Дві третини українців (67,1%) відносять себе до бідних, третина (31,9%) — до небідних, але які ще «не дотягують» до представників «середнього класу».
Про це свідчать дані Держстату щодо вибіркового обстеження умов життя домогосподарств за 2020 рік.
І лише один відсоток українців вважають себе представниками середнього класу. Справді заможних (мільйонерів, а тим паче мільярдерів) вибірка не торкнулася.
Відповідаючи на запитання про дохід, який дозволяє почуватися представником середнього класу, 70,7% громадян назвали цифру в понад 22 тисячі гривень на місяць. Такої суми, якщо відкинути пасивні доходи у вигляді депозитів чи здачі квартири в оренду, не може дати своїм мешканцям навіть Київ.
Той же Держстат місяць тому звітував, що в столиці зафіксовано не лише найвищий рівень зарплатні — 20 тис. 455 грн, а й найбільше її зростання впродовж року (плюс 24,8 відсотка за рік).
Щоб не почуватися бідними, на думку 47 відсотків українців, потрібен місячний дохід у понад 10 тисяч гривень.
Тож як мають почуватися мешканці Кіровоградської області, де зафіксовано найнижчий рівень середньої заробітної плати — всього 11 тис. 497 грн, та ще й після того, як вона зросла протягом року лише на 18,1%.
Пам’ятаймо, що, до всього, в країні маємо ще й чималу кількість безробітних (816 тисяч осіб лише за офіційними даними), яким держава з початку року виплатила 8,6 млрд грн допомоги.
Однією з причин, чому українці вважають себе бідними, є стрімке зростання цін — річна інфляція наразі перевищує 10%.
Національний банк України намагається всіма силами втримати задекларований до кінця року рівень інфляції в 5 відсотків, але не може йти «проти вітру» — облікову ставку вже підвищили з 7,5 до 8 відсотків, і очікується черговий перегляд цього показника.
Прогнози та рецепти приборкання інфляції змінюються урядовцями чи не кожного місяця. Тим часом пересічні українці , щоб якось вижити, проїдають залишки заощаджень «на чорний день».
Як прозвітував НБУ, в січні-липні 2021 року населення продало валюти на $2 млрд більше, ніж купило. Епоха бідності, яку обіцяла подолати нинішня влада, схоже, відходить у минуле. На черзі — епоха зубожіння.