Виконавча директорка KharkivMusicFest Марія Горбонос: Харків продовжує утверджуватися як форпост українського мистецтва

Якщо в кого ще існує думка, що класична музика — це щось не для кожного, ви не бували на подіях KharkivMusicFest і загалом у Харкові у дні його проведення.

Наша розмова — про один із найкращих у цьому сегменті фестивалів — із виконавчою директоркою Марією Горбонос.

Концерти, лекції й анімовані ролики

— Ще далеко не всі можуть упевнено називати як найперше визначення для Харкова — місто класичної музики. Навіть якщо там бував Петро Чайковський і відбулася прем’єра опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, а в сучасності філармонійний оркестр до пандемії коронавірусу успішно гастролював за кордоном. Утім лише за кілька років, один з яких — пандемічно-карантинний, фес­тиваль KharkivMusicFest зумів вкласти у голови багатьох,­ що його щоразу чисельні проєкти — те, чого не варто пропускати. Маріє, окресліть у цифрах фестиваль, який нещодавно завершився.

— Фестиваль iще дуже молодий, а два останні роки ми працювали дійсно у пандемічно-карантинних умовах, але нам вдалося не лише втілити все задумане, а й наповнити KharkivMusicFest новими проєктами та ініціативами, які розширили його аудиторію. Цифри цьогорічного фестивалю насправді вражають. Загалом провели 22 концертні події.

Ми зібрали 450 музикантів із 12 країн, 5 оркестрів та 2 хоровi колективи. У рамках просвітницької програми ми провели 11 лекцій та створили 8 анімованих роликів «Гід по класичній музиці KharkivMusicFest». Цьогоріч через введений локдаун, або, краще сказати, завдяки йому, наш фестиваль тривав аж 87 днів, тож, iмовірно, ми в цьому побили національний рекорд.

— Для України це ще не надто звично — їхати в інше місто заради виступу виконавця творів класичної музики. Цю нішу заповнює, зокрема, Одеса, якій простіше, бо має море. Утім і в Харкові остаточно вирішуєш бути на великому заключному концерті фестивалю, бо в Києві знову ніяк не складалося почути чарівне мецо-сопрано Анжеліни Швачки, яка гастролювала, зокрема, у США, Німеччині, Данії, Франції, Японії, нагороджена орденом «Зірка Італії». І це лише одна з перлин незвичайної краси названого концерту. Як створюються програми концертів фестивалю, чи багато варіантів спочатку обговорюється, і чиї вирішальні остаточні рішення?

— До заключного концерту фестивалю, коли на одній сцені зібралися колективи з понад 100-річною історією — Національний симфонічний оркестр України, Національна капела «Думка» та зірковий склад солістів Національної опери України, ми готувалися два роки. Не так просто об’єднати на одній сцені майже 150 артистів, враховуючи щільний гастрольний розклад колективів, солістів, диригента, узгодити програму, до якої увійшла прем’єра у Харкові «Страстей за Тарасом» Євгена Станковича та виконання найвідомішої Дев’ятої симфонії Людвига ван Бетховена.

Ми працюємо над створенням унікального музичного продукту, що має презентувати і місто, і країну в цілому, та прагнемо імплементувати його до системи міжнародних культурних комунікацій. Створення такої події — поетапна копітка робота, і диригує цим процесом артистичний директор фестивалю.

До роботи залучається вся команда — музичний i концертний менеджери, куратор української складової в програмі фестивалю, маркетологи, піарники, координатори проєктів, дизайнери.

— Усупереч коронавірусу в цьогорічній програмі фестивалю були виступи світових зірок класичної музики з-за кордону — Готьє Капюсона та Пола Льюїса. Чи не виникало задуму цілорічної промоції таких імен? Чи вона не потрібна фестивалю, оскільки концертні зали мають обмежену кількість місць?

— Промоція не просто потрібна, а вкрай важлива, адже сьогодні вільного від маркетингу мистецтва бути не може. Для того щоб залучити публіку, ми повинні її підготувати, розповісти найцікавіше про музикантів, програму.

