Перемога нових: на дострокових виборах до парламенту Молдова впевнено взяла курс на Європу

На дострокових парламентських виборах, що відбулися в Молдові в неділю, 11 липня, проєвропейські та проросійські групи знову зіткнулися між собою.

Це волевиявлення було екзистенційним вибором шляху Молдови не лише на найближчі роки, а й на довготривалий період.

Від його результату залежатимуть і відносини Молдови з Україною та безпека Одеської області.

На виборах обирали 101 депутата парламенту на чотири роки. Голосування відбувалося за пропорційною виборчою системою. За мандати боролися 20 партій, два блоки і один незалежний кандидат.

Поєдинок президентів

 «Злодіям місце не на політичних дебатах, а у в’язниці. 11 липня відповідатимете перед національним судом, а після цього — перед звичайними людьми», — зверталися до опонентів представники партії «Дія та солідарність», котру підтримує президентка Майя Санду.

 «Там сидять люди, яким віддають накази з-за кордону — американці, європейці, румуни», — висловився колишній президент Молдови Ігор Додон про адміністрацію чинної президентки.

Сам він узяв участь у виборах на чолі своєї соціалістичної партії. Перед початком кампанії Додон уклав союз із комуністами разом з іншим колишнім головою держави Володимиром Вороніним. З цієї причини недільні вибори називали «поєдинком президентів».

 Партія «Дія та солідарність», яка тісно пов’язана з Майєю Санду, обіцяє своїм виборцям не просто курс на Європу, а вступ до ЄС у майбутньому. Однак головним гаслом є боротьба з корупцією, яка обтяжувала майже всі попередні уряди, включно із соціалістами Додона.

«Через корупцію в нас широко поширена бідність, а це змушує наших людей емігрувати до інших держав», — сказала Мая Санду відразу після присяги.

Козир партії Майї Санду — виборці, які живуть за кордоном. На президентських виборах 2020 року на закордонних ділянках проголосували 262 тисячі виборців, 93% з них віддали свої голоси саме за Санду. За винятком партії Санду, всі інші лідери перегонів мають зв’язки з російськими політиками.

 Соціалісти та комуністи хочуть приєднання Молдови до Євразійського Союзу, в котрому домінує Росія. Вони вимагають, щоб російська мова отримала статус «мови міжентнічного порозуміння». Це означає, що представники різних етнічних груп можуть спілкуватися російською замість молдовської.

Більшість — у Майї

 Загалом у Молдові в неділю о 7-й годині ранку відкрилися 2 тисячi виборчих дільниць. Ще 150 діль­ниць відчинилися у 36 країнах світу для закордонного голосування.

Право голосу мають близько 3,2 мільйона громадян Молдови, включно з тими, що перебувають за кордоном. Близько 50% з них, за даними Центральної виборчої комісії, прийшли на дільниці.

Ця цифра дещо вища за показник на парламентських виборах 2019 року.

Після підрахунку 99,5% протоколів інтриги стосовно результатів виборів у Молдові не залишилося.

До парламенту проходять три політичні сили: партія президентки Санду «Дія та солідарність», яка заручилася підтримкою 52,53% ви­борців, Блок комуністів і соціалістів, за який проголосували 27,36% виборців, та партія євроскептиків «ШОР» із результатом 5,78% набраних голосів виборців. Остання політична сила має назву від прізвища її лідера, бізнесмена Ілана Шора.

 Відтак переможець ви­борів «Дія та солідарність» отримає щонайменше 55 місць зі 101 доступного в парламенті. Це означає, що вперше за сім років одна партія матиме парламентську більшість.

За результатами голосування бачимо, що навіть у випадку, коли комуністи та соціалісти підуть на союз iз партією «ШОР», за сукупною кількістю голосів і набраних депутатських мандатів вони не в змозі протистояти партії Майї Санду.

Ці результати свідчать, що на цих виборах Молдова проголосувала за проєвропейський вибір, відхиливши пропонований їй московський вектор. Але саме на Майю Санду та її більшість у парламенті ляже основна відповідальність за успіх реформ.

Новий парламент має почати роботу 27 серпня, у 30-ту річницю проголошення незалежності Молдови від СРСР.

Нагадаємо, президентка Санду призначила дострокові вибори до парламенту після того, як протягом трьох місяців після виборів не вдалося сформувати уряд. 15 квітня Конституційний суд Молдови за запитом президентки ухвалив рішення, згідно з яким були всі підстави для розпуску парламенту.