Дурні гроші псують Зе-владу: як «безкоштовні» $2,7 млрд МВФ можуть нашкодити Україні

Міжнародний валютний фонд виділив безоплатну матеріальну допомогу країнам-учасникам — відповідно до їх квот у Фонді.

Мета — забезпечити економічне зростання держав, постраждалих від пандемії коронавірусу. Із загальної суми свою частку отримає й Україна.

Чинна влада вхопилася за цю новину і вирішила подати ініціативу МВФ... як особисту перемогу президента Володимира Зеленського.

Мовляв, Зе зателефонував до Вашингтона і домовився про подарунок до нашого Дня Незалежності. Причому подарунок Україні, а також усім іншим державам.

Проте найцікавіші події нині відбуваються під килимом: оскільки правила використання цих коштів вільні — на відміну від чітких правил програми «стенд-бай», — чимало державних інституцій уже оголосили свої права на несподівані «зайві» гроші.

А експерти заявляють, що «легкі» гроші можуть призупинити процес реформування.

МВФ проти вірусу

Рада керівників Міжнародного валютного фонду на початку нинішнього тижня затвердила загальний розподіл спеціальних прав запозичення на 650 млрд доларів для поповнення світових ресурсів ліквідності.

«Це історичне рішення — найбільший розподіл прав запозичення в історії МВФ і стимул для світової економіки під час безпрецедентної кризи. Розподіл коштів послужить на благо всіх держав-членів, допоможе задовольнити довгострокову глобальну потребу в резервах, зміцнить довіру і сприятиме посиленню стійкості та стабільності світової економіки. Цей процес особливо допоможе нашим найуразливішим державам-членам, які долають наслідки кризи після пандемії «Ковід-19», — заявила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва.

Процес розподілу, за її словами, набуде чинності 23 серпня 2021 року: гроші передадуть країнам-членам МВФ пропорційно до їх квот у Фонді.

Близько 275 млрд доларів із нового розподілу надійде країнам з ринком, що формується, і країнам, які розвиваються. Одна з «найуразливіших» держав — це наша з вами Україна. Тож, відповідно до наших квот у Фонді, ми отримаємо від МВФ безоплатно 2,7 млрд доларів.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що допомога від МВФ стане «хорошим подарунком для нашої країни до 30-річчя незалежності».

«Ці кошти допоможуть подолати наслідки коронакризи і стимулювати нашу економіку. Я вдячний МВФ і особисто Крісталіні Георгієвій за це рішення», — заявив голова дер­жави, додавши, що Україна продовжує впроваджувати реформи і виконувати так звані «структурні маяки» для отримання нового траншу в межах існуючої програми «стенд-бай».

«Ми працюємо над завершенням першого перегляду чинної програми Міжнародного валютного фонду й очікуємо місію МВФ у вересні», — сказав Зеленський.

Зе-роль і розподіл коштів

В офісі президента натякнули: до історичного рішення долучився безпосередньо гарант нашої Конституції, всенародно обраний Володимир Зеленський.

«Після телефонної розмови президента Володимира Зеленського з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, яка відбулася минулого тижня, Україна отримає від МВФ понад 2,7 млрд дол. безоплатно та без жодних додаткових умов», — повідомили на Банковій.

Проте «після» не означає «внаслідок». Та й, власне, про нинішнє рішення Міжнародного валютного фонду було оголошено ще в березні 2021 року — тобто задовго до «історичного» телефонного дзвінка президента Зеленського.

«Ми сподіваємося, що Україна зможе отримати додаткове фінансування в межах цієї ініціативи... Минулого разу Фонд робив таку операцію у 2009 році. Це була реакція на кризу. Така ініціатива МВФ для України може стати позитивним фактором», — пояснив весною очільник Національного банку України Кирило Шевченко, уточнивши, що раніше Міжнародний валютний фонд випускав спеціальні права запозичень усього тричі: у 1970-72 роках — на 9,3 млрд, у 1979-1981 роках — на 12,1 млрд та в 2009 році — на 161,2 млрд.