Крім того, фестиваль — це часто прем’єрні виступи, прем’єрні виконання: більшість артистів, яких ми запрошуємо, ще не давали концертів в Україні, тож їхні імена знає лише вузьке коло поціновувачів класичного мистецтва, хоча у цьому ж сезоні їхні концерти відбуваються у Відні, Люцерні, Мілані та Лондоні. Оскільки у найближчому майбутньому ми бачимо наш фестиваль однією з впливових туристичних принад Харкова, цілорічна промоція є доцільною, аби всі бажаючі могли запланувати заздалегідь свій візит до Харкова та України.

І диригент білоруського походження

— Фестиваль на 2022-й уже оголосив ім’я артдиректора, який був активно задіяний у цьогорічній програмі, — молодого диригента білоруського походження Віталія Олексейонка з Німеччини. Як зав’язалася ця співпраця?

— Знайомство з Віталієм Алексейонком у нас відбулося восени минулого року, коли він прийняв наше запрошення бути диригентом концерту Дитячого симфонічного оркестру KharkivMusicFest. Віталій є головним диригентом оркестру Мюнхенського університету, він диригував такими оркестрами, як оркестр Лейпцизького радіо, Staatskapelle Weimar, Lucerne Festival Strings.

Тоді до наших юних оркестрантів він поставився як до серйозних музикатів і підготував iз ними складну «дорослу» програму. Згодом у програмі KharkivMusicFest-2021 під його орудою грав Фестивальний дитячий оркестр, у якому об’єднали талановиту молодь з усієї України.

Під час спільної роботи, обговорень проєктів ми зрозуміли, що наше бачення фестивалю співзвучне. Розвиток фестивалю Віталій бачить у поєднанні традиційних та інноваційних форматів, включенні у програму популярних композиторів та творів традиційного репертуару з менш відомим, обов’язковому виконанні української музики, а також в активному залученні партнерів, музикантів та публіки з Західної Європи, США та інших країн.

— Левова частка програми фестивалю — для дітей трохи не з одного року, таке соціально відповідальне «вирощування» їх на культурному ґрунті. Чи відслідковували, які це дає довготривалі результати?

— Позитивний вплив класичної музики на ранній розвиток дитини, її емоційний та фізичний стан уже давно науково доведено. Два роки тому французькі дослідники довели, що музика створює у дитини макростимулятори мозкової активності, які сприяють кращому освоєнню мови, читанню, а пізніше — і навчанню в рамках підготовки до школи; а головними провідниками дітей у світі музики мають бути батьки.

Для подолання бар’єру між дорослими, їхніми дітьми і класичною музикою в рамках фестивалю ми проводимо заняття як для дітей, так і для дорослих i всієї родини. Наразі ми не маємо інформації щодо конкретних довготривалих результатів наших просвітницьких проєктів, адже для цього треба провести окреме дослідження, але те, що з кожним роком серед відвідувачів наших заходів стає все більше постійних слухачів, свідчить про формування музичної культури у харків’ян.

— Проєкт у проєкті — важливий Всеукраїнський конкурс молодих композиторів імені Бориса Лятошинського. У коментарях до запису концерту є й контраверсійний відгук від дописувача без справжнього прізвища. Чи часто організатори Kharkiv Music Fest отримують інформаційні нападки, за якими проглядається бажання применшити значення дуже важливих починань для успішного розвитку сегменту класичної музики в Україні, які реалізуються у прикордонному з Росією Харкові, який завжди розглядався тією країною як саме їхній і мистецький форпост?

— Всеукраїнський конкурс композиторів імені Бориса Лятошинського не можна назвати проєктом. Скоріше ми називаємо це знаковою подією у масштабному фестивалі. Він націлений, насамперед, на підтримку нової української академічної музики, пошук нових імен та фахову орієнтацію молодих композиторів у професійному середовищі.

Оцінки професійних композиторів, членів міжнародного журі свідчать про те, що у лавах сучасних молодих митців є справжні таланти. Той відгук важко назвати контраверсійним: імовірно, в його автора музика переможців конкурсу викликала відторгнення і несприйняття. Ні для кого не секрет, що сучасне мистецтво далеко не в усіх поціновувачів викликає позитивні емоції, саме цьому слухачу, з його слів, не вистачило «прекрасного». Але чи повинне сучасне мистецтво претендувати на таку доволі суб’єктивну категорію, як «прекрасне»?

