Кіномагія «Корони Карпат»: з-поміж 12-ти фільмів переможцем стала «Толока»

Поєднання цілющої природи, вигадливої прикарпатської архітектури та кіносвята — це ІХ Міжнародний трускавецький кінофестиваль, який промайнув 24-27 червня.

Понад десяток повнометражних найновіших українських фільмів упродовж чотирьох днів міг дивитися кожен бажаючий безкоштовно у комфортних кінозалах.

Ще можна було слухати з перших вуст розповіді про зйомки, скажімо, актора Костянтина Лінартовича (той, хто Богдана Хмельницького зіграв у «Гетьмані», якого є прокатна коротша версія і 4-телесерійна), про фільм-казку за твором Сашка Лірника «Пекельна хоругва», де досвідчений актор грає козака; чи Дмитра Тубольцева — про не кіношну участь в АТО у Пісках і роль захисника з позивним «Літо» у неполіткоректній першій комедії про війну Росії проти України «Наші котики», в якій комічний Путін боїться Гаазького трибуналу й українського солдата.

В основній програмі повного метра представили 12 українських фільмів. Журі кращими акторами визнало Марину Кошкіну («Забуті») та Євгена Ламаха («Черкаси»). «Наших котиків» Володимира Тихого нагородили за кращу режиссуру.

За кращий сценарій срібну статуетку «Корони Карпат» відтепер має Олег Сенцов за фільм «Номери», написаний, знаємо, у російській в’язниці.

Спеціальною відзнакою нагороджено «Атлантиду» Валентина Васяновича, яка перемогла на Венеційському кінофестивалі у програмі «Горизонти» у 2019-му. А Гран-прі цьогорічного кінофестивалю «Корона Карпат» здобула стрічка Михайла Іллєнка «Толока».

Кіно без дефіциту

Коли у Парижі брати Люм’єри вперше для публічного показу рухливих кадрів включали сінематограф (а було це в 1895-му) — у Трускавці, що розкинувся на північ від передгір’я Східних Карпат, закладали курортний парк, який має ознаки англійського ландшафтного стилю, згодом отримав назву Адамівка і донині п’янить численних відпочивальників запаморочливо свіжим повітрям поряд зі знаменитим бюветом цілющих мінеральних вод, найвідоміша з яких Нафтуся.

Унікальне українське місто з красивими віллами з вишуканим різьбленим оздобленням і потужним оздоровчим природним потенціалом та санаторно-відпочинковою інфраструктурою до ідеї проведення фестивалю кіно тут, у Трускавці, дійшло в 2008-му, а презентували її уже у січні наступного року.

Фільм-переможець «Корони Карпат» 2019 року  — «Мої думки тихі», де зіграла Ірма Вітовська, зайняв почесне місце на Алеї кінослави у Трускавці.
Архівне фото.

На першому кінофорумі у 2010-му переможцем став фільм «Арівідерчі» молдовського режисера Валеріу Жереги про двох сільських дітей, чия мама поїхала на заробітки в Італію. У журі тоді були, зокрема, Йован Маркович (Сербія) — кінодраматург, продюсер, директор кіностудії, та наш композитор Євген Станкович, народжений на Закарпатті.

Після вимушеного завмирання культурного життя через пандемію з березня 2020-го кінематографічну «Корону Карпат» — як і багато фестивалів в Україні і світі — минулоріч не проводили. Тож ІХ Міжнародний трускавецький кінофестиваль відбувся нині наприкінці червня, уперше у розпал курортного сезону влітку.

«Ми ростемо щороку, — констатує акторка Ірма Вітовська, голова журі основного конкурсу. — Пройшло досить небагато часу — й українські картини не тільки стоять у прокатній сітці. Ми вже змагаємося з позаминулими перемогами, з минулими перемогами.

Було багато років, коли українське кіно було в дефіциті, а зараз вливається багато крові. У мене в кіно з 1998 року по 2015 був тільки Лесь Янчук, 4 фільми. А скільки було потенціалу втрачено загалом. Скільки втрачено потенційних геніїв.

Лінецький Віталік згорів від тої депресії. Романюк Олег. Я кажу про своїх колег. А скільки нереалізованої енергії режисерів, операторів... Раніше, коли оцінював картини, давав 10 балів; 8; 5. А зараз — 9,8 ; 9,7 ; 9 ... І ти не знаєш, як їх вибирати.

Це не може не тішити. Я за те, щоб не зупинявся процес. Зрозуміло, що нині складний час. Ну, рік-два. Не ми одні, не тільки наша креативна індустрія страждає від пандемії. Набудемо колективного імунітету, все буде добре, прорвемося; війну ми теж виграємо — це 100 відсотків. І треба, щоб не зупинялася історія українського кіно».

