Пропустили без спецперевірки: керівника НКРЕКП Валерія Тарасюка підозрюють у відстоюванні інтересів РФ

Наша країна — дивовижна! Відмовитися купувати електроенергію, вироблену на Білоруській АЕС, що де-факто належить Росії, офіційний Київ просить... Литва.

Користуючись дипломатичними натяками та закликаючи вітчизняну владу до здорового глузду. Як і взагалі заборонити імпорт електроенергії з РФ.

Адже наші експерти вже давно заявляють: Москва продає електроенергію в Україну дешевше, ніж на власний ринок, зовсім не з гуманітарних міркувань.

А для того, щоби підсадити нас на «електричну голку», — після того, як ми злізли з газової.

Але українська влада демонструє у цьому питанні дивовижну «багатовекторність»: однією ногою ми позбавляємося впливу РФ, як, наприклад, зараз, коли призупинили купівлю струму до осені 2021 року.

А з іншого — через корупційні механізми ми знову і знову стаємо на ті ж самі граблі. І така небезпечна ситуація має своїх конкретних винуватців.

Під тягарем демпінгу

Нещодавно прем’єр-міністр Литви Інгрида Шимон заявила: вона сподівається, що Україна продовжить реалізацію «зеленого» курсу, який був запущений в Європейському Союзі, — і при цьому відмовиться закуповувати електроенергію, вироблену Білоруською атомною електростанцією.

Тим часом народний депутат Верховної Ради Михайло Волинець заявив: Росія продає електрику Україні вдвічі дешевше, ніж своєму населенню, щоб зруйнувати енергосистему України».

«Тобто це гібридна енергетична війна для того, щоб остаточно зупинити, знищити українські шахти, знищити шахти з видобутку уранової руди, вони зараз на межі зупинки, і зупинити блоки теплових електростанцій», — сказав нардеп.

Ідеться не лише про шахти, а й про атомні електростанції України, розвиток яких наша влада вперто гальмує. Але натомість чомусь воліє розвивати атомну енергетику наших недружніх сусідів.

Зрештою, дивно виглядає й ущемлення прав інвесторів у «зелену» енергетику — український уряд в односторонньому порядку порушив правила гри у цій сфері.

Він суттєво знизив встановлений раніше тариф, у меморандумі з бізнесменами зобов’язався відшкодувати їм заборговані кошти, але досі не виконав власні зобов’язання. Натомість дивний курс на Росію залишається чинним — навіть попри восьмий рік війни з цією ж Росією.

Корупція і штучні кризи

Про те, яким саме чином певні зацікавлені особи розвертають енергетику нашої держави у бік Росії, розповідає колишній керівник СБУ, народний депутат Валентин Наливайченко.

За його словами, керівництво Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), штучно створило кризу на ринку електричної енергії, щоб зірвати підготовку до опалювального сезону і виправдати імпорт електричної енергії з Росії та Білорусі.

«Зараз штучна криза, яку створили підозрювані в корупції чиновники НКРЕКП, призвела до зупинки підготовки країни до опалювального сезону. Є всі підстави вважати, що все спровоковано зумисно — щоб виправдати імпорт електричної енергії з Російської Федерації та Білорусі», — повідомляв Наливайченко.

Зазначивши, що такий постачальник, як Білоруська АЕС, доволі ненадійний не лише через політичні мотиви. І там періодично стаються аварії з відключенням енергоблока.

«Аварійне відключення АЕС у Білорусі має стати остаточним аргументом для українських чиновників відмовитися від планів iз 1 жовтня купувати струм з цієї атомної електростанції», — додав Наливайченко.

Як відомо, з січня по травень 2021 року Україна імпортувала з Росії та Білорусі 700 млн кВт/годин на суму понад 1 млрд грн. 26 травня НКРЕКП погодилася обмежити імпорт, однак усупереч вимогам закону зупинила його лише на 4 місяці до 1 жовтня 2021 року.