А щодо ефемерного мистецького форпосту в уявленні близького сусіда — це в їхній уяві перебільшення. Харків після Революції Гідності задекларував і продовжує посилювати свій статус форпосту саме українського, зокрема сучасного, мистецтва.

Культура без політики

— Для культури і бізнесу важлива системність, щоразу підживлена новими ідеями. Її продемонстрував учетверте масштабний KharkivMusicFest та місцеві меценати, які підтримують цей мистецький проєкт. І це той випадок, коли небюджетні мільйони гривень відповідально й ощадно вкладають у культуру. Чи пробували ви подаватися на грантову підтримку фестивалю, щоби частково доєднати гроші платників податків?

— KharkivMusicFest насправді унікальний у тому, що він робиться винятково на гроші місцевого бізнесу, без підтримки державних коштів, не пов’язаний ні з якими політичними силами. Ми вдячні меценатам фестивалю: Сергію Політучому, Олександру Медовому, Володимиру Гриненку, Володимирну Шумілкіну, Тарасу Ситенку, Олегу Чигринову та Валентину Шеветовському, — адже саме завдяки їхній підтримці фестиваль динамічно розвивається, запрошує зірок світового рівня, реалізує масштабні проєкти. За словами президента фестивалю Сергія Політучого, наразі Харків переживає відро­дження кращих традицій меценатства, служіння суспільству. Сергій Якович був приємно вражений, коли на його запрошення підтримати фестиваль та увійти до його опікунської ради відгукнулися шість бізнесменів.

Аби втілити всі масштабні проєкти в рамках фестивалю, ми активно залучаємо кошти з різних джерел: звертаємося до спонсорів та партнерів, бо їхня підтримка нам теж украй важлива, та працюємо з грантами. На «Бюджет участі» міста Харкова ми подавали проєкт Дитячого симфонічного оркестру і виграли, сподіваємося, що на цей рік оркестр отримає фінансування з міського бюджету.

— Які основні програмні позиції зберігатиме Kharkiv Music Fest наступного року?

— У фестивалю за роки його існування вже сформувався обов’язковий перелік заходів, які формують обличчя KharkivMusicFest. Це концерт фестивального оркестру, виступи зірок класичної музики світового рівня, а також концерти лауреатів Всеукраїнського конкурсу молодих композиторів імені Лятошинського та Дитячого симфонічного оркестру KharkivMusicFest, це виконання творів українських композиторів у концертах, зокрема за участі іноземних музикантів; відтак ми знайомимо і публіку, і представників європейської музичної культури з нашим національним надбанням, що є прекрасною промоцією української музики. Крім того, обов’язковою є просвітницька складова фестивалю, у якій будуть заходи для дітей, молоді та дорослих.

—Чи дискутується уже сезон проведення п’ятого фестивалю? Із власного досвіду: відвідувати Харків оптимістичніше на початку літа, коли, зокрема, доходиш до кожного куточка парку Шевченка, де скульптурні наші режисер Лесь Курбас, письменник Петро Гулак-Артемовський, художник Ілля Репін, актор Леонід Биков і навіть не таким суворим видається Тарас Григорович, з яким в образі Катерини акторка Наталія Ужвій. У поєднанні з класичною музикою KharkivMusicFest та його одним із розмальованих піаніно, до якого прямує радісна різновікова група перехожих, це залишає стійкий образ Харкова як сучасного міста високої креативної української культури.

— Ще одна особливість фестивалю полягає в тому, що він не обмежується суто концертним періодом, у нас є позафестивальна програма, яка триває протягом року. Оскільки одним iз завдань фестивалю є наблизити класичну музику до пересічного слухача, вивести її за межі філармонійних залів, то велика частина фестивальних заходів проходить у незвичних для класики локаціях, зокрема просто неба: на площах, у парках, і це відбувається в теплу пору року. Заходи основної концертної програми ми плануємо провести у квітні, і це будуть насичені подіями фестивальні дні. Взагалі, ми прагнемо, аби на концерти KharkivMusicFest приїжджали поціновувачі класичного мистецтва з інших міст і могли кілька днів провести у Харкові.