Ревнощі, переодягання і три букети. Театр «Колесо» пропонує поринути у комедію ситуацій

Торік до колективу Театру «Колесо» приєдналося багато нових акторів: Петро Миронов, Віктор Бакунов, Олександр Кокарєв, Ірина Стасенко, Дмитро Мельничук, Ярослав Флашнєр.

Частину з них і вирішила одразу задіяти у своїй черговій режисерській роботі Марія Грунічева.

Це її шоста постановка в театрі, і для прем’єри вона обрала п’єсу «Ліки від ревнощів» української драматургині, головної редакторки літературних передач та радіотеатру на радіо «Культура» Наталі Коломієць.

Авторка є лауреаткою літературної премії імені Бразова (номінація «Драматургія») та двох перших Всеукраїнських конкурсів радіоп’єс. Займається постановками радіовистав і є ведучою передач «Без гриму» та «Радіотеатр».

На написання п’єси, за якою була здійснена постановка у столичному «Колесі», Наталю Коломієць надихнула перша спеціальність — психолога. Недарма кажуть, життя часто диктує найкращі сюжети для творів письменників.

Наталя вміло скористалася такою можливістю, і їй вдалося майстерно, у легкій комедійній формі описати, як недовіра та ревнощі можуть спровокувати тріщину в сімейному кораблі.

Марія Грунічева вирішила не просто інсценізувати твір, який сам по собі приваблює цікавим ігровим сюжетом, інтригуючими поворотами і комічними, заплутаними ситуаціями, а зробити з нього мюзикл.

Тож текстові сцени доповнені оригінальними вокальними номерами (композитор Анастасія Комлікова, композитор-аранжувальник Ілля Чопоров, автор пісень Аркадій Гарцман), які актори з ніжністю або ж пристрасно виконують наживо, та звабливо-еротичними танцями (хореограф Ганна Лисенко). Окрім того, режисерка осучаснила п’єсу, перенісши події в наш час і змінивши імена героїв.

За сюжетом, події в основному відбуваються у квартирах, частково на вулиці. Невелику сцену «Колеса» сценограф Олеся Головач поділила на три зони.

Ліворуч — кабінет Романа, в якому стоять стіл і два стільчики з подушками-очима (що ніби підглядають за героями), а також висить дивна картина і шахова дошка.

Цей невеличкий простір є місцем для сповіді або з’ясування стосунків, які герої виконують у пісенній формі.

Праворуч — або кухня, де зустрічаються служниці, або балкон, по якому закоханий Івась лізе до своєї дівчини Лізи. По центру — спершу парк, а потім чергуються квартири Романа з Ангеліною і Антона з Веронікою.

Тут ми бачимо стіл-трансформер, навколо якого кружляють (ніби намагнічені) усі герої. А все тому, що саме на столі раз у раз з’являються букети з квітами, які стають причиною плутанини, ревнощів і непорозумінь між персонажами.

«Квітковий бум» (Flower boom) — класична комедія ситуацій, в якій герої намагаються з’ясувати, як досягти довіри та гармонії у подружніх стосунках і знайти ідеальний рецепт ліків від ревнощів. Вистава приваблює яскравими акторськими роботами.

Олександр Кокарєв грає люблячого, але дуже ревнивого (майже Отелло) чоловіка Ангеліни — Романа, який готовий переодягнутися у жіноче вбрання, аби викрити коханця дружини.

Сцена, коли актор колоритно вдає нібито сестру Романа, що зненацька приїжджає до них погостювати, викликає у публіки найбільше позитивних емоцій, адже так нагадує епізоди з відомого фільму «Здрастуйте, я ваша тітонька».

Дружину Романа грає Ірина Стасенко. Її героїня молода тендітна жінка, яка любить свого чоловіка і не подає приводів для ревнощів. Ну хіба винна вона, що природа наділила її вродою, яка апріорі може притягувати увагу чоловіків?

Ігор Марусяк виконує роль Антона — розсудливого і ділового друга Романа, який вважає, що дружину краще перевіряти, аніж їй довіряти. Тому влаштовує за нею цілодобове спостереження, яке, на жаль, не дає очікуваних результатів.

Дружину Антона грає Олена Тертична. Її Вероніка — молода жінка спокусливої зовнішності, яка через неувагу і байдужість чоловіка почала шукати романтики і пристрасті на стороні.

Віктор Бакунов виконує роль Артура — красунчика-іноземця, який вдало вміє заробляти на своїй зовнішності. Парасковія Жилінська створила образ хитрої служниці Зої, що знає собі ціну.

Особливу симпатію у публіки викликають роботи Оксани Богуцької та Дмитра Мельничука. Вони грають закоханих Лізу та Івася і приваблюють своєю простотою, наївністю і майже дитячою щирістю.

Своїми відносинами, наповненими любов’ю і добротою, вони ніби шепочуть на вухо глядачам, що треба не перевіряти на вірність стосунки, а щиро любити одне одного. А ще — слухати не плітки чи поради друзів, а своє серце, адже воно ніколи не підведе.