Чи бачать своє майбутнє в Україні, що думають про Донбас та РФ: опитування мешканців Конотопа

З метою визначення суспільно-політичних настроїв у Конотопі на Сумщині на замовлення «України молодої» проведено соціологічне опитування.

Під час дослідження мешканцям міста пропонували відповісти на актуальні питання сьогодення.

Наприклад, як бути з дипломатичними відносинами з Росією, ким є США для України та як відновлювати інфраструктуру Донбасу.

Опитування проводив Центр соціальних досліджень Сумського державного університету в липні 2021 року серед дорослих жителів міста Конотоп.

Метод дослідження — анкетування з двоступеневою квотною вибіркою. Всього опитано 400 респондентів. Опитування репрезентативне серед дорослого населення Конотопа.

Теоретична похибка не перевищує 5%. Обробку результатів проводили співробітники Центру соціальних досліджень за допомогою програми «ОСA».

85% опитаних пов’язують своє майбутнє з Україною

Найперше, на що хотілося б звернути увагу, то це те, що переважна частина опитаних конотопчан (85%) пов’язують своє майбутнє з Україною.

І лише 4% респондентів зазначили, що не пов’язують майбутнє з Україною, а 10,9% не змогли визначитися з відповіддю.

Результати опитування тут дещо різняться у різних вікових групах (Таблиця 1). Так, молодь, яка зазвичай легко змінює місце проживання (вік 18-29 років), показала досить високий рівень респондентів, що не пов’язують своє майбутнє з Україною. Ще вищий показник — 7,7 відсот­ка — у віковій групі 50 років і старші.

Ймовірно, це пов’язано з тим, що старші люди нерідко погоджуються на переїзд до своїх уже дорослих дітей, які можуть мешкати, зокрема, й за межами України. А от люди середнього віку (30-39 років та 40-49 років) найчастіше пов’язують своє майбутнє з Україною — 82,6 та 91 відсоток відповідно.

Головне джерело інформації

Найпоширенішими джерелами інформації про події в Україні серед жителів Конотопа є всеукраїнські телеканали (60,9%), соціальні мережі (55,8%) та всеукраїнські інтернет-ЗМІ (41,6%) (Діаграма 2).

Серед тих, хто отримує інформацію про події в Україні із всеукраїнських телеканалів та соціальних мереж, переважають жінки, тоді як чоловіків більше серед тих, хто частіше отримує інформацію із всеукраїнських інтернет-ЗМІ.

Заслуговує на увагу і той факт, що жінки переважають (при загальних невисоких показниках) серед тих, хто отримує інформацію з місцевих інтернет-ЗМІ.

Досить цікаві й результати у вікових групах (Таблиця 2). Так, молодь 18-29 років, отримуючи інформацію, надає перевагу соціальним мережам — показник аж 78,1 відсотка.

Але чим старшою є вікова група, тим традиційнішими є джерела інформації. Наприклад, старше покоління (від 50 років) надає перевагу телебаченню (67,7%), радіо (9,2%) та друкованим виданням (15,4%).

А от черпають інформацію із соцмереж тут усього 24,6 відсотка опитаних. У цій же віковій групі найменший відсоток довіри до закордонних ЗМІ (1,5%), тоді як серед молодих людей він найвищий — 5,5%.

Такі неоднозначні відносини з Росією...

Опитані конотопчани неоднозначно оцінюють політику президента України стосовно Російської Федерації. Так, 25,5% опитаних зазначили, що не підтримують політику президента, поряд з цим 24,5% — підтримують. Не змогли визначитися з відповіддю 33,2%.

Як для країни, яка воює з Росією, зависокий і показник тих, кому «все одно» — 16,8%. Тобто половина опитаних не мають чіткої думки про політику щодо північного сусіда або ж їм абсолютно байдуже! І це на восьмому році війни з РФ! Тривожний показник як для міста, яке перебуває в географічній близькості до кордонів із Росією.

Молодь частіше висловлює підтримку політиці президента, тоді як опитані старшого віку значно частіше зазначають, що не підтримують таку політику.

