішна.

Досить критично оцінюють опитані і готовність місцевої влади до роботи в умовах загострення воєнного конфлікту чи потенційної війни. І це при тому, що більшість населення (понад 85%!) допускає можливість військового загострення (лише 13,5% взагалі відкидають цей варіант), визнаючи, що влада практично не готова до дій у такій ситуації.

Якщо згадати попередню частину опитування, то зауважимо, що в блоці питань, де йшлося про оцінку політики президента України стосовно Російської Федерації, 25,5% опитаних зазначили, що не підтримують її. 24,5% — підтримують.

Не змогли визначитися з відповіддю 33,2%. Водночас 39% опитаних не хочуть розірвання дипломатичних відносини з РФ, тоді як 31,4% — підтримують зазначену ідею.

А не змогли визначитися — 29,6%. І це на тлі того, що більшість не відкидає варіант війни! Тобто давайте «дипломатично дружить», бо «в нас у Росії родичі» або ще якийсь інтерес.

Нагадаємо, значна частина мешканців (понад 40%) цілком допускає варіант «Конотоп наш», тобто відкритої або ж часткової співпраці місцевої влади з органами влади Російської Федерації у випадку військової окупації.

І це у місті, де при владі «Свобода», партія чітко окресленого націоналістичного спрямування! А які ж будуть результати в містах, де досі керують учорашні «регіонали»? Неважко здогадатися.

Як збалансувати цю панель думок і настроїв? Чи лікується ця політична і світоглядна багатовекторність, яку роками нав’язували українцям різні політики, популісти і обіцяльники? Очевидно одне: виховна тактика з формування цілісного свідомого суспільства дуже кульгає.

Та навіть у таких умовах сучасну конотопську битву можна виграти. Але значно важче потім втримати її переможний результат. Івану Виговському 360 років тому це не вдалося. Блискуча і героїчна Конотопська битва так і залишилася змарнованим шансом і красномовним прикладом виграної битви та програної війни...