Конституційний, а не дискримінаційний: КСУ підтримав закон про мову

16.07.2021
Конституційний, а не дискримінаційний: КСУ підтримав закон про мову

Не варто втрачати пильності, адже атаки на мову можуть продовжити.

Ще одна перемога на «мовному фронті»: Конституційний Суд України визнав конституційним закон про забезпечення функціонування української мови як державної.

 

Про це повідомляє пресслужба суду.

 

Символічно, що рішення було ухвалене напередодні другої річниці функціонування закону, який набув чинності 16 липня 2019 року.
Прокремлівські сили спіймали облизня.


Конституційність мовного закону просила розглянути група з 51 народного депутата попереднього скликання Верховної Ради — переважно колишні недобитки Партії регіонів, серед яких Михайло Добкін, Сергій Ківалов, Тарас Козак, Нестор Шуфрич, Наталія Королевська, Юлія Льовочкіна, Юрій Бойко (останні п’ятеро досі сидять у парламенті, але вже під вивіскою ОПЗЖ). Закону, зокрема, закидали, що він, мовляв, був ухвалений із порушенням процедури, а також нібито дискримінує нацменшини.

 

Відповідне подання до КС «група дискримінованих» направила ще в червні 2019 року. Велика палата КСУ розпочала розгляд справи 7 липня 2020 року. Щоб ухвалити рішення, знадобився рік.


Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь привітав рішення КСУ.

 

«Вітаю рішення Конституційного Суду, який проявив державницьку позицію та став на бік національних інтересів України, — цитує Уповноваженого його пресслужба.

 

— Захист мови — це захист національних інтересів України. На 30-му році незалежності у нас немає права на поразки. Особливо приємно, що ми маємо це рішення напередодні 16 липня — другої річниці дії мовного закону та нового етапу імплементації його важливих норм».


«Кремлівські сили та влада Зеленського спіймали облизня! — відреагував на рішення КСУ юрист і громадський діяч Андрій Смолій. — Це сталося всупереч і п’ятій колоні Кремля, і особисто Зеленському, який ще вчора сказав, що Закон потрібно змінювати. Великий «привіт» Потураєву, Корнієнку та всім «слугам», що хотіли розтоптати нашу мову!»


«Свати», вчіть українську!


Але спроби знищити закон про мову не припиняються. І цього разу лазівки для обмежень функціонування закону депутати намагалися протягнути в законопроєкт 5551-2, який до мови не має жодного стосунку, бо в ньому йдеться… про реставрацію пам’яток.

 

І от саме в цей документ (його розглядали у четвер під вечір) якимось дивом втулили пункти, які передбачали повне звільнення телебачення від виконання закону про мову, скасування чинних норм щодо української мови реклами та передвиборчої агітації, повернення російської мови в освітній процес від садочків до університетів тощо.


«Липень перетворюється у місяць боротьби українців за свою мову. Так було рік тому, коли ми відстояли освіту українською. Так було дев’ять років тому, коли у відповідь на русифікаційний закон Ківалова—Колесніченка почався Мовний майдан, — нагадує народний депутат від «Європейської Солідарності» Володимир В’ятрович.

 

— «Розвели як кошенят», — хизувався сваволею більшості один iз лідерів Партії регіонів, нині покійний. Але кошенята виросли і навчилися захищати країну — на Майдані та на війні з Росією. Закон визнано неконституційним, а Колесніченко втік до Росії і вже як її громадянин служить окупантам. Це урок історії всім, хто думає, що може безкарно бавитися з мовою, право на яку українці виборювали століттями».


Усіх небайдужих учора закликали прийти під Верховну Раду на акцію «Не дамо продати мову». Але сталося диво! Як повідомив учора вранці Петро Порошенко, «на Бюджетному комітеті під вашим і нашим тиском усі русофільські поправки були відкликані.

 

«Залишилося 24 години, один день до 16 липня, коли цей закон буде функціонувати у повному обсязі. У тому числі для російських і проросійських серіалів, де, намагаючись вислужитися перед агресором, русифікували Україну. Закон треба виконувати. У тому числі і 95 кварталу», — зазначив лідер «Євросолідарності». Отже, ще одна перемога!


Водночас Андрій Смолій зауважує, що розслаблятися рано.

 

«Нам не варто втрачати пильності, з вересня, вважаю, такі атаки на мову буде продовжено, — каже він. — Тим більше що деякі норми закону будуть набувати чинності поступово, а отже, їх імплементації знову чинитимуть перешкоди».