На поталу талібам і росіянам? Чим загрожує залишення Афганістану американцями

США ще не завершили виведення своїх військ з Афганістану, проте таліби вже захоплюють одну провінцію за іншою.

Західні дипломати в Кабулі опинилися перед тією ж дилемою, що і 32 роки тому: їхати чи залишатися, зазначає у своєму коментарі Бі-Бі-Сі.

І нагадує, що такі ж настрої дуже нагадують 1989 рік, коли Радянський Союз після 10-річної військової авантюри вирішив вивести звідти свій «обмежений» військовий контингент, про присутність там якого тепер нагадують могили молодих хлопців на українських цвинтарях.

Вся радянська кампанія в Афганістані завершилася тим, що владу після відходу «совєтів» захопили радикальні ісламісти.

Закордонні посольства повернулися до Кабула лише 2001 року, коли коаліція на чолі зі США повалила владу талібів.

Але тепер, після 20 років спроб США та НАТО перетворити Афганістан хоч на якусь видимість демократії, західна коаліція фактично визнала свою неспроможність виконати це завдання і також йде звідти.

А місцевий уряд, який спирався на збройну силу Заходу і контролював частину країни, опинився перед перспективою капітулювати перед талібами.

  
Першими тікають… захисники  

У повній невизначеності перебувають місцеві перекладачі та інші афганці, які працювали на західних дипломатів і військових.

Вони з тривогою вдивляються в кожен крок і вслухаються в кожне слово своїх працедавців. Закриття посольств стане знаком, що для них усе скінчено.

«Якщо державі постійно говорити, що вона приречена на поразку, то звідки у її громадян буде воля боротися за інший результат?» — запитує колишній заступник міністра торгівлі, нині співробітник представництва провідної західної комунікаційної компанії Мукадеша Юріш.

«Світова спільнота намагається послабити почуття провини за те, що залишає країну, пророкуючи нам неминучу громадянську війну», — з жалем каже він.

Представник талібів Сухан Шахін минулого тижня заявив Бі-Бі-Сі, що постійна присутність будь-якої кількості іноземних військових буде розглядатися ними як окупація.

«Під час перемовин зі Сполученими Штатами цю тему детально обговорювали, й вони недвозначно обіцяли вивести всіх своїх військовослужбовців, радників, інструкторів», — стверджував він. Рух «Талібан», який прагне міжнародної легітимності, теж не оминає західні посольства своєю увагою.

Ще більш важливим, як для іноземців, так і для афганців, є Кабульський міжнародний аеропорт імені Хаміда Карзая, який, за найгіршого сценарію, буде пунктом евакуації.

Зараз його охороняють американці і турки за мандатом НАТО. Є надія, що Туреччина залишить там своїх військових, уклавши двосторонню угоду з міжнародно визнаним урядом Афганістану.

Однак перемовини з Анкарою обіцяють бути непростими, а таліби заявляють, що не будуть терпіти присутності турецьких військовослужбовців, так само, як американських.

Наразі ж реальність така, що американські військові покинули авіабазу Баграм уночі 6 липня, не повідомивши нового афганського командира і відключивши електрику, в зв’язку з чим на неї вторглися мародери, які протягом двох годин грабували казарми і склади.

Це основний пункт міжнародної операції в Афганістані. Про це повідомили афганські військові, але в Пентагоні стверджують, що заздалегідь координували процес виведення військ.

В останні дні кілька районів у північній провінції Бадахшан, а також на півдні в Кандагарі, взяли під свій контроль бойовики руху «Талібан», часто без бою.

В результаті нападу екстремістів понад тисячу афганських військових і проурядових ополченців полишили зброю­ і втекли на територію Таджикистану. Спостерігачі зазначають, що затягування міжафганських переговорів може призвести до розпаду уряду і нового витка напруженості в країні.

