Зе-влада знову збирається включити друкарський верстат для гривні

Доларовий потік в Україну посилюється.

Склалися сприятливі для нашої економіки світові ціни на експортну продукцію (руда, чорні метали, агропродукція), зросли перекази заробітчан, справдилися прогнози на очікуваний рекордний урожай. Гривня швидко укріплюється.

Нацбанк не захотів утримувати курс долара вище знакової позначки 27 грн/$ .

Станом на 29 липня НБУ вкотре укріпив офіційний курс гривні до долара на 5 копійок і встановив його на рівнні 26,86 гривні.

Офіційний курс гривні до євро встановився на рівні 31,70 грн (на 28 липня — 31,78 гривні). Традиційно впливові експортери підраховують прибутки.

Навіть фактична відмова МВФ надати черговий транш у $700 млн (у вересні ми отримаємо в кращому випадку візит делегації МВФ, аніж гроші) перестала турбувати гравців валютного ринку.

Україна змогла залучити $500 млн через випуск євробондів, хоч план із зовнішніх запозичень не виконано на 63%: до загального фонду державного бюджету отримано на 78,7 млрд грн менше, ніж перед­бачалося — всього 260 млрд грн.

Усе реалістичнiшим виглядає отримання нашою країною «подарунка» в розмірі $2 млрд 700 млн від Міжнародного валютного фонду впродовж двох місяців.

Виглядає так, що Україна не матиме серйозних проблем iз рекордною (5,7 млрд доларів) виплатою валютних боргів у вересні. Урядовці галасливо пишаються: в країні значно перевиконано план збору доходів бюджету — за перше півріччя надійшло на 23,7 млрд грн більше, ніж очікували.

Отже, проскочимо? Напевно. Але якою ціною? Фактично невиконанням державного бюджету в плані запланованих витрат та важкими соціальними наслідками.

Попри суттєві надходження, залишки коштів на єдиному казначейському рахунку на початок липня поточного року були найнижчими з березня 2019-го.

Коментуючи виконання держбюджету за перше півріччя, голова Рахункової палати Валерій Пацкан зауважив, що видатки загального фонду державного бюджету менші від плану на величезну суму — 44,3 млрд грн (7,3%). Що це означає? Як пов’язати сухі цифри з повсяк­денністю?

План видатків МОЗ не виконано на 10% (на 8,4 млрд грн), тож маємо новину, що лікарі Харкiвської області перекрили дорогу міжнародного значення, вимагаючи виплатити заборгованість із зар­платні. З цієї суми «не встигли» витратити 3,4 млрд грн — на реалізацію програм державних гарантій медичного обслуговування населення.

Моя колежанка наразі вже другий місяць не може, попри гіпс на нозі, отримати лікарняний, а має офіційну відповідь «у країні бракує бланків лікарняних». 1,4 млрд грн не встигли витратити на проведення вакцинації, хоч у країні вакциновано лише 7,9% громадян однією та 4,4% — двома дозами вакцини.

Міністерство оборони не виконало план видатків на 4,3 млрд грн (7,9%), з них 1,9 млрд грн — на забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни, тож маємо новину, що уряд «не встиг» закупити нові літні комплекти взуття та одягу для військових, «та що там, походять у старих».

Мінсоцполітики не виконало план на 3,3 млрд грн (1,9%), із яких 1,6 млрд грн — на виплату деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населення.

На тлі цих цифр невиконання держбюджету Мінагрополітики на 1,1 млрд грн (51%), із яких майже 816 млн грн — на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників — виглядає невеликим непорозумінням.

Навіть улюблена іграшка президента — «Велике будівництво» — без фінансової підтримки: Державна казначейська служба повністю припинила будь-які оплати за проєктами «ВБ» як iз коштів держбюджету, так і за рахунок уже залучених кредитних грошей міжнародних партнерів.

Тим часом новий міністр економіки Олексій Любченко оприлюднив своє бачення розвитку країни в найближчі часи: більша частина пропозицій не стосується повноважень міністра економіки та повторює відому популістичну мрію — надрукуємо грошей, збільшимо бюджетні видатки та дефіцит.

«Рецепти» посилення економіки пана Любченка просто лякають: зокрема, профінансувати великий бюджетний дефіцит через друк грошей, але примудритися не спровокувати таким чином високу інфляцію. Ситуація один в один iз тією, яку ми мали за часів Януковича, чи не так?

Тож скажіть там пану міністру, якщо він не читає звіти Держстату, що інфляція в країні вже сягнула майже 10% — куди вже далі?