Ірма Вітовська підкреслює, що не потрібно протиставляти фільми для дозвілля, для масового глядача, яких має бути багато і різних, для різних аудиторій, щоб розширити український простір, та кіно, яке представляє країну і здійснює місію змінювати глядача. Підігрування таким провокативним «дискусіям» — це зовнішня історія, яка має мету знову повернути українців у капсулу кінозалежності від країни-агресора.

Направду фільми конкурсної програми, які не отримали жодної відзнаки «Корона Карпат», є сильними у своїй ніші. Це про сімейно-дитячі «Пекельну хоругву», «Фокстера і Макса», «Антона і червону химеру». Історична драма за твором Василя Шкляра «Чорний ворон» тяжіє до телевізійного формату, і Наталі Сумській за роль у ньому можна сміливо давати приз за найкращу роль другого плану (такої номінації поки не існує).

Незмінний директор Трускавецького кінофестивалю «Корона Карпат» Олег Карпин з акторкою Наталією Васько.

Алея слави

Важливі для кіноіндустрії ще дві конкурсні програми Трускавецького кінофестивалю — «Короткометражні фільми. Дипломна робота» та «Конкурс кінематографічних шкіл України». Голова «шкільного» журі Лариса Брюховецька — кінокритикиня, кінознавець, редакторка журналу «Кіно-Театр» та старша викладачка кафедри культурології Києво-Могилянської академії каже: «Це була зустріч із майбутнім українського кіно, завтрашнім його днем. У нас намічаються потенційні Інгмари Бергмани» (один із провідних творців авторського кіно ХХ століття. — Авт.).

Чимало нагород здобула Київська кінематографічна школа у третій конкурсній програмі. Кінодраматург Юрій Голіченко загалом виходив за чотирма дипломами, які здобули роботи студентів Національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого — раніше єдиного навчального закладу такого профілю в Україні. Слова похвали отримала й нова кіношкола факультету аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури.

Потужний потенціал короткометражного кіно продемон­струвала друга конкурсна програма. Вона учасникам надала крила, переконана акторка Наталія Васько — голова журі програми, акторка багатьох телесеріалів, а також повнометражних фільмів, зокрема, «Гніздо горлиці» та «Крути 1918». Найкращим визнали «Схрон» режисерки Оксани Войтенко про історію кохання, боротьби і драматизму 1946 року, коли командир повстанського загону Орест зі своєю коханою Євою дочекалися народження немовляти під канонаду обстрілів червоноармійців.

Отримав срібну «Корону Карпат» і відомий аніматор Степан Коваль, чиї три роботи було представлено. «Прізвище в кишені» — оригінальна засобами вираження і бездоганним сценарієм історія врятування немовляти від Голодомору взагалі би могла мати й найвищу нагороду фестивалю.

На алеї кінослави у Трускавці, яка розташована навпроти Музею Михайла Біласа, було відкрито бронзову таблицю на честь фільму-переможця «Корони Карпат» у 2019 році — стрічки «Мої думки тихі» (режисер Антоніо Лукіч). Під час церемонії виступили міський голова Трускавця Андрій Кульчинський та акторка Ірма Вітовська, котра зіграла в цій стрічці головну роль, а цьогоріч очолила журі фестивалю.

До речі, у 2019-му, на попередньому кінофестивалі, Ірма Вітовська вперше побувала у Трускавці, отримала «Корону Карпат» — шосту свою нагороду в кіномистецтві, яка стала третьою за кращу жіночу роль у загалом фільмі-переможці VIII Трускавецького кінофестиваля — «Мої думки тихі». А ще приз за найкращу кінорежисуру тоді вручили Антоніо Лукічу.

Тож це кіно отримало «золото» і два «срібла». Тому й зайняло почесне місце уже тепер на Трускавецькій алеї кінослави, яку вирізняє від інших подібних те, що бронзових плит-нагород удостоєні саме фільми з вказуванням режисерів.

У двогодинній церемонії нагородження переможців та закриття фестивалю показували кадри світової кінокласики, які супроводжувало виконання вживу усім відомих мелодій із «Запаху жінки», «Хрещеного батька» та інших знакових фільмів.

Традиційно ведучими були дотепні й щирі Зоряна Конопельська-Петрас і Богдан Процишин. Незмінному директору Трускавецького фестивалю, його ініціатору, ідеологу та промоутеру Олегу Карпину відомий кінознавець Євген Женін — співорганізатор та учасник 1-го фестивалю українського кіно у Голлівуді — вручив Гран-прі Арт-фесту імені де Рішельє (Німеччина—Україна). Насамкінець Олег Карпин запросив усіх у Трускавець на наступний Х Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат».

Масштабний 4-денний фестиваль відбувся за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Українського культурного фонду, департаменту культури Львівської облдержадміністрації та Трускавецької міської ради.