«Для України двері відчинені». Головне з «відновлювального» саміту НАТО

Головною темою одноденного саміту НАТО, що відбувся в понеділок за участю лідерів країн Альянсу, була ініціатива НАТО 2030, спрямована на зміцнення єдності Альянсу та підготовку до майбутніх викликів.

Вона має прийти на зміну стратегії Альянсу, яка була прийнята в 2010 році.

Лідери країн та урядів НАТО зустрінуться у важливий для Альянсу момент — читаємо в оголошенні, яке анонсує саміт.

Керівництво 30 держав-членів разом із президентом США прийматимуть рішення щодо підготовки НАТО до поточних та майбутніх викликів: агресивна політика Росії, тероризм, кібератаки, руйнівні технології, зростання військової потуги Китаю та вплив кліматичних змін на міжнародну безпеку.

«Це проблеми, з якими жодна з країн не спроможна боротися самостійно, тому трансатлантична солідарність та єдність — ключ до гарантування безпеки та оборони союзників», — підкреслювалося в анонсі саміту.

Але якщо неофіційно, то головним завданням саміту було подолання розбіжностей, що виникли під час президентства Дональда Трампа, і зосередитися на проблемах безпеки, що створюються Росією і Китаєм.

Об’єднання після роз’єднання

Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО, наголосив на відкритті зустрічі, що це «поворотний момент» для Альянсу.

«Наші відносини з Росією перебувають на найнижчому рівні з моменту закінчення холодної війни. Це пов’язано з агресивними діями Москви. Я впевнений, що лідери країн-членів НАТО підтримають наш подвійний підхід до Росії — сильна оборона в поєднанні з діалогом. Нарощування Китаєм військової потужності, його зростаючий вплив і політика тиску також створюють деякі проблеми для нашої безпеки», — заявив Генсек НАТО.

Джеймі Ши, колишній помічник Генсекретаря НАТО, пояснив наміри теперішньої адміністрації у Вашингтоні:

«З одного боку, при Джо Байдені Сполучені Штати, як і раніше, роблять ставку на колективну оборону НАТО і військову присутність у Європі для, в першу чергу, протистояння Росії. Але, з іншого боку, президент не просто бажає повернутися до того Альянсу, яким він був до Трампа. Байден хоче, щоб нове НАТО зосередилося на вирішенні глобальних проблем».

Під час свого президентства Дональд Трамп критикував Альянс за те, що США непропорційно більше Європи вкладається в його розвиток.

Цей закид Трампа не забутий.

«Альянс повинен більше консультуватися і краще інвестувати», — сказав перед початком зустрічі цього року Єнс Столтенберг.

Двадцять одна країна ЄС на цей час є членом НАТО, але тільки вісім з них зобов’язуються виділяти 2% свого ВВП на військові витрати. Серед них Франція, але не Німеччина, Італія та Іспанія.

Росію ніхто не питатиме

Хоча Україну до участі не запросили, вона була однією з важливих тем на саміті. Ні Київ, ні Тбілісі на цьому засіданні не отримали плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО. Утім Альянс підтвердив свою обіцянку 2008 року прийняти до своїх лав ці дві країни.

«Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу. План дій щодо членства (ПДЧ) буде невіддільною частиною цього процесу», — йдеться в документі, оприлюдненому в понеділок надвечір.

«Від України та Альянсу залежить, коли Україна стане частиною НАТО. Росія тут не має права голосу, вона не може накласти вето на це», — зазначив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, відповідаючи на запитання журналіста CBC щодо того, чи дозволить Росія Україні стати членом Альянсу.

Але від України очікують реформ, йдеться в підсумковому комюніке саміту. НАТО вказує на те, що механізмом для Києва, аби рухатися вперед у процесі реформ, є Щорічні національні програми, які укладає Комісія зі співпраці України і НАТО.

Альянс закликав Україну «сповна використати» інструменти, які надає комісія зі співпраці, аби впровадити стандарти та принципи НАТО.

Серед необхідних реформ згадуються протидія корупції, розвиток інклюзивного політичного процесу, децентралізація, захист прав людини та прав меншин, а також верховенство права.

«Подальші реформи в безпековому секторі, в тому числі реформа Служби безпеки України, є особливо важливими. Ми вітаємо помітні реформи, вже здійснені Україною, і наполегливо заохочуємо подальший поступ у реформуванні безпекового та оборонного секторів, у тому числі через всеохопний пакет підтримки. Ми й надалі підтримуватимемо зусилля України в зміцненні опору гібридним загрозам», — зазначено в комюніке.

В Альянсі вказують на те, що партнерство з розширеними можливостями, яке Україна отримала торік, дозволяє розширити співпрацю з блоком.

Комюніке також містить висловлення підтримки Альянсом територіальної цілісності й суверенітету України, Грузії та Молдови, а також невизнання окупації Росією українського Криму та частини Донбасу. Альянс закликав Росію виконати свої зобов’язання згідно з Мінськими домовленостями.

 «У комюніке ми повторили, що двері НАТО відчинені, рішення, які ми ухвалили на Бухарестському саміті, лишаються чинними, і ми плануємо допомагати Україні, а також Грузії, у їхніх реформах для європейської та євроатлантичної інтеграції», — додав Генсек НАТО Єнс Столтенберг.