Розрада після фіаско: що Німеччина пропонує Україні за добудову «Північного потоку-2»

Українська Зе-влада, яка впродовж останніх років доволі апатично реагувала на російський політичний проєкт «Північний потік-2», сьогодні, коли проєкт уже практично завершено, починає демонструвати активність і у ситуації «після бійки» намагається зупинити газогін. Або робить вигляд, що намагається.

Тим часом США вже за кілька днів мають поставити остаточну крапку в цьому питанні, а Німеччина, практично не сумніваючись, що їй вдасться дотиснути Вашингтон, готова пропонувати нашій державі низку компенсацій — економічних, без урахування політичних та безпекових компонентів.

Обурення постфактум

Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква вважає, що «Північний потік-2» все ще має шанси бути зупиненим, і Україна й надалі вестиме переговори зі своїми західними партнерами.

«Ми не говоримо про компенсацію, ми не торгуємо національними інтересами України, ми не торгуємо нашою енергетичною безпекою. Спекуляції на тему, що він уже майже готовий — перебільшені. Він може бути зупинений на будь-якому етапі. Так, як він був призупинений ще в 2019 році», — заявив чиновник, додавши, що Україна наполягатиме в розмові зі своїми партнерами, що «Північний потік-2» — це загроза не лише нашій державі, не лише країнам Східної Європи, а й тим країнам, які можуть отримати залежність від російського газу, і інструмент шантажу, яким стане цей проєкт.

«Він має досить мало спільного з економікою, натомість містить вагому геополітичну складову», — зауважив Жовква, додавши, що це питання також безумовно продовжуватимуть обговорювати і з президентом США.

Також, на його думку, реалізація проєкту «Північний потік-2» може стати важелем для шантажу України щодо Донбасу з боку Росії, адже ці питання пов’язані, оскільки за ними «стоїть одна країна — країна, яка здійснює агресію на Донбасі, яка вкладає всі зусилля в будівництво «Північного потоку», яка проявляє свої агресивні дії і в інших частинах світу».

А отже, як вважає Жовква, вслід за цим проєктом можуть з’явитися й інші з боку РФ.

«Не виключено, що, наприклад, за питаннями концентрації військ навколо України в квітні можуть послідувати нові концентрації восени. Ми, перебуваючи в цьому регіоні світу, розуміємо це, бо протистоїмо цьому. Це бачать наші партнери, які межують з нами, та інші партнери в Центрально-Східній Європі. Це, на жаль, бачать не всі наші партнери у Західній Європі, але нам залишається ще інтенсивніше їх переконувати», — сказав заступник керівника ОП.

Днями висловився на цю тему і новий прессекретар президента Сергій Никифоров. За його словами, про потік мають говорити не тільки президент України Володимир Зеленський з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, але цю тему порушать під час саміту Кримської платформи, що відбудеться 23 серпня.

«На порядку денному переговорів лідерів країн — питання деокупації Автономної Республіки Крим, енергетична безпека, реформування вугільної промисловості, підвищення енергоефективності, а також економічне співробітництво України і Німеччини», — заявив представник Володимира Зеленського.

Америка опустила руки

Утім перша важлива розмова на цю тему прозвучить уже за кілька днів. Так, президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Ангела Меркель проведуть особисту зустріч у Вашингтоні 15 липня, на якій планують обговорити «Північний потік-2» та інші глобальні проблеми.

«Північний потік-2» безумовно буде частиною обговорення», — сказала представник Білого Дому Дженніфер Псакі, додавши, що Байден, як і раніше, вважає газопровід «поганою угодою», і наголосила, що не буде прогнозувати, яким виявиться результат цієї зустрічі.

Але, на думку інших проінформованих джерел, у результативність цієї зустрічі та її сприятливий результат для України вірять далеко не всі. Так, колишній спеціальний представник Дер­жавного департаменту США з питань України Курт Волкер висловив упевненість у тому, що трубопровід «Північний потік-2» буде запущений.

«Багато говорять з цього приводу, але я думаю, що запуск потоку — справа вже вирішена, починаючи з того часу, коли адміністрація президента США Джо Байдена вирішила не вводити нових санкцій проти компаній, що займаються його добудовою», — заявив він.