Тимчасове рішення комісії розкритикували народні депутати, вимагаючи повної заборони. Також за повну заборону імпорту виступило Міненерго. Імпорт, за даними тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, став однією з причин рекордної збитковості державних енергетичних компаній.

Нацкомісію, яка безпосередньо впливає на «оросійщення» нашої енергетики, очолює скандально відомий чиновник Валерій Тарасюк. За його плечима — корупційні скандали, бізнес для родичів і колапс в енергетиці.

А ще — депутатська комісія заявляє про нові викриття топчиновника. Йдеться про махінації в комунальному господарстві Києва зі слідами тільки в кіпрських офшорах.

Фахівці також наголошують: Валерій Тарасюк очолив НКРЕКП без спецперевірки спецслужбами. Також колишній бізнесмен Тарасюк перед призначенням на відповідальну посаду переписав бізнес на брата.

«Поширена, але сумнівна як для інтересів держави практика, — стверджує економічний експерт Борис Кушнірук. — Прямо чи опосередковано він отримуватиме від цього якийсь дохід, а це вже конфлікт інтересів».

Дефіцит і загроза «не включитися»

Депутат Валентин Наливайченко стверджує: він має неспростовні докази того, що фірма, близька до Валерія Тарасюка, отримує надвигідні підряди від комунальників столиці.

«Київсвітло» — так зване комунальне підприємство. І трест «Київелектромонтаж» якраз був і є підрядником за все освітлення міста Києва. Це насправді величезні гроші. Це було не що інше, ніж використання посади в уряді, владі для того, щоб через рідного брата отримати контракт на 132,5 мільйона гривень. Це тільки один контракт», — каже Наливайченко і додає, що відстежується «слід» українського чиновника і за кордоном.

«Ми не просто так розшукали одну, як ми думаємо, бізнес-структуру Тарасюка на Кіпрі. Ми зараз серйозно працюємо з американськими партнерами і почали розшук інших офшорів. Мовчазна згода пустила до наших розеток російські кіловати і дала дорогу «фірмам-прокладкам» — такі підсумки роботи НКРЕКП за рік», — каже експерт з енергетики Юрій Корольчук.

За його словами, в умовах такої нечесної гри першими постраждали дер­жавні виробники електроенергії, яким важко буде підготуватися до зимового сезону. Серед таких — «Центренерго».

«У них, наприклад, є дефіцит вугілля. А вони — учасники ринку електроенергії і вже включають у роботу свої блоки, й у них на складах лежить вугілля на десять днів. Це хіба не колапс?» — продовжує Корольчук, перелічуючи й інші проблеми галузі. Наприклад, проблема дефіциту коштів. У тому числі для виробників відновлюваних джерел енергії.

«Можуть виникати проблеми з покриттями піків споживання електроенергії, ранкових i вечірніх. У критичнi моменти можемо говорити i про віялові відключення. Тому що, незважаючи на наявність запасів вугілля, ті підприємства, які також є учасниками енергоринку, стикаються з проблемами. Наприклад, «Центренерго», в нього якраз є дефіцит вугілля. І замість нього ніхто не зможе включитися додатково в систему, — продовжує Корольчук. — У НКРЕКП уже заявляли про нібито тиск депутатів, утім зрозуміло, чому не йдуть на широку публічну співпрацю з НАЗК».

Головне — вчасно підняти зарплату

Тим часом перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та комунальних послуг Олексій Кучеренко заявляє: Кабінет Міністрів має припинити розтрату бюджетних коштів на виплату премій і бонусів членам НКРЕКП, які визнані судом нелегітимними.

«Сподіваюсь, що в прем’єр-міністра Дениса Шмигаля може вистачити сміливості звільнити самозванців з НКРЕКП і провести відкритий конкурс, як того вимагає закон. У будь-якому випадку після вступу рішення  суду в законну силу я буду ставити питання про кримінальну відповідальність членів уряду за розтрату бюджетних коштів на премії і бонуси нелегітимним членам НКРЕКП», — заявив нардеп, додавши, що ще в березні нинішнього року Окружний адмінсуд Києва зобов’язав уряд розглянути питання звільнення чоти­рьох членів НКРЕКП включно з головою комісії Валерієм Тарасюком, оскільки вони були призначені на три місяці і термін їхнiх повноважень сплив ще в січні 2020 року.

