Пристрасті за «Золотим м’ячем»: чому церемонія-2024 стала скандальною
Фінальні протистояння в спорті — це завжди боротьба запекла. >>
Михайло Романчук — володар олімпійського «срібла» на дистанції 1500 м. (Фото з сайту НОК.)
Трохи нервовим виявилося очікування вітчизняними уболівальниками того дня, коли в скарбничці олімпійської збірної України з’явиться медаль, що за своїм ґатунком відрізняється від «бронзи».
Хороша можливість піднятися в Токіо вище за третю сходинку п’єдесталу була у прими вітчизняного тенісу Еліни Світоліної.
Після того, як iз розіграшу вилетіла головна претендентка на «золото» — господарка кортів Наомі Осака, — перед українкою відкрилися чудові перспективи.
Однак її півфінальна гра з чешкою Маркетою Вондроушовою зовсім не мала чемпіонського блиску.
На корті четверта ракетка олімпійського турніру виглядала просто розгубленою, хоча перемога в тому матчі гарантувала українській примі як мінімум «срібло». Однак трохи більш ніж за годину її розгромила чеська тенісистка — 3:6, 1:6.
Як пояснив капітан жіночої збірної України в Кубку федерації Михайло Філіма, Еліна дуже сильно хотіла бути у фіналі з гарантованою медаллю, але вочевидь перегоріла. Окрім того, за його словами, лідерці українського тенісу було неймовірно складно грати поєдинки в щоденному форматі.
Не дивно, що й у матчі за «бронзу» Світоліна зіштовхнулася з аналогічними труднощами. У першому сеті поєдинку з представницею Казахстану Оленою Рибакіною Еліна знову не була схожою на себе.
Однак в останній момент, коли на тай-брейку другого сету відступати вже було нікуди, українська тенісистка віднайшла в собі друге дихання.
«Після програшу було дуже складно повернутися в колію. Я просто намагалася боротися до кінця, не здаватися, віддала просто всі сили, які залишилися. Перший сет був поганий з моєї сторони. Я боролась, і думаю, що саме характер повернув мене до матчу, і ця перемога просто неймовірна. Рада, що мені вдалося, і ця медаль для мене багато чого значить», — заявила схвильована перша в історії українського тенісу олімпійська призерка.
Ну а людиною, котра розбавила бронзовий колір української скарбнички в Токіо, став плавець Михайло Романчук.
Уже маючи в своєму активі «бронзу» на 800 м, він iз першим часом пробився до фіналу 1,5 км. Однак, як і в попередній змагальній дисципліні, захистити у вирішальному запливі свої кваліфікаційні позиції йому не вдалося.
Більше зекономлених сил залишилося в американця Фінке, котрий став дворазовим олімпійським чемпіоном. А Романчуку дісталося «срібло».
«Дуже тяжкі змагання видалися. Незвичний режим, організм до такого просто не звик. Звичайно, хочеться більшого. Але ми не здаємося, і як би складно не було, будемо працювати й рухатися далі... Як мінімум до Парижа-2024», — наголосив Романчук.
Тепер в активі збірної України на Іграх-2020 — одне «срібло» та п’ять «бронз» і неймовірне скромне (59-те) місце в медальному заліку. Утім шанси на рейтинговий стрибок «синьо-жовті» ще мають: для цього необхідне бодай одне «золото».
Фінальні протистояння в спорті — це завжди боротьба запекла. >>
Київський «Сокіл» на правах чемпіона України цієї осені розпочав та вже завершив виступи в Континентальному кубку — вибув за підсумками другого раунду без жодної перемоги. >>
Кінематографічний «Оскар», Нобелівська премія, «Золотий м’яч». >>
Українську стрибунку у висоту Ярославу Магучіх визнали найкращою легкоатлеткою Європи 2024 року . Нагороду від European Athletics їй вручили у Скоп’є під час церемонії Golden Tracks. >>
Офіційно ратифікувала світовий рекорд української стрибунки у висоту Ярослави Магучіх - Міжнародна федерація легкої атлетики (World Athletics). >>
Після міжнародної паузи на матчі збірних провідні європейські ліги повертаються до клубних справ: поєдинки внутрішніх чемпіонатів та Ліги чемпіонів — у самому розпалі. >>