А люди? Люди почекають! Шевченківська райрада у Полтаві уже понад пів року не збирається на сесії

10.08.2021

На це нарікають жителі Шевченківського району обласного центру. Тож люди звертаються до редакції «УМ».

 

Вони пояснюють: щоразу з нетерпінням чекають засідання сесії, яка мала б вирішити їхні нагальні питання. Однак от уже всьоме сесія не відбувається.

 

Останнього разу, 8 липня, її не провели через відсутність кворуму — на засідання з’явилися тільки 16 депутатів із 38.

 

Ще однією подією того дня стало звільнення головою Шевченківської райради Сергієм Хавренковим (представником партії «Слуга народу») свого першого заступника Наталії Костіної (обраниці від партії «Європейська Солідарність»).

 

Йому передувала ціла низка звільнень працівників райвиконкому. Що ж діється в Шевченківській районній у місті Полтаві раді?

Колишній перший заступник голови райради збирається оскаржувати своє звільнення в суді


Наталія Костіна: «Молода людина, яка очолила нашу районну раду, прийшла сюди робити бізнес, не розуміючи, що орган місцевого самоврядування — не бізнес-структура».

Спілкуємося з ексзаступником голови райради — волонтеркою, котра от уже восьмий рік збирає й доправляє допомогу нашим бійцям на фронт, часто буває на передовій, Наталією Костіною.

 

«Розуміння з головою райради не було з перших же днів, — констатує пані Наталія. — У мене 35 років стажу держслужбовця, тож добре розумію, що будь-яка структура, зокрема й райрада, має працювати відповідно до чинного законодавства.

 

А не так: сесії наш голова ввечері призначає, а вранці відміняє, причому без пояснення причин. Окрім того, і порядок денний Сергій Хавренков увесь час формує й затверджує сам, не погоджуючи навіть із заступниками та начальниками відділів.

 

Тобто взагалі не дотримується процедури. Коли я вказувала йому на очевидні порушення, у відповідь чула: я голова, я так вирішив. Потім почалися звільнення людей. На моє запитання, чому пішли працівники, котрі добре справлялися з роботою, керівник райради прямо відповів, що йому потрібні робочі місця для своїх людей. У підсумку зі штату райвиконкому було звільнено 15 осіб.

 

Випровадивши спеціалістів, котрі прекрасно знали свою справу, Сергій Хавренков натомість привів дилетантів, тим самим практично заваливши роботу відділів. Але ж щоб узяти нову людину, яка б відповідала певним вимогам, потрібно оголосити конкурс. Головою конкурсної комісії була я. Причому на конкурс подали документи й звільнені працівники райвиконкому, котрі мали освіту, досвід, відповідні навички.

 

Прекрасно розуміючи, що його люди їм в усьому поступаються, голова райради відмінив конкурс. Нині, коли з відділів райвиконкому пішли професіонали, його робота практично паралізована. Дуже багато людей (а з утворенням Полтавської територіальної громади до нашого району приєднано ще й 19 сіл) подають заяви в надії, що їхні важливі, часом болючі питання будуть вирішені. І я розумію їхнє розчарування й навіть злість на владу, але тепер уже ніяк не можу вплинути на ситуацію».


«Керівник райради не на своєму місці, — вважає донедавна завідувачка загального відділу Оксана Комінар. — Він, по суті, зруйнував роботу відділів. Там тепер працюють люди за цивільно-правовим договором. Але ж це можливо тільки в разі, якщо посади є тимчасово вільними.

 

При цьому законодавство України не передбачає тимчасового заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування. У загальному відділі, який я очолювала, повний безлад. Це й не дивно, адже керівник райради перевів туди одну дівчину з бухгалтерії, а другу — з відділу ведення Державного реєстру виборців. У мене 18,5 року стажу, розпочинала зі спеціаліста й доросла до очільника відділу.

 

А пан Сергій Хавренков, дивлячись у вічі, прямо заявляє: мені, мовляв, потрібна ваша посада. У моєму відділі було сім осіб — і він усім озвучив таку фразу. До того ж погрожував: якщо, мовляв, не підете по-доброму, я вас звільню — знайду підставу. Я зрозуміла, що в мене здоров’я не вистачить із ним боротися і написала заяву про звільнення за власним бажанням».


