Оптимістичний погляд: закриваючи пробіли в календарі, «Шахтар» демонструє характер та дух переможців
Нинішній чемпіонат іще триває, а УАФ уже дивиться в майбутнє й складає календар на наступний сезон. >>
Борець греко-римського стилю Жан Беленюк (праворуч) здобув для України перше олімпійське «золото» в Токіо-2020. (Фото з сайту НОК.)
Через відсутність у своєму активі нагород найвищого ґатунку олімпійська збірна України в медальному заліку тривалий час перебувала на незвично низькому для себе місці.
Мало хто міг уявити, що й після двох змагальних тижнів токійських Ігор-2020 «синьо-жовті» балансуватимуть між шостим та сьомим десятком команд-учасниць літньої Олімпіади, маючи в своєму активі одну срібну та шість бронзових відзнак.
Але за чотири дні до завершення змагань українським олімпійцям вдався відчутний прорив, який серйозно покращив їхні позиції в медальному протоколі.
«Синьо-жовтим» конче потрібне було «золото», і його володарем став борець греко-римського стилю Жан Беленюк.
На попередній Олімпіаді в Ріо-2016 піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу йому завадив росіянин Давид Чакветадзе. Однак у Токіо Жану рівних не було.
Фінал проти угорця Віктора Лерінца (вагова категорія до 87 кг) став квінтесенцією того складного шляху, котрий довелося здолати Беленюку на шляху до олімпу. Поступаючись супернику за очками, український борець дочекався свого шансу, аби провести подвійний накат і здобути для України таке довгоочікуване «золото».
«Це був дійсно довгий і тяжкий шлях. Я почав у 9 років займатися боротьбою, а зараз мені 30. Нарешті це сталося. Хочу подякувати всім, хто підтримував мене. Було дуже тяжко», — зазначив Беленюк. Новоспечений чемпіон зізнався, що за три тижні до олімпійських стартів отримав травму й лише завдяки вірі свого тренера зумів у Токіо показати свій максимум.
Власне, на кожному етапі підготовки до Олімпіади-2020 Беленюку потрібно було щось комусь доводити. Ставши народним депутатом України від «Слуги народу», Жан мусив показати, що перебування під куполом Верховної Ради не позбавило його спортивного хисту.
Коли ж харків’янин Семен Новіков у 2020 році виграв чемпіонат Європи, Беленюку довелося здолати внутрішньокомандну конкуренцію з амбітним візаві, наголошуючи, що саме він, ставши призером ЧС, є володарем олімпійської ліцензії.
Хай там як, а тепер у скарбничці збірної України є золота медаль, й у медальному заліку вона здійснила пристойний стрибок на кілька десятків позицій, піднявшись станом на вчорашній ранок на 37-му сходинку.
Загалом, команда вітчизняних борців показала в Токіо напрочуд потужний результат, адже, окрім Беленюка, на п’єдестал пошани по «срібло» піднімався Парвіз Насібов, а дві «бронзи» взяли представниці жіночої команди — Ірина Коляденко та Алла Черкасова.
Іще одну бронзову відзнаку в синьо-жовту скарбничку в середу поклали харківські «русалки» Марта Федіна та Анастасія Савчук, принісши таким чином першу в історії вітчизняного синхронного плавання олімпійську медаль. Стала прихильною японська водна стихія й до каноїстки Людмили Лузан, котра виграла «бронзу» в спринтерській гонці на 500 м.
Нинішній чемпіонат іще триває, а УАФ уже дивиться в майбутнє й складає календар на наступний сезон. >>
Після серії турнірів у США найсильніші українські тенісистки повернулись до Європи, аби готуватись до головного змагання ґрунтового сезону — Ролан Гарроса, що стартує менш ніж за місяць. >>
Тренери-іноземці вже давно не сприймаються в українському спорті як щось неординарне. >>
За 100 днів до старту паризької Олімпіади в Греції запалили олімпійський вогонь, і тепер він долає маршрут довжиною в 5 тисяч кілометрів, щоб 26 липня дістатися берегів річки Сена, де заплановано церемонію відкриття ХХХIII літніх Ігор. >>
Світовий рекорд з безперервної гри в шахи побив нігерієць Тунде Онакоя— партія тривала 60 годин. Він перевершив попередній рекорд на 4 години. >>
Український метальник молота Михайло Кохан із Запоріжжя здобув срібну медаль і став віцечемпіоном турніру «золотого рівня» у межах світового легкоатлетичного туру в Найробі (Кенія). >>