Почім дипломи? Як змінилася вартість навчання за контрактом у вишах України

У вишах України триває вступна кампанія.

Звісно, якщо ви не байдикували, а гарно навчалися і склали Зовнішнє незалежне оцінювання на високі бали, отже — потрапити на бюджет до омріяного вишу шанси, звісно, є.

А на тих, хто навчався у школі «так собі» і кому держзамовлення точно не світить, чекає контракт.

«УМ» дізналася, як змінилася вартість навчання за контрактом у найпрестижніших вишах України цьогоріч. А задля цікавості ми поглянули ще й на ціни європейських ВНЗ.

Бюджет: краще і для вишу, і для вступника

Що й говорити, дипломи нині дійсно «золоті», адже здобувати вищу освіту стає дедалі дорожчим задоволенням.

І попри те, що в деяких навчальних закладах вартість за освіту сягає 50 тисяч за рік, у МОНі кажуть, що оплата на контракті є занизька.

Слід розпочати з того, що собівартість навчання за певною спеціальністю розраховує та встановлює саме заклад освіти, а не держава чи міністерство.

І ще минулого року більшість навчальних закладів вартість на освіту збільшили на 10%, а цьогоріч, як кажуть, для надійності додали в ціні ще стільки ж.

Проте й це не кінець: у вишах уже заявили, що вартість навчання в 2022 році збільшиться знову.

Виявилося, що виші за студента на бюджеті отримують від держави значно більші кошти, аніж за того, хто навчається на контракті. За даними Міністерства освіти, середня оплата навчання на одного студента-бюджетника становить 43 тис. грн, а середня ціна за контракт — 16,5 тис. грн. Навчальні заклади йдуть на такий крок, щоб перекласти частину своїх витрат на держбюджет та залучити до своїх лав більше контрактників — як-не-як це «живі» гроші.

Тож держава встановила мінімальну вартість на 38 спеціальностей, що є найпопулярнішими серед контрактників.

Це стосується насамперед юристів, економістів, журналістів, фінансистів, дизайнерів, тобто тих професій, здобути які бажають значно більше абітурієнтів, ніж є відповідних вакансій на ринку праці. Тож вартість навчання на контракті не може бути нижчою за 70%, що сплачує за бюджетні місця держава у 2021 році й 80% — у 2022 році.

Тому багатьом, аби здобути ступінь бакалавра, навіть, затягнувши пасок, подужати нові ціни вже не під силу. А про диплом магістра більшості годі й мріяти, адже платити за навчання доведеться на 30% більше собівартості. Тож повна вища освіта буде по кишені далеко не всім.

Єдина категорія студентів, які платитимуть менше, — це заочники та ті, хто вчаться за вечірньою формою.

Звісно, що космічні ціни за навчання можуть призвести до того, що контрактників в українських університетах стане набагато менше. Тому, ймовірно,  багато абітурієнтів вступатимуть на заочну форму навчання, оплата за яку значно менша, або ж підуть у приватні ВНЗ, де навчання дешевше.

На периферії — дешевше

Що ж нам сьогодні диктують ціни на навчання у найпрестижніших університетах України?

Найрейтинговішим навчальним закладом є Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Середня вартість навчання за рік варіюється у межах 44 тисяч гривень.

Найпопулярнішими залишаються спеціальності право, економіка, менеджмент та іноземні мови. Через високий попит вартість на них у столичних вишах ой як кусається.

До прикладу, навчання на факультеті економіки коштує 65 тис. 100 грн, стільки ж необхідно заплатити, аби отримати диплом юриста. Рік навчання на факультеті міжнародних відносин з вивченням двох іноземних мов коштує 57 тис. 400 гривень.

А магістратура — ще дорожче, ціни на деяких факультетах сягають 70 тисяч грн на рік.

Проте є в КНУ і «дешеві» факультети: спеціальність хіміка, історика та біолога там можна здобути за 31 тисячу гривень. А це, погодьтеся, також немало.

За освіту в Києво-Могилянській академії теж доведеться викласти кругленьку суму. Найдешевші спеціальності — хімія та фізика — коштують 23 тис. 100 гривень, проте вартість на міжнародні відносини — 62 тис., право — 61 тис.

Харківський національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого ціни для студентів-контрактників встановив прийнятнішi. Там навчання на найпопулярніших спеціальностях — права, міжнародного права, економіки — стартують від 30 тисяч гривень на рік, що майже вдвічі дешевше, ніж у ВНЗ Києва. Та й вартість магістратури набагато нижча — 38 тис. 900 за рік.

На такому ж ціновому рівні тримається і Львівський національний університет імені Івана Франка. Найдорожчими залишаються факультети права, електроніки та комп’ютерних технологій — 38 тис. 255 гривень, а  освіту географа, геолога, історика, математика, фізика, хіміка та культуролога можна отримати за 23 тис. 642 гривні на рік. Якщо платити за чотири роки одразу — буде дешевше.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна ще доступніший для народних мас: «модні» спеціальності юристів, економістів, маркетологів, працівників банківської сфери, готельно-ресторанного бізнесу коштують 25 тис. 500 гривень, а факультети хіміі, фізики, астрономії математики — вдвічі дешевші, вартість становить 12 тис. 580 гривень. Та і здобуття вченого ступеня магістра потішило доступністю: стартує з 21 тис. грн.

Виші на периферії значно доступніші для народної кишені. Наприклад, фах учителя у Полтавському педагогічному цілком реально здобути за порівняно невеликі гроші. Причому для зручності платежі розбивають навіть помісячно.

Факультети туризм, філологія, журналістика, комп’ютерні науки, економіка, менеджмент та психологія коштують 1 тис. 427 гривень за мі­сяць, решта — 1 тис. 80 гривень.

Відповідно магістр — 1 тис. 855 та 1 тис. 420 гривень. А ось Полтавська державна аграрна академія та Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» встановили для всіх спеціальностей єдину вартість. Відповідно, 16 тис. 700 гривень за рік в «аграрці» та 22 тис. у технічному.

Пригадую, як деякий час побутував міф, що нібито за кордоном навчатися дешевше. Та, переглянувши ціни у польських вишах, переконуюсь у протилежному. Вартість у Варшавському університеті, наприклад, стартує з 2000 євро за рік.

А ще додати 150 євро за проживання в гуртожитку плюс харчування. Адже сумку з продуктами маршруткою в Польщу не передасте.

Значно дорожче вчитися в Німеччині: в Міжнародному університеті прикладних наук у Берліні — від 11 тис. 700 євро за рік, а в Берлінській школі економіки та права — від 15 тис. 900 євро.

Отож погодьтеся, що вкладення величезних коштів у навчання, аби не працювати потім за фахом, — погана інвестиція.

Та й про вибір професії варто подумати заздалегідь, аби не вступити абикуди. А головне, навчатися у школі слід краще, щоб був бодай якийсь шанс потрапити на бюджет.