Наприклад, серед людей, старших 50 років, 38,5% зазначили про те, що не підтримують політику президента України стосовно Російської Федерації, тоді як серед молоді цей показник складає лише 13,7%. (Таблиця 3).

При цьому актуальним є і питання вищої «байдужості» молоді, адже серед молодшого покоління конотопчан практично кожен четвертий фіксує позицію «мені все одно».

Доцільно говорити і про необхідність певної просвітницької роботи, оскільки значна частина опитаних усіх вікових груп зазначає варіант «важко відповісти».

  

Майже 40% не хочуть розірвання дипломатичних відносин з РФ

Такою ж неоднозначною є позиція стосовно розірвання дипломатичних стосунків із Російською Федерацією.

39% опитаних заперечують необхідність розірвати дипломатичні відносини з РФ, тоді як 31,4% — підтримують зазначену ідею. Не змогли визначитися — 29,6%.

При всій неоднозначності й неоднорідності позицій все ж маємо зазначити, що 31,4% прихильників розірвання дипломатичних відносин свідчить про поширеність радикальних настроїв.

Небажання розривати дипломатичні стосунки з РФ частіше висловлюють респонденти, старші 50 років (Таблиця 4). І саме у цій віковій групі виявлено найменше тих, хто не може сформулювати власну позицію.

Тоді як молодші респонденти значно частіше фіксують позицію невизначеності у цьому питанні. І це при тому, що відсоток тих, хто схиляється до радикальних позицій, є близьким в усіх вікових групах.

США — діловий партнер і стратегічний союзник

Спостерігається позитивне сприйняття конотопчанами США. Так, 25,9% вважають США діловим партнером; 15,7% — стратегічним союзником; 11,7% — гарантом суверенітету.

Лише 6,6% зазначили, що США є загрозою суверенітету України. Варіант «важко відповісти» обрало 38,3% опитаних (Діаграма 5).

 
Жінки частіше висловлюють невизначені та негативні позиції стосовно ролі США, тоді як чоловіки — позитивні.

При цьому жінки суттєво переважають серед тих, хто мав певні труднощі у формулюванні позиції щодо цього питання: пункт «важко відповісти» обрали 43% жінок проти 31,2% чоловіків.

Дослідження показує суттєву диференціацію респондентів по цьому питанню за віковими групами.

Так, старші вікові групи населення частіше висловлюють невизначені та негативні позиції стосовно ролі США, тоді як молодь — позитивні: наприклад, загрозою суверенітету України США вважають 13,8% людей віком 50 років і старших, тоді як у віковій категорії 30-39 років таких лише 2,9%.

Пожежі на військових складах — спроба приховати крадіжки

Про наявність негативних установок та певний рівень недовіри до армії свідчать результати відповідей на запитання стосовно причин пожеж на військових складах.

Так, основними причинами пожеж на військових складах населення називає: недбалість персоналу (34,7%) та спробу ЗСУ приховати крадіжки (33,6%).

Лише 15,7% пов’язують пожежі на військових складах із диверсійною діяльністю. При цьому і відсотки тих, хто не визначився чи мав проблеми з формулюванням позиції, є щодо цього питання значно нижчими — лише 13,5.

Тобто, респонденти впевнені у своїх оцінках і баченні. Чоловіки причиною пожеж частіше вважають недбалість персоналу, тоді як жінки — спробу ЗСУ приховати крадіжки.

Що стосується вікових груп, то представники групи 40-49 років частіше вбачають причиною диверсійну діяльність РФ.

Як відновлювати Донбас — думки розділились

Серед населення міста сьогодні не існує консолідованої позиції щодо того, яким чином має вестись відновлення територій Донбасу.

Практично кожен четвертий з опитаних (23,7%) зазначає, що йому важко відповісти на це питання.

При цьо­му 41,2% опитаних не підтримують ідею щодо формування державних програм із відновлення територій Донбасу, фінансування яких велось би у тому числі за рахунок виділення коштів з місцевих бюджетів, а 21,5% вважають, що відновлюватися території Донбасу мають за рахунок країни-агресора.

