Після них хоч потоп: чому насправді пішла під воду окупована Ялта

Довгоочікувана вода, яку так давно нахабно вимагала РФ від України для окупованого нею Криму, надійшла врешті у повному обсязі: за одну ніч у східних районах півострова випало майже дві місячні норми опадів.

Під Ялтою, зокрема, від потужного циклону будинки повністю пішли під воду — їх засипало камінням і брудом.

У самій Ялті через велику кількість опадів вийшли з берегів річки, в місті було введено режим надзвичайної ситуації й навіть проводилася евакуація жителів. Там відімкнули водопостачання, а в одному з районів — електроенергію.

У результаті потопу травми отримали 18 осіб, одна людина загинула, ще одна особа зникла безвісти. Через затоплення Ялти російська влада міста оголосила про відключення водопостачання в регіоні. Зливи також розмили всі пляжі, через що багато туристів вирішили покинути окупований півострів.

Голова підконтрольної Кремлю адміністрації Ялти Яніна Павленко повідомила, що вулиці та будинки затопило також у Кореїзі.

Водночас московські пропагандисти по-дилетантськи переможно повідомляють, що тепер проблема з водою в Криму фактично вирішена. Але, як не парадоксально, за прогнозами українських екологів, через сильні зливи водосховища в окупованому Криму заповняться лише трохи і проблеми з водою все одно залишаться.

Зокрема, кримська активістка та екологиня Марина Литвиненко пояснила, що водосховища в Криму живляться від поверхневого стоку, й важливо, наскільки він наповнить штучні «басейни». «У Криму такі гідрологічні особливості, що вода повинна спочатку заповнити карстові порожнечі у вапнякових масивах. Після того, як вона там накопичиться, порода почне віддавати зайву воду в струмочки, річки і водоймища», — зазначила експертка.

Вона зауважила, що важливо враховувати: що водосховища наповнювалися також iз підземних джерел, а підземні водоносні пласти в свою чергу поповнювалися з Північно-Кримського каналу. «Це спеціальна система з декількома станціями, і на дні цього каналу було покладено систему фільтрації. Та вода, яка текла через канал, поповнювала і підземні водоносні пласти», — пояснила екологиня.
А з огляду на те, що 80% води Крим отримував iз Північно-Кримського каналу, то навряд чи водосховища можуть наповнюватися тільки дощами. До того ж вода залила не ті ділянки землі, які є водозбірними районами.

«Найбільший водозбірний район — Ай-Петрі. Також може бути ділянка степу, через який вода може просочитися вниз. Але зараз залито вулиці, і вода або піде в зливо­стоки, або знайде вихід і потече вниз — до моря. Ми не знаємо, скільки ще випаде опадів, але в будь-якому випадку їх буде недостатньо для поповнення водоносних пластів», — додала Марина Литвиненко.

У свою чергу журналіст Тарас Березовець, який родом із Криму, пояснює причини трагедії з жалем, написавши у фейсбуці, що місце вирубаних реліктових лісів зайняли вілли російських мільярдерів і московських чиновників: усе будівельне сміття роками вивозили на незаконні полігони, які нависали над усім ПБК.

І що саме будівельне сміття, змите потоками,  призвело до страшних руйнувань у Великій Ялті та жертв серед населення.

«Бо скрізь, куди приходить російський окупант, настають колапс і катастрофа. Ви не можете навіть близько оцінити наслідки екологічного лиха, що відбувається з анексованим півостровом. Північ Криму вже давно перетворилася на пустелю, колись придатні до землеробства ґрунти занепали. Ялта постраждала не так від природної стихії, як від безконтрольного вирубування лісів, буріння свердловин без урахування місцевої специфіки і створення десятків стихійних сміттєзвалищ.

Жахливо болить душа за понівечений Крим. Нехай будуть прокляті окупанти і колаборанти, що знищують унікальний куточок України. Наслідки окупації доведеться усувати десятиліттями. Але ми впораємося», — резюмував Березовець.

Додамо, що росіяни фактично довели до подібного екологічного лиха й захоплену частину  Донбасу.