«Вони продовжують сидіти на дер­жавних посадах і виписувати собі з бюджету по 2 млн грн премій. Півтора року Тарифна комісія по суті нелегітимна, й уряд закриває на це очі», — обурюється Кучеренко.

А його колега, лідер Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець, додає: чергове підвищення зарплати чиновникам Національної тарифної комісії НКРЕКП обійдеться платникам податків в 300 млн грн.

«Це більше, ніж останній зарплатний транш для всіх працівників вугільних держпідприємств. Замість того, щоб заплатити людям зароблені ними кошти, влада дозволяє ділкам iз НКРЕКП по три рази на рік піднімати собі зарплати, — написав Волинець на своїй сторінці у фейсбуці. — Все, що вбиває українську енергетичну незалежність, віру енергетиків, вугільників, уранщиків у соціальну справедливість, має бути викрито і ліквідовано».

Ідеться про засідання НКРЕКП, яке відбулося наприкінці червня нинішнього року, на якому керівництво комісії вирішило переглянути кошторис на 3-й квартал 2021 року.

Зокрема, витрати на заробітну плату в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зростуть на 47%. У 2021 році члени НКРЕКП вирішили підвищити собі зарплату в 1,5 раза, збільшивши бюджетне фінансування до 700 млн грн на рік.

У 2020 році їхня зарплата зросла в 2 рази до в середньому 2,1 млн грн. Крім зростання зар­плат, НКРЕКП практикує преміювання членів комісії з 50% посадового окладу кожні три місяці. Остання премія в розмірі 1,25 млн грн була затверджена наприкінці квітня.

Цей фактор викликав незадоволення роботою НКРЕКП не лише з боку пересічних українців, але навіть у партії влади. «У людей багато запитань до НКРЕКП, — заявив перший заступник керівника парламентської фракції «Слуги народу» Олександр Корнієнко. — Тобто є там якісь проблеми... Існують спеціальні органи, які стежать за тим, як витрачають державні гроші, — Держаудитслужба. Вони зроблять нам весь аудит, чи справедливо це все, чи справедливе це підняття, чи виконують вони свої завдання».

... і вояжі до окупованого Криму

Утiм скандали навколо НКРЕКП почалися ще в 2019 році. За словами Валентина Наливайченка, очільник комісії Валерій Тарасюк отримав 2,2 млн гривень дивідендів від ТОВ «Компанія «Метал-Інвест».

«Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, голова НКРЕКП станом на 2 листопада 2020 року володіє 10% статутного капіталу компанії», — повідомив депутат iз посиланням на висновки ТСК.

При цьому рідний брат голови НКРЕКП керує трейдером електричної енергії, який до недавнього часу був контр­агентом низки державних компаній — «Укренерго» та «Гарантований поку­пець» — та в щоденному режимі торгував електричною енергією.

«Ми встановили, що керівник НКРЕКП, державний службовець Тарасюк, окрім торгівлі електроенергією, має бізнес-інтерес на дотичній до енергетики сфері — ринку зовнішнього освітлення», — стверджує Наливайченко.

Окрім того, тимчасова слідча комісія встановила факти регулярних відвідин Тарасюком Російської Федерації після анексії Криму та початку війни на Донбасі — при тому, що на той момент він уже був державним службовцем.

Корупційний скандал довкола голови НКРЕКП відбувається на тлі критики дій регулятора з боку ЄС.

Торік восени підходи НКРЕКП до регулювання ринку розкритикував Секретаріат енергетичного співтовариства ЄС, а відповідальність за маніпуляції на енергоринку на комісію поклав Антимонопольний комітет України, зобов’язавши комісію припинити маніпуляції та штучне обмеження конкуренції.