Тоді, в 2009 році, наша країна  отримала від Фонду близько 2 мільярдів доларів.

А тепер для України це і справді буде подарунок до Дня Незалежності. Адже буквально напередодні, 23 серпня, транш має надійти на рахунки Національного банку та автоматично поповнити золотовалютні резерви.

І тут починається найцікавіше: як відомо, щодо цієї емісії МВФ дозволив урядам країн-учасниць самостійно визначати, на що витрачати отримані кошти. У країні зі слабкими інституціями, як наша, ефективність витрачання грошей може бути суттєво зниженою.

У Національному банку пропонуватимуть, щоб уряд не витрачав усі кошти на фінансування дефіциту бюджету чи виплату боргів, а залишив хоча б частину цієї суми в міжнародних резервах. Однак урядовці вже натякають, що не хочуть скористатися цими порадами. І планують вирішувати більш насущні питання.

Один транш не врятує

Скажімо, подолання дефіциту Державного бюджету. Який у 2021 році становить 247 млрд грн, що в перерахунку на існуючий валютний курс становить майже 10 млрд доларів.

Тож фінансувати його планували переважно за допомогою запозичень, однак план із запозичень від початку року не виконується орієнтовно на 100 млрд грн.

Мінфін активно залучає кошти на внутрішньому ринку, але їх не вистачає навіть для того, щоб рефінансувати старі борги, не кажучи вже про фінансування інших видатків бюджету.

Станом на початок нинішнього місяця залишок коштів на рахунках державної скарбниці знизився до мінімуму за останні 2 роки — 9,88 млрд грн.

До цього додамо ще й рекордні виплати за державним боргом у вересні, коли Україні потрібно буде заплатити зовнішнім кредиторам близько 3 млрд дол.

Іншими словами, «несподівані» 2,7 млрд доларів від МВФ, про які, втім, знали ще навесні нинішнього року, зможуть пом’якшити напружену фінансову ситуацію в державі й прикрити собою помилки Зе-команди в економіці. Але, як видно з наведених цифр, цих коштів буде недостатньо, аби вивести нашу державу хоча би на беззбитковий рівень.
Хоча суттєво послабити проб­лему ці гроші зможуть.

Плюс 700 млн у вересні?

Але «подарованими» 2,7 мільярдами не вичерпується можливість допомоги нам від МВФ. Як відомо, на початку вересня офіційний Київ очікує приїзд місії Фонду, яка має перевірити хід виконання Україною своїх зобов’язань задля отримання коштів за програмою «стенд-бай».

«Припускаю, що зараз ми рухаємося за наступним сценарієм: у вересні — місія, відразу ж питання України виноситься на засідання Ради директорів МВФ, і буквально у вересні очікую, що ми отримаємо новий транш», — заявив радник президента України Олег Устенко, додавши, що Україна продемонструвала «серйозний прогрес» у виконанні програми співпраці з нашим головним фінансовим донором.

«Не виключаю, що програму можуть продовжити», — резюмував він.

Нагадаємо, що в червні 2020 року МВФ затвердив нову 18-місячну програму, при виконанні умов якої Україна могла б отримати 5 млрд доларів. Із них 2,1 млрд доларів було виділено відразу ж після затвердження програми.

На червень, вересень і грудень 2020-го, а також червень 2021-го були заплановані перегляди програми з можливістю виділення двох траншів по 700 млн доларів і траншів по 560 і 980 млн доларів.

Однак перша місія МВФ проходила у віртуальному форматі і завершилася в лютому 2021 року без рекомендації надання грошей Україні. У МВФ констатували, що підстави для надання траншу Україні немає.

Влітку Верховна Рада прийняла низку законів, у тому числі про перезапуск Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, реформу корпоративного управління в банківській сфері, зміні законодавства про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Це були ті самі «маячки», виконання яких і має перевірити МВФ на початку наступного місяця. Втім експерти заявляють: місія Фонду не особливо поспішала до Києва, бо з дій влади бачила, що Україна не квапиться дотримуватися двосторонніх угод, а особливо — реалізувати антикорупційну політику.