Волкера, втім, можуть звинуватити в заангажованості: політик нині працює в компанії BGR Group, яка лобіює інтереси «Північного потоку-2», та попри це він стверджував, що не бере участі в лобізмі російського проєкту і наголошував, що є противником запуску газопроводу.

«Моя позиція щодо «Північному потоку» завжди була вичерпно зрозумілою і публічною, я не підтримував його запуск, нехай зараз це вже справа вирішена», — наголосив Волкер і додав, що сьогодні необхідно сконцентруватися на тому, що буде робити ЄС і, зокрема, Німеччина для посилення незалежності та суверенітету України. Важливо, на його думку, також те, як ЄС «буде переконуватися в тому, що Росія не стане практикуватися в політичному впливі на Україну, використовуючи цю нову, досить потужну можливість впливу».

Беріть, що даємо

Іншими словами, наша влада сподівається на чудо і робить добру міну при поганій грі. Хоча сьогодні варто не тішити себе ілюзіями, що Вашингтон зупинить побудову газогону, а думати, що робити далі.

При цьому Німеччина дотримується твердої позиції: Україна має принаймні зберегти обсяги транзиту газу через власну газотранспортну систему. Також у ФРН кажуть про те, що беруть активну участь у всіх питаннях, які стосуються врегулювання конфлікту в Україні. Йдеться і про Мінський, і про Нормандський формати.

При цьому німецький уряд розробив декілька варіантів компенсації Україні, якщо вона втратить роль транзитера газу, до чого може призвести запуск російського газопроводу «Північний потік-2».

Німецькі ЗМІ із посиланням на власні джерела повідомляють: якщо домовленостей Німеччини та США щодо «Північного потоку-2» вдасться досягти, то Берлін може надати Україні допомогу.

Варіанти компенсації Україні за «Північний потік-2» від Німеччини є такими: допомога в енергетичній сфері, вкладення мільярдів у ремонт зношеної газотранспортної мережі України, пропозиція співпраці Берліна та Києва у галузі виробництва водню.

Про запобігання російській військовій агресії, яке може активізуватися після початку роботи нового російського газогону, в німецьких пропозиціях не йдеться.

А ТИМ ЧАСОМ...

Високі ціни через зміну правил

Вартість газу на спотовому європейському ринку, після недовгострокового падіння нижче 400 доларів за тисячу кубометрів, знову пішла вгору.

Так, ціна на газ у хабі TTF, розташованому в Нідерландах, підскочила до 417 доларів за тисячу кубометрів. Хоча на попередніх двох торгових сесіях вартість контракту «на день вперед» просіла, досягнувши приблизно 399 доларів за тисячу кубометрів.

Максимум контракту був зафіксований 5 липня, тоді він піднявся до 466 доларів за тисячу кубометрів. Аукціон на додаткові «тверді» газотранспортні потужності з прокачування газу через Україну проводять на додаток до бронювання на основі довгострокового контракту.

Тим часом вітчизняні аналітики стверджують: ціни на природний газ у Європі ростуть не через шантаж «Газпрому» заради добудови «Північного потоку-2», а у зв’язку з майбутнім переходом від довгострокових контрактів про постачання до торгівлі на спотовому ринку.

«В Європі є ринок природного газу, на якому, крім Росії, присутні інші постачальники — Нідерланди, Алжир, Лівія, Великобританія, Катар, постачальники скрапленого природного газу. І хоч частка РФ складає близько 40%, якби вона не хотіла постачати газ до Європи, її місце зайняли б інші трейдери, — заявив енергетичний експерт, директор спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев. — Тому те, що відбувається зараз, не є спекуляціями — спекулятивна частина безумовно присутня, і певні постачальники використовують можливості, які зараз відкриті».

А отже, на думку аналітика, ціна на газ впродовж наступних місяців буде збільшуватися і залишатися достатньо волатильною, тобто змінною.

«Тому що саме зараз відбуватиметься зміна правил гри на газовому ринку, які довго готувалися, але будуть запущені після того, як будуть запущені «Північний потік-2» і «Балканський потік» — ще один газогін, споруджений за ініціативою Росії, і вони з’єднаються в Німеччині та Австрії на газових хабах», — сказав Рябцев, додавши, що Німеччина та Австрія лобіюють добудову російського газопроводу «Північний потік-2» через те, що зовсім скоро можуть замкнути на собі практично всю торгівлю газом у Європі.