Пристрасті за «Золотим м’ячем»: чому церемонія-2024 стала скандальною
Фінальні протистояння в спорті — це завжди боротьба запекла. >>
У Токіо вітчизняні водні грації вперше в історії піднялися на олімпійський п’єдестал. (Фото з сайту НОК.)
З абсолютно протилежними за спектром емоціями вітчизняні шанувальники спорту слідкували за офіційною церемонією завершення Олімпіади-2020.
Усміхнені та радісні обличчя українських олімпійців, котрі до синьо-жовтої скарбнички загалом поклали 19 нагород, пробуджували в серцях уболівальників гордість та оптимізм за вітчизняний спорт.
Водночас холодна та безмовна статистика, котра говорила, що з однією золотою, шістьма срібними та 12 бронзовими нагородами збірна України завершила XXXII літню Олімпіаду на невиразному 44-му місці в медальному заліку, провокувала хвилю важких думок щодо слабкого виступу «синьо-жовтих» у Токіо.
І справді, на Олімпіаді-2020 за кількістю здобутого «золота» українська збірна встановила антирекорд — так мало медалей найвищої проби в активі вітчизняних олімпійців на літніх Іграх іще не було.
Утім за загальною кількістю олімпійських нагород збірна України показала вельми пристойний результат, посівши у відповідному табелі про ранги 16-те місце. 19 медалей мали українські олімпійці на Олімпіаді в Лондоні-2012.
При цьому найбільш урожайною за всіма показниками для українського спорту була Олімпіада-1996 в Атланті, коли наші олімпійці взяли 23 медалі, дев’ять iз яких були золотими.
Анжеліка Терлюга (праворуч) принесла Україні першу олімпійську медаль у змаганнях з карате.
Тож виходить, що оцінка виступу вітчизняних олімпійців у Токіо великою мірою залежить від кута, під яким розглядаються їхні здобутки.
Скажімо, борець греко-римського стилю Парвіз Насібов свою срібну нагороду Ігор-2020 сприймає з неприхованим сумом: просить вибачення за невиправдані сподівання й наголошує, що призерів багато, а чемпіон один.
Очевидно, щось подібне переживає й вітчизняний боксер Олександр Хижняк (вагова категорія до 75 кг). Володіючи тотальною перевагою у двох перших раундах фінального бою проти бразильця Соузи, під завісу поєдинку він пропустив нокаутуючий удар й випустив із рук чемпіонський титул.
А от бронзова призерка токійської Олімпіади Ярослава Магучіх має абсолютно протилежні відчуття, попри те, що в секторі для стрибків у висоту показала далеко не весь свій потенціал, обмежившись результатом — 2,00 м.
«Я нервувалася, але рада, що змогла зібратися й вибороти «бронзу», це дуже круто. Це моя перша олімпіада, я у фіналі й одразу медаль. Я щаслива», — написала в «Інстаграмі» 19-річна уродженка Дніпра.
Невимовні почуття пережила й велогонщиця Олена Старікова, котра останньою з українських збірників піднялася на олімпійський п’єдестал.
«Усе ще не можу повірити, що здобула олімпійську медаль. Мене переповнюють неймовірні емоції. Це складно передати словами. На жаль, не вдалося стати першою. Десь не вистачило досвіду, десь — сил, адже це був для нас уже шостий змагальний день. Але, безумовно, дуже рада своїй срібній нагороді», — зазначила Старікова.
Позитивну тональність мають і заяви Національного олімпійського комітету України, де наголошують, що за загальною кількістю медалей вітчизняна збірна потрапила в «топ-20» серед 206 країн-учасниць Ігор.
А цьогорічні здобутки українських олімпійців суттєво перевершують їхній ужинок попередньої Олімпіади в Ріо-2016, де вдалося виграти лише 11 нагород.
Віцечемпіонки Токіо-2020 — каноїстки Людмила Лузан та Анастасія Четверикова — на наступних Іграх обіцяють покращити свій результат.
Але зрозуміло, що сам факт перебування України — країни з потужним спортивним потенціалом — на 44-му щаблі офіційного медального рейтингу ОІ-2020 не надто тішить керівників вітчизняного спортивного господарства.
Приміром, міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт дивується відверто слабкому виступу легкоатлетичної збірної, на рахунку котрої лише одна медаль.
«Мали все для того, аби результати були кращими», — так відреагував «спортивний» міністр на здобутки легкоатлетів у столиці Японії.
Загалом же на п’єдестал пошани від України в Токіо сходили представники 12 видів спорту: боротьби, плавання, карате, веслування, боксу, велотреку, дзюдо, фехтування, кульової стрільби, тенісу, артистичного плавання, легкої атлетики.
Найпродуктивнiше в столиці Японії попрацювали повпреди борцівського цеху, котрим удалося виграти чотири медалі. Дві нагороди принесли Україні каратисти — Анжеліка Терлюга та Станіслав Горуна.
Окремого визнання потребують мультимедалісти, котрі зробили в Токіо «дубль»: плавець Михайло Романчук («срібло» на 1500 м й «бронза» на 800 м), водні грації Марта Федина та Анастасія Савчук («бронза» в дуеті та групових вправах), а також каноїстка Людмила Лузан («бронза» у спринті та «срібло» в дуеті з Анастасією Четвериковою на 500 м).
До речі, саме Лузан довірили роль прапороносця збірної України на церемонії закриття Ігор-2020. Вона ж пообіцяла, що на наступній Олімпіаді, котру в 2024 році прийматиме Париж, замахнеться на «золото».
Олена Старікова принесла збірній України заключну, 19-ту, медаль на Олімпіаді-2020.
Фото з сайту telegraf.com.ua.
Фінальні протистояння в спорті — це завжди боротьба запекла. >>
Київський «Сокіл» на правах чемпіона України цієї осені розпочав та вже завершив виступи в Континентальному кубку — вибув за підсумками другого раунду без жодної перемоги. >>
Кінематографічний «Оскар», Нобелівська премія, «Золотий м’яч». >>
Українську стрибунку у висоту Ярославу Магучіх визнали найкращою легкоатлеткою Європи 2024 року . Нагороду від European Athletics їй вручили у Скоп’є під час церемонії Golden Tracks. >>
Офіційно ратифікувала світовий рекорд української стрибунки у висоту Ярослави Магучіх - Міжнародна федерація легкої атлетики (World Athletics). >>
Після міжнародної паузи на матчі збірних провідні європейські ліги повертаються до клубних справ: поєдинки внутрішніх чемпіонатів та Ліги чемпіонів — у самому розпалі. >>