Традиційно вищий рівень невизначеності демонструють опитані жінки. Жінки також частіше (при загальних невисоких показниках) готові підтримати таке відновлення державними програмами з фінансуванням, у т.ч. з місцевих бюджетів.

Тоді як чоловіки значно частіше зазначають, що не підтримують ідею щодо формування державних програм з відновлення територій Донбасу, фінансування яких велося б у т. ч. за рахунок виділення коштів з місцевих бюджетів.

А от серед тих, хто вважають, що відновлюватися території Донбасу мають за рахунок країни-агресора, виявлено майже однакові відсотки чоловіків та жінок.

Як свідчать результати опитування, молоді люди найчастіше мали проблеми з формулюванням позиції щодо цього питання. Їх також виявлено суттєво менше серед тих, хто вважає, що відновлювати території Донбасу має країна-агресор (11%).

Світоглядна війна триває

Соціологи, які проводили дослідження, наголошують на таких висновках.

Проведене опитування показало, що у мешканців міста відсутня більш-менш виражена спільна позиція щодо політики президента України стосовно Російської Федерації.

А відтак можна припустити, що і власна позиція — також. Адже отримані результати говорять про певну неоднозначність позицій: політику президента щодо РФ підтримують 24,5% опитаних, тобто кожен четвертий, при цьому 25,5% опитаних зазначили, що не підтримують, не змогли визначитися з відповіддю 33,2%, і ще 16,8% зазначили, що їм байдуже.

Від себе додамо, що такі результати на восьмому році війни — це наслідок відсутності чіткої роз’яснювальної політики з боку дер­жави, нішу якої зайняла кремлівська пропаганда та підривна робота власної «п’ятої колони», яку досі ведуть в Україні деякі ЗМІ та політики.

Прикро, що місто, яке втратило майже сотню людей у війні на сході — як конотопців, так і бійців 58-ї мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, що базується в Конотопі, іспит на громадянську зрілість у період війни склало на слабеньку «трієчку».

Водночас результати дослідження дозволяють говорити про досить позитивне сприйняття конотопчанами США. А особливістю є й те, що значна частина — 25,9% — бачить Сполучені Штати саме діловим партнером.

У жителів міста сьогодні не існує консолідованої позиції щодо відновлення територій Донбасу.

Тим більше, не має визначальної підтримки ідея щодо формування державних програм з відновлення територій Донбасу, фінансування яких велось би у тому числі за рахунок виділення коштів з місцевих бюджетів (41,2% опитаних не підтримують такого шляху).

До того ж практично кожен четвертий з опитаних (23,7%) зазначає, що йому важко відповісти на це запитання.

Підсумовуючи результати опитування, мусимо зазначити й таке. Конотоп — місто, розташоване в географічній близькості до кордонів із Російською Федерацією, а отже — минуле, яким, власне, і є новоявлений «русскій мір», обов’язково й надалі намагатиметься робити свій світоглядний вплив на ці території.

І відповіддю на відсутність зваженої патріотичної політики з боку влади неминуче буде великий прошарок тих, кому «все одно» і кому «важко відповісти».

А разом із ними — чималий відсоток тих, хто досі живе радянськими міфами та перебуває у фокусі російської пропаганди. Відтак у випадку, не доведи Боже, збройної агресії Росії частина тих, хто в Конотопі волатиме «Путін, пріді!», може бути несподівано високою.

Світоглядна війна, в якій так зацікавлені недруги України, триває. І щоб виграти її, слід уже зараз звернути особливо прискіпливу увагу на прикордонні території та займатися тут відповідною роботою.

І не тільки патріотично-пропагандистською, а й звичайною буденною роботою, спрямованою на покращення життя місцевих мешканців. Аби переважна більшість і далі могла впевнено сказати: «Пов’язую своє життя з Україною».

P. S. У наступних числах «УМ» ми продовжимо аналізувати дані цього опитування, зокрема бачення містянами подальшого розвитку свого міста та політичні вподобання