Від аварії — до п’єдесталу. Паралімпійка Оксана Ботурчук розчулилася на перегляді фільму про себе

Після кількох переносів старту прокату через локдаун нарешті 22 липня в кінотеатрах країни розпочалися покази художнього повнометражного фільму «Пульс», що був створений на основі реальної історії української паралімпійської чемпіонки Оксани Ботурчук.

Вона особисто представляла стрічку в Києві разом з акторкою Наталiєю Бабенко, яка зі­грала її в кіно, та президентом Національного паралімпійського комітету Валерієм Сушкевичем.

«У мене просто перехоплює подих, — поділилася враженнями Оксана Ботурчук, паралімпійська чемпіонка з бігу на дистанції 100 метрів у Пекіні 2008 року, яка тоді отримала ще дві срібні нагороди на дистанції 200 та 400 метрів, загалом учасниця трьох паралімпійських ігор, яка збирається на змагання в Токіо.

— Вважаю, що Наталії Бабенко вдалося вжитися в роль. За такий короткий час набути навичок професійного спортсмена — це дійсно професіоналізм, і їй усе вдалося на сто відсотків. Я не люблю себе жаліти та не дозволяю жаліти іншим, але у фінальній сцені, коли героїня стоїть на старті стометрівки та пригадує все, що пройшла, у мене защемило серце і я трошки розчулилась. Побачити за півтори години те, до чого йшла понад 10 років життя, згадати емоції, як було важко, як пройшла цей шлях до перемоги».

Оксана Ботурчук народилася 1984 року в місті Нікополь у спортивній родині. Її батько — майстер спорту з самбо, а мати — кандидатка в майстри спорту з легкої атлетики, бігала спринт.

Дівчинку відвели на секцію легкої атлетики. У підлітковому віці Оксана Ботурчук потрапила в автомобільну аварію, через яку в неї сильно погіршився зір. Одразу його навіть повністю втратила.

Два роки Оксана була в лікарні. Йшла до Олімпіади легкоатлетка довгих десять років. Про це фільм «Пульс», у якому зіграли також Станіслав Боклан (тренер), Лілія Ребрик (тренерка), Ахтем Сеїтаблаєв (лікар), Роман Ясіновський (помічник тренера).

«Три роки тому я працював з Єгором Олесовим над іншим проєктом і випадково натрапив у Вікіпедії на історію Оксани Ботурчук, — розповів режисер Сергій Чеботаренко. — Я поспілкувався з Єгором (продюсер стрічки. — Авт.), і коли він сказав, що це схоже на художній фільм, з’їздив до неї у Дніпро. Оксана зачарувала мене з самого початку, її чесність і прямота були настільки дивовижними, що я відчув: це саме та історія, яку мріяв екранізувати».

«Нам не вистачає мотиваційних історій, де ми, українці, перемагаємо. А ця — саме така. Вона має більш широкий спектр, ніж опис життя однієї спортсменки, — каже Єгор Олесов. — Вона стосується кожного, хто стикається з будь-якими проблемами і може їх подолати та йти до своєї мрії, як наша героїня».

А акторка Наталія Бабенко додає: «Історія Оксани — це одна велика порада для нас: як треба рухатися вперед, не здаватися, мріяти, відчувати себе та займатися тим, що ти любиш. Її історія надихає».

У фільмі звучить «Той день» у виконанні Злати Огнєвiч. Аранжування здійснив відомий музикант та композитор Євген Філатов (The Maneken), який також є композитором «Пульсу». Цей саундтрек є кавером на однойменний хіт гурту «Океан Ельзи», написаний наприкінці 1990-х його фронтменом Святославом Вакарчуком.

Ще офіційним саундтреком художнього фільму «Пульс» стала композиція у виконанні популярної української реперки alyona alyona під назвою Go!