100-літній ювілей: «Українське радіо» відзначає річницю з дня першого виходу в ефір
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
Рушник національної єдності. (Фото Укрінформу.)
Рушник національної єдності — унікальний рукотворний мистецький витвір, який сміливо можна називати оберегом нації, що вкладеною енергією трохи не півтори тисячі його творців покликаний сприяти розквіту України та утвердженню національної гідності українців.
Почали його вишивати у червні 2007 року на острові Хортиця, розповідає ініціаторка створення Рушника Тамара Степаненко, популяризаторка збереження технік вишивання понад 40 років.
По периметру всього рушникового поля проходить обереговий безконечник, що символізує безкінечний рух життя, як і завжди в традиційних рушниках.
Проте тут безкінечник своєрідний: його орнаментальна стрічка побудована на поєднанні трикутників національного колориту — охристо-жовтого і блакитно-синього кольорів.
Це поєднання парних протилежностей життєтворення: вогню небесного (сонця) і води (землі); духовного і матеріального; чоловічого і жіночого.
Гармонійне поєднання цих парностей дає життя. Саме тому по центру стрічки проходять пов’язані в безкінечник знаки «сигми», або напівсварги, що несуть у собі значення життєвої енергії, регенерації життєвих процесів, водночас тримають жорстке енергетичне поле, не дозволяють розсіюватись енергетиці. Тобто, обереговий безкінечник замикає й охороняє все те, що зображене на рушниковому полі.
Композиція Рушника національної єдності витримана в традиціях класичної тричасної схеми, найбільш розповсюдженої композиції рушників. Центральною частиною виступає Древо Життя, або Світове Древо, яке символізує розквіт сьогодення.
Нижня частина — світ невидимий, потойбічний, у даному випадку — минуле, наша історія. Верхня частина — космос — світ духовний, майбуття. По центру полотна розташований золотий тризуб у вінку, який акцентує Рушник-оберіг змістовно і композиційно.
Авторка узору та макета рушника — знана майстриня, заслужена художнця України, відома і як очільниця Черкаського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва Олександра Василівна Теліженко.
Довжина рушника — 9 метрів — вибрана невипадково, адже, відповідно до класичної нумерології, це число символізує повну досконалість і спонукає до високої духовної і мислительної активності, що в нинішній історичний момент для України є актуальним і необхідним.
Вгорі над Древом життя розміщені солярні знаки, згруповані по 3, 7, 9, 12 — священні числа. Центральна зірка має складну конфігурацію Зірки — Сонця — Сварги, напрямок руху яких різний в обох крилах рушника з метою взаємоврівноваження, гармонії.
У центрі рушникового поля, в обрамленні картуша-вінка з лаврового та дубового листя (слава і сила) — зображено Герб України — Золотий тризуб, що сам по собі є символом Триєдності світобудови.
І символічним є те, що Герб України і кольори національного прапора України реабілітували з глибин національної історії. Вони органічно вплітаються й акцентують символічний лад Рушника національної єдності.
Чому в загальній кольоровій гамі домінує червоний колір теплих відтінків різних тональностей? Бо він енергетичний, життєствердний. Колір величі, піднесення, тріумфу. Це також благословення на майбутній розквіт України.
Древо життя, що символізує сучасну Україну, — вселенський образ утвердження життя на землі. Воно проходить чи не через усі релігії та культури світу і характерне для рушників більшості українських територій (Середнє Подніпров’я, Слобожанщина, Полісся).
І, скажімо, рушники зі Слобожанщини, які характеризуються особливою художньою пишністю Древа, свідчать про закорінену «українськість» цих земель і народу на противагу твердженям прихильників «русского міра».
Древо Рушника єдності значно відрізняється від традиційних древ уже за своїми розмірами. Воно величне, могутнє і має 27 квіток (відповідно до територіально-адміністративного складу України — 25 областей, міста Київ і Севастополь). Квіти об’єднані одним художнім стилем, але всі різні, жодного повтору.
Крона Древа має триєдиний силует. В його основі — велика квітка, що виростає з чаші. Осердям цієї квітки є квадрат, поділений на дванадцять частин із золотими серединками — символ досконалості.
Є й грона винограду — поєднання духовного і матеріального начал, врівноваження різнонаправлених енергій, і в цілому це символ матеріального добробуту.
Центральна гілка над основною квіткою трансформується в складний полісемантичний образ, який уміщує в себе ліру, знак Тельця, Берегиню.
І це лише частина символів оберега.
Рушник національності єдності вишивали упродовж двох років. Його побачило вже немало людей в Україні й за кордоном. Утім поки до 30-ліття відновлення Незалежності України організатори святкувань не заявляли про його публічний показ.
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
До переліку "Найкращі туристичні села" Всесвітньої туристичної організації ООН (The Best Tourism Villages) – потрапили селища Урич і Ворохта, що розташовані у Львівській та Івано-Франківській областях. >>
Український художник та педагог доби Розстріляного відродження, учень Опанаса Сластіона та Михайла Бойчука, професор живопису Київського художнього інституту Іван Падалка народився 15 листопада далекого 1894 року. >>
Сьогодні, 13 листопада, 135 років від дня народження Остапа Вишні (справжн. – Губенко Павло Михайлович), українського письменника-сатирика і гумориста. Автор збірок «Діли небесні», «Вишневі усмішки», «Кому веселе, а кому й сумне». >>
У кінокоманді, яка працювала над фільмом “Довбуш” - п'ятеро членів творчої групи загинули, щесемеро – зникли безвісти на фронті. >>
У Чернігові в обласному філармонійному центрі в переддень свята працівників культури і мистецтв вшановували достойників цієї сфери. >>