Щодо Наталії Костіної, то після місячного службового розслідування її звільнили через те, що не пройшла спеціальної перевірки протягом трьох днів після призначення на посаду. Річ у тому, що вже наступного дня після сесії, на якій її обрали першим заступником голови райради, жінка захворіла на коронавірусну інфекцію (причому мала складну форму захворювання), що підтверджує офіційний лікарняний лист. А спецперевірку пройшла одразу ж після того, як поборола недугу. Тож тепер своє звільнення вважає політичною розправою, що йде врозріз із законом, і у відповідь уже подала позовну заяву до суду.


«Видно, керівнику райради дуже хотілося знайти причину, аби в обхід сесії відсторонити мене від посади, — висловлює свою думку з цього приводу пані Наталія. — Я йому була мов кістка в горлі. Уявіть собі, якщо депутати оголосять недовіру Сергію Хавренкову (а це лише питання часу), то всі рішення ухвалюватиме перший заступник. Відтак останнього треба позбутися. От ви запитуєте, чи буває страшно на передовій. Ні, страшно отут, мене аж теліпає від оцієї кричущої несправедливості. Складається враження, що молода людина, яка очолила нашу районну раду, прийшла сюди робити бізнес, не розуміючи, що орган місцевого самоврядування — не бізнес-структура».


Сергій Хавренков: «От хай ті депутати, які не з’являються на сесії, і пояснять причину неявки. Вони ж обіцяли думати про народ, працювати для його блага».

«Ми тільки для того, щоб піднімати руки при голосуванні»

Чому народні обранці не приходять на сесію райради? Це запитання ставила всім, з ким спілкувалася.

 

Голова мандатної Комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, зв’язків із громадськими формуваннями та політичними партіями, гласності діяльності ради Володимир Зайцев, котрого обрали депутатом не вперше, переконаний, що причиною всіх бід є невміння чи небажання голови райради налагодити контакт із депутатським корпусом.

 

«Ті депутати, з якими спілкуюся, думають так само. За попередніх очільників районної ради як було? — порівнює він. — За тиждень до сесії збиралася профільна депутатська комісія, на її засіданні завжди був присутній і голова райради. Тобто всі питання обговорювали колегіально й тільки після цього виносили на сесію. А яка ситуація зараз? Із депутатами ніхто не радиться. Ми тільки для того, щоб піднімати руки при голосуванні.

 

Наведу вам приклад: якось їду у справах до Києва, аж тут о 19-й годині мені телефонують і повідомляють, що завтра вранці, о 10-й, розпочнеться сесія. Хоч мали б повідомити за два тижні. Виїжджаю зі столиці й о 8-й годині прибуваю до Полтави. І тут мене інформують по телефону, що сесії не буде. Як вам такий підхід до справи? Існує ж регламент, правові норми, на які маємо опиратися. А коли відсутня комунікація з керівництвом райради, всі рішення ухвалюють одноосібно й відбувається порушення за порушенням, то я в цьому не хочу брати участі».


Про постійне порушення регламенту говорить і заступник голови депутатської комісії з питань використання земельних ресурсів та будівництва — ветеран АТО/ООС Володимир Жмуренко.

 

Чоловік уточнює: минулого разу не прийшов на сесію через поважну причину — підліковувався у шпиталі, а останнього разу не захотів брати в сесії участь із принципу.

 

«Про останню сесію мене сповістили за два дні. Як це так? А чому не за 10 днів, як передбачає чинне законодавство? — обурюється він. — Далі — порядок денний голова райради має узгоджувати з депутатами. Насправді ж ніхто ні з ким не узгоджує. Серед цих неузгоджених питань уже зібралося понад 250 земельних, які, згідно з нормами закону, перед сесією мала б розглянути відповідна профільна комісія. Але пан Сергій Хавренков, певно, хоче протягнути їх пакетом. Я з цим категорично не згоден. Бо хочу розглянути кожну заяву і вникнути в її суть. А щоб розглянути понад 250 питань, повірте мені, земельній комісії треба попрацювати з тиждень. Якщо ж і далі мене запрошуватимуть на засідання сесії за два дні, я туди принципово не ходитиму. Оце така моя позиція».