Як передає таджицька агенція «Ховар» iз посиланням на пресслужбу прикордонних військ країни, у ніч на понеділок у Таджикистан перейшли ­1 тис. 37 афганських військовослужбовців. За даними агентства, за день до цього, в неділю, у Таджикистан втекли ще 94 афганськi військовi.

Таджикистан дозволив афганським військовослужбовцям в’їзд на територію країни. «Ховар» повідомляє, що військові переходили кордон не одночасно, а групами по кілька десятків людей у різних місцях.

Агенція «Інтерфакс» повідомила, що понад 300 афганських військових відступили на територію Таджикистану під натиском загонів руху «Талібан». У червні на таджицьку територію втекли десятки афганських військових.

Афганські військові ще контролюють військову інфраструктуру в країні, проте, як зазначають таліби, часом вони здають її без бою.

Запеклі бої йдуть відразу в декількох районах Афганістану. У липні таліби вже захопили території в провінції Кандагар, минулого місяця — у провінції Кундуз і Вардак. За інформацією з Афганістану, під контролем талібів зараз перебуває близько третини території країни.

А коли йдеться про великі військові бази афганської армії, «Талібан» навіть пропонує урядовим солдатам піти з особистою зброєю. У підсумку солдати відступають, а в руки талібів потрапляють десятки одиниць техніки, у тому числі нові броньовані автомобілі, які американці раніше передали уряду Афганістану. До бойовиків також переходять міномети, величезна кількість боєприпасів та інше важке озброєння.

Російський інтерес

Як розповів професор Давуд Азами, редактор радіопрограм Афганської служби Бі-Бі-Сі, бойовий дух урядових сил підупав.

«Швидке виведення сил США і НАТО деморалізувало афганські сили безпеки, — каже оглядач. — Через те, що таліби одночасно наступають на декількох фронтах, урядові сили відчувають, що у них немає можливостей і ресурсів для захисту своїх позицій у низці районів країни, особливо при відсутності підтримки з повітря з боку американських військових».

У цьому контексті виникає питання, чи буде друга афганська війна? У Росії немає спільного кордону з Афганістаном, однак iз сусідами Афганістану — Туркменією, Узбекистаном і Таджикистаном — у неї серйозні економічні зв’язки, з цих держав до Росії їде велика кількість мігрантів.

У понеділок президент Росії Володимир Путін зателефонував очільнику Таджикистану Емомалі Рахмону і пообіцяв за потреби надати його країні підтримку. Адже у цієї країни — півтори тисячі кілометрів спільного кордону з Афганістаном, який уже майже повністю контролюється «Талібаном».

Водночас у Таджикистані розташована 201-ша військова база російської армії, на якій дислокуються, за різними даними, від трьох до шести тисяч військовослужбовців. Це найбільший військовий об’єкт Росії за кордоном. До складу бази також входить авіагрупа вертольо­тів Мі-8 і Мі-24, що базується на військовому аеродромі «Айни» неподалік Душанбе.

Москва поки не має наміру відправляти до Афганістану військовий контингент, заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

Допомогу в разі загострення ситуації на кордоні може отримати Таджикистан. Тим часом Путін також провів телефонні консультації з президентом Узбекистану, який має 137 кілометрів кордону з Афганістаном.

Така ситуація не може не ставити дилему про введення військ перед РФ, до якої долітає відлуння подій у Центральній Азії.

За даними «Волл-Стріт Джорнел», у 2018 році Москва намагалася впливати на офіційний Кабул, щоб той дав добро на російські авіаудари по цілях у північній провінції Джаузджан.

Незважаючи на те, що російська сторона заперечує подібний інтерес до активності в Афганістані, дані — навіть на неофіційному рівні — добре ілюструють її готовність слідувати старим зразкам військової політики.

Незважаючи на те, що спроба «навести порядок» на афганській арені в минулому столітті виявилася фатальною для радянської держави, почуття необхідності реваншу не може не переслідувати певні кола російської еліти, спадкоємиці радянської номенклатури, зазначає у своєму коментарі турецький державний телеканал TRT.