І ставок, і млинок, і вишневий садок. Як Зе-влада збирається «відбілити» активи українців

Верховна Рада ухвалила закон про першу в Україні масову податкову амністію.

Громадяни упродовж року — з 1 вересня 2021-го до 1 вересня 2022-го — зможуть за 5% легалізувати активи, набуті без сплати податків, або залишити активи за кордоном, сплативши 9%.

Нарешті за кошти, які люди захочуть легалізувати, можна буде купити ОВДП та навіть заробити на цьо­му, адже амністійний збір буде 2,5%, тоді як прибутковість ОВДП сягає 11%. Джерело похо­дження цих активів пояснювати не потрібно.

Цим правом зможуть скористатися не всі українці: опція не буде доступна громадянам, які в будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, виконували «публічні функції», а також тим, проти кого застосовували спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи.

Також не можна буде задекларувати неіснуючі суми «із запасом» на майбутнє.

Попри несамовитий лемент на камеру Юлії Тимошенко «людоньки, перепишуть усе!» — доходи громадян вважатимуться такими, з яких сплачено податки, якщо ви маєте одну квартиру площею до 120 кв. м або один будинок до 250 кв. м, одне авто, інші активи в еквіваленті до 400 тис. грн тощо. Це не такі вже й великі статки.

А в кого сьогодні є заощадження без підтвердження їх походження? У так званого середнього класу, вся підприємницька діяльність якого за останні 30 років була переважно готівковою.

Ті ж фермери, в основному, продавали свою продукцію за «живі гроші», заробітчани, навіть учені та програмісти досить часто працювали за готівку, в тому числі в іноземній валюті.

Саме беззахисний середній клас може потрапити під складну бюрократичну процедуру з блокуванням грошей на рахунку в банку і перевірками фінансового моніторингу.

Незрозуміло лише, яким чином легалізовані кошти враховуватимуться контролюючими органами та як буде проводитися перевірка таких фіз­осіб суб’єктами фінансового моніторингу.

Ключову ставку податкової амністії (крім приватних підприємців) зроблено на власників великого бізнесу, зареєстрованого в офшорних зонах: амністія може допомогти власникам іноземних активів «м’яко» вивести їх із тіні.

При цьому жодних гарантій, що закон про податкову амністію буде використано не за призначенням, немає. Експерти Міжнародного валютного фонду перевіряють, чи не стане податкова амністія шпаринкою для відмивання коштів.

Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман уже попередив: «Будь-який законопроєкт про податкову амністію повинен містити потужні запобіжники, які унеможливлюють відмивання коштів та корупцію».

Дер­жава демонструє інституційну неспроможність щодо здійснення належного контролю за сплатою податків.

Подібній амністії має передувати реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб, удосконалення адміністрування податків і зборів, реформування податкових, митних, правоохоронних органів та судової системи.

Податкова реформа, яку планували зробити в уряді Олексія Гончарука в 2020 році, через коронавірус та перезавантаження уряду так і не відбулася.

Втім Україна таки хоч боком хоч скоком прямує в напрямку європейської спільноти: в країні йде запровадження плану протидії ухиленню від оподаткування (так званого плану BEPS) та системи автоматичного обміну податковою інформацією (FATCA).

Ці правила значно ускладнять виведення грошей в офшори та інші подібні схеми. Наприкінці 2021 року повиннно запрацювати Бюро економічної безпеки, що розслідуватиме податкові злочини.

Податкову амністію в Україні стримуватиме низький рівень довіри до правоохоронних і податкових органів, тому багато громадян можуть не наважитися скористатися механізмом податкової амністії.

Нарешті, головне. За вельми оптимістичним сценарієм уряду, податкова амністія дозволить вивести з тіні до 20 млрд доларів, у результаті чого державний бю­джет отримає до 1 млрд дол.

Тіньова економіка України, на боротьбу з якою спрямована податкова амністія, за різними підрахунками, становить 25-50% ВВП.

Точно оцінити її обсяг складно, адже вона включає розрахунки та операції, які не відображаються в статистиці. Тобто третина ВВП — це тіньові грошові потоки поза увагою податкової.

Але податкова амністія стосується не потоків, не сумнівних оборудок i схем, які дозволяють ухилятися від сплати податків, а коштів та майна, накопичених за роки функціонування таких схем.

Не слід очікувати, що податкова амністія спонукає найбагатших українців заплатити гроші до бюджету, аби легалізувати свої статки.

Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, Сергій Тарута, Віктор Пінчук, Сергій Льовочкін, Вадим Новiнський та інші з 2005 року були, а дехто і залишається, політиками та держслужбовцями і мали декларувати доходи відповідно до антикорупційного законодавства. 

А законопроєкти Зеленського забороняють їм скористатися правом на легалізацію своїх статків та капіталу.

Все ж фінансові вигоди для країни будуть, але короткочасні. А от соціальні наслідки стануть більш довготривалими і вкрай негативними: довіру громадян до держави, яка все «прощає», буде підірвано.

Добросовісні платники податків опиняться у нерівному становищі з громадянами, що десятиліттями ухилялися від сплати податків.

Це не відповідає конституційному обов’язку «рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації».

Чи не призведе ініціатива Зеленського до того, що порядні громадяни почнуть приховувати доходи в очікуванні другої хвилі амністії?