Сильні духом: у перші дні літніх Ігор у Токіо українці вибороли дві бронзові медалі

Кожен новий олімпійський цикл підносить українському спорту не зов­сім приємну закономірність.

Разом зі зменшенням кількості учасників літніх Ігор падає й доробок вітчизняних олімпійців на головних стартах чотириріччя.

Токійської Олімпіади спортсмени чекали взагалі половину декади, провівши додатковий рік в умовах, які не надто сприяли оптимальній підготовці до відповідальних змагань.

Перебуваючи на карантині, багато спортсменiв наголошували, що підтримувати на необхідному рівні в умовах ізоляції бойовий дух було дуже тяжко.

Історія з непотраплянням жіночої команди шаблісток на Ігри в Токіо — наслідок саме тієї гнітючої атмосфери. «Карантин не минув безслідно», — визнала тоді лідерка синьо-жовтої збірної Ольга Харлан.

На Ігри-2020 в Токіо іменита шаблістка поїхала, як-то кажуть, відбиватися «одна за всіх». Однак, перебуваючи в ролі однієї з головних фавориток індивідуального турніру, Ольга примудрилася програти вже в першому раунді.

«Дуже хочу відпочити й пожити без шаблі. Втомилася…», — заявила після сенсаційного фіаско китаянці Ян Хен Ю (12:15) Харлан.

Для титулованої 30-річної представниці Миколаєва це була вже четверта Олімпіада. Попередні три вона неодмінно завершувала з медалями. Утім у Токіо її яскрава серія сходжень на п’єдестал обірвалася. 

«Складно коментувати. Це — шок. Але спорт наскільки непередбачуваний, що програти може навіть така досвідчена спортсменка, як Харлан. Розпочала вона добре. Фехтувала гарно, але потім щось трапилося непередбачуване. Що саме — будемо розбиратися по поверненнi додому», — відзначив старший тренер української збірної з фехтування на шаблях Олег Штурбабін.

Однак, незважаючи на провал Харлан, без медалей на Іграх-2020 українське фехтування не залишилося.

А приніс індивідуальну медаль синьо-жовтій команді «мушкетерів» той, від кого її очікували найменше.

У Токіо ветеран української збірної — 36-річний шпажист Ігор Рейзлін — проводив свій перший у кар’єрі олімпійський турнір. Утім через цей факт він аж ніяк не знітився й, продемонструвавши неймовірну жагу до перемоги, поклав до української скарбнички «бронзу».

Одному з прапороносців збірної України на церемонії відкриття токійської Олімпіади-2020 — титулованому шпажисту Богдану Нікішину — в індивідуальних змаганнях не вдалося пройти далі 1/16 фіналу.
Фото з сайту НОК.

Своє сходження на п’єдестал він розпочав iз перемоги над двома швейцарцями Беньяміном Штеффеном (15:11) та Максом Хайнцером (15:12).

Далі була перемога над Мохамедом Ель-Сайєдом з Єгипту (15:13), котра вивела його до піфіналу. Упоратися з наступним суперником — потужним французом Романом Канноном — Рейзлін не зміг (10:15), утім останнє слово на турнірі все ж залишилося за українцем.

У сутичці за бронзову нагороду з італійцем Андреа Сантареллі наш співвітчизник продемонстрував, що невипадково в його великій медальній колекції були нагороди з європейських та світових форумів.

Тепер у його домашньому музеї буде й олімпійська медаль. А тренер i батько Ігоря — Дмитро Рейзлiн — наголошує: «Ця медаль доводить, що моєму синові вдалося стати одним з кращих фехтувальників світу. Що його особиста нагорода на чемпіонаті світу-2019, а також третє місце в світовому рейтингу — не випадкові. Це багато що значить».

Загалом вийшло так, що дві перші олімпійські медалі українській збірній принесли спортсмени, котрі працювали в Токіо, умовно кажучи, сімейним підрядом.

Як відзначила вітчизняна дзюдоїстка Дар’я Білодід, піднятися на третю сходинку олімпійського п’єдесталу їй допомогла підтримка мами-«секундантки».

«Вона налаштовувала мене, знайшла потрібні слова», — зауважила юнка, стараннями котрої в активі олімпійської збірної України з’явилася перша медаль.

На дебютних для себе Іграх 36-річний Ігор Рейзлін підтвердив невипадковість своїх успіхів на світових та європейських форумах.

На Ігри в Токіо Білодід (вагова категорія — до 48 кг) прибула як дворазова чемпіонка світу, володіючи статусом основного претендента на «золото».

У фіналах попередніх «мундіалів» киянка двічі вигравала в іменитої японки Фуни Тонакі, тож їхню зустріч у півфіналі Олімпіади-2020 спеціалісти назвали достроковим фіналом.

Вийшло так, що господарці татамі вдалося взяти реванш в українки за попередні невдачі. Сама ж Дарина після поразки змушена була шукати резервні сили для поєдинку за «бронзу» проти Шири Рішоні з Ізраїлю.

«Для мене було важливо налаштуватися, адже після програного півфіналу настрій був «на нулі», — наголосила 20-річна киянка.

У підсумку, підтримка рідних та чемпіонські поради президента НОК Сергія Бубки, котрий напередодні старту Ігор відвідав українських олімпійців в олімпійському селищі, допомогли Білодід виграти непростий «малий фінал» і стати таким чином першою українською дзюдоїсткою — призеркою Олімпійських ігор.

Примітно, що саме Сергій Бубка приймав участь у церемонії нагородження призерок турніру дзюдоїсток у вазі до 48 кг. Щоправда, через коронавірусні обмеження олімпійці в Токіо змушені самостійно одягати собі на шию нагороди.

Такими от насправді неординарними є нинішні літні Ігри-2020. І досягають тут результату зусібіч добре підготовлені спортсмени.