Шляхом старої лахудри
Мій старший колега по перу Валерій М’ятович в одній зі своїх книжок, де дія відбувається в його степовому центральноукраїнському краї >>
Одні й ті самі погляди навкруг.
Отак проходять місяці і тижні.
Все важче розібратись, хто тут друг,
Бо дружба відцвітає, наче вишні.
Одні й ті самі ранки й вечори,
Одні й ті самі верби і тополі,
А люди лиш до певної пори
Лишаються людьми. І мимоволі
Хтось когось зрадив. Хтось десь прогадав.
У когось рани робляться все більші.
Хтось все-таки не встояв, як Адам.
Комусь у всьому заважають інші.
А у людини доля лиш одна,
Не треба з нею бавитися грізно.
Лиш той, хто сам пізнав себе до дна,
Змінитись може, поки ще не пізно.
Сергій ЗАВАЛКО
Мій старший колега по перу Валерій М’ятович в одній зі своїх книжок, де дія відбувається в його степовому центральноукраїнському краї >>
«Бо наша брань не проти людей, не проти плоті й крові, а проти правителів, світодержців пітьми цього світу, проти духів злоби піднебесних», — сказано у Посланні апостола Павла до ефесян, глава 6. >>
Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>
Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>
18 жовтня 2025 прес-секретар Білого дому пані Керолайн Лівітт звернулася з відозвою, в якій є така фраза: «Президент США сказав обом сторонам: війна триває занадто довго, занадто багато невинних людей загинуло. >>
Наприкінці 40-х років минулого століття в Україні народилася щемлива й харизматична пісня «Вчителько моя» Андрія Малишка та Платона Майбороди. >>