Думку дев’яти депутатів найбільшої в райраді фракції партії «За майбутнє» на моє прохання озвучив голова міської організації цієї політсили Євген Дикань:

 

«Для того, щоб депутати ходили на сесії, вони мають знати, за що голосуватимуть, а отже, як того вимагає законодавство, заздалегідь вивчити всі документи, аби переконатися, що вони абсолютно законні. Завдання ж юридичного відділу — пояснити, чому, скажімо, виділяється земельна ділянка або затверджується технічна документація із землеустрою.

 

Наразі депутатам фракції партії «За майбутнє» взагалі не надають для ознайомлення документів із тих же земельних питань, які мають виносити на сесію, вони не мають змоги розібратися в них і на засіданнях профільної комісії, бо останні не збираються. На жаль, відсутній і конструктивний діалог із головою райради. Надайте відповідний перелік документів для ознайомлення — і депутати готові згідно з регламентом зібратися на сесію й підтримати людей, які подали заяви. Поки що ж вони принципово туди не ходять, бо не знають, як це зробити в законний спосіб».


Володимир Жмуренко: «Пан Сергій Хавренков, певно, хоче протягнути земельні питання пакетом. Я з цим категорично не згоден».


«Голова райради зумів налаштувати проти себе багатьох людей, за такий короткий час — якихось пів року — втратив повагу, довіру. Мені шкода тих, хто змушений працювати під його керівництвом. Найбільше ж шкода тих людей, котрі стали заручниками цієї ситуації, чиї життєво важливі питання мали б давно вирішити — натомість вони висять у повітрі. І коли відбудеться довгоочікувана сесія райради, невідомо. Думаю, з цим головою вона навряд чи відбудеться», — прогнозує Наталія Костіна.


Мені вдалося поспілкуватися і з головою Шевченківської районної в місті Полтаві ради Сергієм Хавренковим. Він одразу ж спростував усі звинувачення на свою адресу.

 

«Перш ніж ставити мені запитання, проаналізуйте, коли були викладені на сайті райради розпорядження про скликання сесій, порядок денний, проєкти рішень — і у вас складуться всі пазли, — порадив пан Сергій. — Той же порядок денний сесії висить на сайті вже два місяці. Сесії ж не відбуваються через відсутність кворуму.

 

От хай ті депутати, які на них не з’являються, і пояснять вам причину неявки. Вони ж обіцяли думати про народ, працювати для його блага. Земельна комісія збиралася, кворум був. Але депутати окремих фракцій її засідання пропустили.

 

Тому й не знають, що земельні питання розглядалися. Ви маєте перевіряти інформацію, а не керуватися чутками. Як так виходить, що в депутатів, які приходять на сесію, вся інформація є, а в тих, хто не приходить, — немає?

 

Можливо, останні просто не хочуть співпрацювати? На електронну пошту кожного депутата райради відправляються матеріали сесії — у нас реєструються всі вихідні відправлення.

 

Тобто вся інформація надана. А чому депутати фракцій партії «За майбутнє», «Партії простих людей Сергія Капліна» в повному складі й частково партії «Європейська Солідарність» ігнорують засідання сесій, це ви краще в них запитайте».


Власне, я це й зробила. Однак, вислухавши всіх, так і не прояснила питання: скільки ще чекати полтавцям, коли нарешті збереться сесія й вирішить їхні нагальні питання? Чому містяни й не тільки мають страждати через те, що люди, яким ми надали мандат довіри, навіть не намагаються домовлятися, шукати компроміс і ставити інтереси виборців вище за політичні амбіції та власні інтереси?


Володимир Зайцев: «Коли відсутня комунікація з керівництвом райради, всі рішення ухвалюються одноосібно й відбувається порушення за порушенням, я в цьому не хочу брати участі».


Нагадаємо, згідно з регламентом райради, сесії мають скликатися не рідше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок — не рідше, ніж раз на місяць.


P.S. Призначена вчергове на 29 липня сесія Шевченківської районної в місті Полтаві ради знову не відбулася через відсутність кворуму: на її засідання не з’явилася й третина депутатів. Тим часом люди, чиї питанння мала б вирішити довгоочікувана сесія, знову «чекають з моря погоди».