Після історичного виступу на «Ролан Гарросі»: Марта Костюк демонструє яскраві успіхи на Уїмблдоні
Трав’яний «шолом» — унікальна подія в світі тенісу та житті кожного тенісиста й тенісистки. >>
Борець греко-римського стилю Жан Беленюк (праворуч) здобув для України перше олімпійське «золото» в Токіо-2020. (Фото з сайту НОК.)
Через відсутність у своєму активі нагород найвищого ґатунку олімпійська збірна України в медальному заліку тривалий час перебувала на незвично низькому для себе місці.
Мало хто міг уявити, що й після двох змагальних тижнів токійських Ігор-2020 «синьо-жовті» балансуватимуть між шостим та сьомим десятком команд-учасниць літньої Олімпіади, маючи в своєму активі одну срібну та шість бронзових відзнак.
Але за чотири дні до завершення змагань українським олімпійцям вдався відчутний прорив, який серйозно покращив їхні позиції в медальному протоколі.
«Синьо-жовтим» конче потрібне було «золото», і його володарем став борець греко-римського стилю Жан Беленюк.
На попередній Олімпіаді в Ріо-2016 піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу йому завадив росіянин Давид Чакветадзе. Однак у Токіо Жану рівних не було.
Фінал проти угорця Віктора Лерінца (вагова категорія до 87 кг) став квінтесенцією того складного шляху, котрий довелося здолати Беленюку на шляху до олімпу. Поступаючись супернику за очками, український борець дочекався свого шансу, аби провести подвійний накат і здобути для України таке довгоочікуване «золото».
«Це був дійсно довгий і тяжкий шлях. Я почав у 9 років займатися боротьбою, а зараз мені 30. Нарешті це сталося. Хочу подякувати всім, хто підтримував мене. Було дуже тяжко», — зазначив Беленюк. Новоспечений чемпіон зізнався, що за три тижні до олімпійських стартів отримав травму й лише завдяки вірі свого тренера зумів у Токіо показати свій максимум.
Власне, на кожному етапі підготовки до Олімпіади-2020 Беленюку потрібно було щось комусь доводити. Ставши народним депутатом України від «Слуги народу», Жан мусив показати, що перебування під куполом Верховної Ради не позбавило його спортивного хисту.
Коли ж харків’янин Семен Новіков у 2020 році виграв чемпіонат Європи, Беленюку довелося здолати внутрішньокомандну конкуренцію з амбітним візаві, наголошуючи, що саме він, ставши призером ЧС, є володарем олімпійської ліцензії.
Хай там як, а тепер у скарбничці збірної України є золота медаль, й у медальному заліку вона здійснила пристойний стрибок на кілька десятків позицій, піднявшись станом на вчорашній ранок на 37-му сходинку.
Загалом, команда вітчизняних борців показала в Токіо напрочуд потужний результат, адже, окрім Беленюка, на п’єдестал пошани по «срібло» піднімався Парвіз Насібов, а дві «бронзи» взяли представниці жіночої команди — Ірина Коляденко та Алла Черкасова.
Іще одну бронзову відзнаку в синьо-жовту скарбничку в середу поклали харківські «русалки» Марта Федіна та Анастасія Савчук, принісши таким чином першу в історії вітчизняного синхронного плавання олімпійську медаль. Стала прихильною японська водна стихія й до каноїстки Людмили Лузан, котра виграла «бронзу» в спринтерській гонці на 500 м.
Трав’яний «шолом» — унікальна подія в світі тенісу та житті кожного тенісиста й тенісистки. >>
Тиждень тому в Австрії фортуна відвернулася від Макса Ферстаппена. >>
Лише одного разу чоловіча збірна України з баскетболу брала участь у фінальній частині чемпіонату світу. >>
Чемпіонат Європи з художньої гімнастики наприкінці весни був лише великою проміжною зупинкою в змагальному календарі найкращих грацій світу. >>
«Червоний Бик» звик до домашніх перемог. Останніми роками траса в австрійському Шпільбергу була особистими «мисливськими угіддями» для нідерландця Макса Ферстаппена, а трибуни на схилах наповнювалися помаранчевим. >>
Усе, що тільки міг виграти Олександр Усик на профі-ринзі, він зробив з лишком. >>