Минулого четверга у село Новоживотів, що на Вінниччині, до мами загиблого в авіакатастрофі під Чугуєвом курсанта Максима Хом’ячука пані Катерини приїхали представники Оратівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Вони вручили жінці посвідчення члена сім’ї загиблого військовослужбовця.
Дещо раніше аналогічні посвідчення отримали батьки Богдана Матвійчука з міста Новоград-Волинський на Житомирщини. Тож ми з приємністю констатуємо: втручання «України молодої» допомогло відновити справедливість у цій справі.
Закон для всіх один
Нагадаємо, в номері від 11 червня 2021 року ми писали, що батькам двох загиблих курсантів відмовили в отриманні статусу родин загиблих військовослужбовців.
Тоді як сім’ям інших загиблих курсантів (в авіатрощі, нагадаємо, трагічно обірвалося життя загалом 19 молодих хлопців) такий статус було надано без будь-яких перешкод. Але ж закон для всіх один!
Звісно, «УМ» не могла залишитися осторонь. Свою публікацію ми надіслали президенту України, голові Верховної Ради, Уповноваженому ВРУ з прав людини, до міністерств оборони, соціальної політики, юстиції — загалом у десяток різних інстанцій. І, як з’ясувалися, зробили хорошу справу не тільки для родин Хом’ячуків i Матвійчуків.
Бо, як повідомили з офісу Уповноваженого з прав людини, статус «член сім’ї загиблого військовослужбовця» буде встановлено всім членам родин загиблих (йдеться про так зване «чорне» посвідчення, яке передбачає більше пільг, ніж «сіре», яке отримали сiм’ї в органах соціального захисту).
«За інформацією командування Повітряних сил ЗСУ, батькам загиблих курсантів запропоновано звернутися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (так тепер називаються військкомати. — Ред.) для встановлення статусу», — повідомили з офісу Уповноваженого.
Звісно, жодне посвідчення не поверне батькам їхніх дітей і не заглушить біль утрати. Але воно дасть раптово осиротілим родинам відчуття, що за їхніми плечима стоїть держава, буде доказом того, що Україна цінує цю жертву, піклується про сім’ї загиблих і підтримує їх.
Вистраждане посвідчення.
У законодавстві — важливі зміни
Тим часом на наш запит до Міністерства оборони з Генерального штабу командування Повітряних сил ЗСУ надали роз’яснення, якою саме буквою закону врегульовано питання соціального захисту родин загиблих курсантів.
«Згiдно з пунктом 6 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» (у редакції до 30.03.2021), було визначено, що (...) умовою для отримання пільг батьками загиблого військовослужбовця було перебування їх на утриманні цього військовослужбовця», — йдеться в листі.
Але Законом від 30 березня 2021 року №1357-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» цю умову було виключено.
«Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 р. №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи зникли безвісти під час проходження військової служби» передбачено, що посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи зникли безвісти під час проходження військової служби, видаються батькам, дружині (чоловіку), дітям військовослужбовців.
Враховуючи зазначене, батьки загиблих курсантів солдата Матвійчука Б. М. та солдата Хом’ячука М. В. мають право на отримання статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця та відповідні пільги».
Також у листі Міноборони додають, що «з огляду на зміни в законодавстві та з метою забезпечення соціального захисту родинам загиблих курсантів проведено додаткову інформаційно-роз’яснювальну роботу та надано відповідні вказівки територіальним центрам».
«Я вдячний усім, хто долучився до вирішення цього питання, — каже в коментарі «УМ» адвокат Валентин Волинець. — Журналістам «ТСН», «Суспільного» та особливо «Україні молодій», яка допомогла зрушити питання з мертвої точки.
А також офісу Уповноваженого з прав людини, де справу одразу взяли на контроль. Вдячний народним депутатам, які не залишилися байдужими, Штабу ВПС у Вінниці та начальнику управління морально-психологічного забезпечення Олегу Кудренку, які від початку були на нашому боці. А ще — голові 12-ї регіональної військово-лікарської комісії Олегу Загоруйку, який фактично першим помітив несправедливість і забив на сполох».
...Тим часом у п’ятницю на могилі Максима Хом’ячука було встановлено пам’ятник. Родина не витратила на нього жодної копійки — надгробок було виготовлено та встановлено за рахунок доброчинних пожертв.
Кошти на це виділив Харківський національний університет Повітряних сил ім. Івана Кожедуба, також зробили пожертви викладачі і курсанти цього навчального закладу та Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, де навчався Максим до вступу у виш.
Фінансово долучилися офіцери Штабу ВПС у Вінниці та аеродрому в Чугуєві, а також небайдужі односельці. Слова подяки всім причетним до встановлення пам’ятника і вирішення її «бюрократичного питання» передала і мама покійного Максима Катерина Хом’ячук.
...Сподіваюся тепер, коли справедливість відновлено, у згорьованому материнському серці нарешті буде спокій. І пані Катерина переконається та відчує, що втративши найдорожче — свою дитину, вона не залишилася сама. Бо за її плечима турботлива держава і небайдужі люди.