Навіщо МВФ «розхолоджує» Зе-владу?

І ось тут експерти зауважують суттєву невідповідність. Адже, мов­ляв, навіщо Україні боротися за якісь 700 млн доларів і проводити реформи, які не потрібні чинній владі, якщо вони можуть використати 2,7 млрд доларів, наданих узагалі без жодних умов?!! І така щедрість від Фонду, можливо, і допоможе державі з затиканням дірок у державних фінансах, але при цьому призупинить хід реформ.

«Це вже зменшило мотивацію влади у проведенні реформ. І ця демотивація відбувалася не лише в Україні, а й у Єгипті та інших країнах, які співпрацюють з МВФ, але не дуже полюбляють проводити реформи. Зараз вони отримали ці кошти та зрозуміли, що пройдуть рік без проблем», — написав інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Такої ж думки дотримується і заступник голови фінансового комітету Верховної ради Ярослав Железняк, заявивши, що отримання спеціальних прав запозичень для України наприкінці серпня зніме з порядку денного гостру потребу в коштах для виплати 3 млрд дол. валютних зобов’язань.

«Виглядає так, що з «подарунком» МВФ та поточною ситуацією з бюджетом Україна спокійно проходить найважчі виплати у вересні, та ще й грошей заощадить. Залишається тільки сподіватися, що всі розуміють, що це ніяким чином не скасовує виконання програми «стенд-бай». А заощаджені та зароблені кошти у бюджет — це чудовий привід зменшити фактичний дефіцит держ­бюджету, а не витратити на популізм», — заявив він.

Іншої думки дотримується експерт Михайло Демків.

«Надходження коштів МВФ, безумовно, полегшить уряду виплату за піковими валютними боргами. Однак я не думаю, що це позбавить владу стимулу продовжувати співпрацю з Фондом. Навпаки, останні сигнали МВФ суттєво підвищують шанси на продовження чинної програми чи початок роботи над новою», — заявив він.

Полегшує завдання команді Володимира Зеленського і ситуація на зовнішніх фінансових ринках, де утворився надлишок вільних коштів. Відтак наприкінці липня уряд розмістив євробонди на 500 млн доларів, знизивши ставки розміщення з 6,87% до 6,3%.

Хоча успіхом це можна назвати лише у внутрішньому контексті, адже багато африканських держав зуміли залучити позики під ще нижчі відсотки.

А ТИМ ЧАСОМ...

Хроніка падіння долара

Уперше з травня 2020 року курс долара в Україні може закріпитися на рівні 26,5-27 гривень за долар. Уже в серпні у гривні є всі шанси досягти позначки в 26,5 гривні за «зелений».

Процес, утім, мав розпочатися ще наприкінці зими, коли фінансисти вказували на хороші умови для переходу гривні в межі 27 грн за долар, — але черговий карантин і поява російської армії на кордонах з Україною змістили цю подію на кінець липня.

Банкіри пояснюють цю ситуацію так: головна причина зниження курсу — підвищення облікової ставки НБУ до 8%, а також заява регулятора про скорочення щоденної покупки валюти з 20 до 5 млн грн. Рішення Нацбанку стало сигналом до розпродажу валюти: ринок очікував, що після НБУ свої ставки за облігаціями внутрішнього держборгу підвищить і Мінфін — це повинно було залучити в Україну нову хвилю вливань  іноземних інвесторів.

Щоби заробити на українському дер­жавному борзі, нерезиденти заводять сюди валюту, обмінюючи її на гривню. Такі періоди, як правило, обвалюють курс долара: найяскравіший приклад — ревальвація гривні 2019 року.

Основний фактор зміцнення гривні в першому півріччі 2021 року — рекордні ціни на товари українського експорту. У літні місяці це призводить до підвищеної пропозиції валюти з боку агровиробників.

Високі ціни на зернові спонукають аграріїв продавати більше врожаю зараз, не чекаючи осені та зими. Відтак у країні спостерігаються великі обсяги продажів валюти на ринку: це сприяє зміцненню гривні навіть без нових інвестицій нерезидентів в ОВДП.