Небезпечний поворот: чому нафта дорожчає і як довго це може тривати

Закінчення карантину, спричиненого пандемією коронавірусу, категорично не схоже за своїми економічними «симптомами» на його початок.

Якщо рік тому сировина на світових ринках стрімко дешевшала, а вартість бареля нафти доходила до нуля і навіть від’ємних значень, то вже сьогодні ми бачимо зовсім іншу тенденцію.

Окрилена перспективами успішної вакцинації світова економіка стрімко прискорюється, їй потрібно більше сировини, палива, а отже, ціна на нього зростає.

Підсилює тенденцію наявність на ринках «зайвих» грошей, які уряди США та інших розвинених країн виплачували своїм громадянам, аби допомогти їм під час карантину.

Для України, з одного боку, ситуація може виглядати сприятливо, адже дорожчатиме й аграрна продукція, експортером якої ми є. Але з іншого — додаткові нафтодолари отримає наш агресивний сусід — Російська Федерація.

Рекордний «Брент»

Нафта продовжує дорожчати на світових ринках, і наприкінці минулого тижня ціна марки «Брент» вперше з травня 2019 року піднялася вище 73 доларів за барель.

 Так, вартість серпневих ф’ючерсів на лондонській біржі минулої п’ятниці сягнула 72,93 долара за барель, що на 0,57% вище за ціну на закриття попередньої сесії.

Раніше під час торгів ціна «Брент» досягла позначки навіть 73,09 долара.

Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на торгах Нью-йоркської товарної біржі досягала 71,07 долара за барель, що на 0,78 долара, або на 1,11%, більше, ніж показник попередньої сесії.

Така ситуація спричинила масовий приплив ентузіазму нафтовидобувних країн із слабкою економікою, до числа яких, зокрема, зараховують і Російську Федерацію.

«Зростання котирувань на нафту безпосередньо пов’язане з відновленням світової економіки після найсильнішої кризи, викликаної пандемією коронавірусної інфекції, — заявив директор Інституту фінансів і стійкого розвитку Андрій Марголін.

— Торік світова економіка істотно скоротилася, зокрема впали й обсяги інвестицій у нафтову галузь. Зараз світова економіка починає відновлюватися, значить, попит на енергоносії зросте».

Таким чином Росія і Кремль отримують додатковий запас міцності. Принаймні на найближчі рік-два.

«Але, думаю, що дуже скоро ситуація зміниться. Це залежить від політичної волі Європи та Америки, наскільки сильна буде ця воля для просування цієї «зеленої» енергії», — каже співробітниця Колумбійського університету Наташа Удінцева.

«Але при цьому я можу точно сказати, що це погано для Росії як для країни і для людей, які там живуть, — каже фінансовий аналітик Юрій Ярим-Агаєв. — Причому погано в усіх сенсах: економічному, політичному, також у сенсі зовнішньої політики. Нафта залишає країни на рівні сировинної економіки. Подивіться, що сталося з Америкою. Найбільша американська компанія ExxonMobil оцінюється зараз в 260 мільярдів доларів, а компанія Tesla, яка виробляє електромобілі, в 600 мільярдів доларів. Компанії, які взагалі не виробляють матеріального продукту, в основному, комп’ютерний софтвер або торгівля, такі як Amazon, Google і Facebook, — вони «трильйонщики».

Загадка Ірану

Утiм нафтовий оптимізм у Росії не є тотальним. «Навіть попри те, що ціни на нафту відновлюються, до колишніх показників рівень попиту на сировину вже не повернеться», — заявляє керівник відділу компанії «ФБК Грант Торнтон» Ігор Ніколаєв, додаючи, що зростання котирувань — це нетривалий процес, який закінчиться разом з відновленням економіки.

На думку президента і співвласника компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова, коливання на ринку можливі від нуля до нескінченності. За його словами, ціни на нафту в даний час нестабільні, тому їх доводиться регулювати угодою ОПЕК-плюс.

«Але ці домовленості тримають під замком понад 5 млн барелів на добу. Тобто це барелі, які можуть потрапити на ринок, якщо домовленості будуть порушені», — пояснив Алекперов.

Непередбачуваності додає й іранський фактор, коли на ринок у будь-який момент може повернутися до 1,5 млн барелів на добу нафтової пропозиції.

«Тому, виходячи з цієї непередбачуваності, ми закладаємо в бюджет ціну 50 доларів за барель, все залежить від споживання», — сказав він.

Сьогодні ринок, як заявляють аналітики, і справді сильно нервує через перспективи скасування санкцій Сполучених Штатів Америки проти нафтового сектору Ірану.

Паніку на ринку спровокували повідомлення про рішення влади США зняти санкції з колишнього іранського чиновника і ще двох громадян країни, пов’язаних iз нафтовою промисловістю Ірану. Трейдери сприйняли це рішення як сигнал, що санкції невдовзі залишаться у минулому.

Наташа Удінцева вважає, що санкції, ймовірно, скасують. «Не забувайте, зараз iдуть переговори з Іраном, швидше за все, вони закінчаться скасуванням санкцій, і тоді іранська нафта, два з половиною мільйони барелів, теж вийде на світовий ринок», — каже вона.

Її опоненти заперечують, стверджуючи, що раніше керівник Держдепартаменту США Е. Блінкен заявляв: навіть якщо Іран і США повернуться до безсанкційної діяльності у нафтовій галузi, сотні статей американських санкцій проти Тегерана залишаться у силі, поки поведінка Ірану не зміниться.

Пізніше в коментарі «Рейтер» він заявив, що дії США були рутинною процедурою, яка ніяк не пов’язана з переговорами з Іраном щодо відмови від ядерної зброї, а отже, санкції проти Ірану зберігаються.

Рік тому на цьому ж місці

Аналітики ринку, втім, згадують події понад річної давності, коли наприкінці квітня 2020 року ціни виробленої в Америці західнотехаської нафти впали нижче 13 доларів за барель і в якийсь момент навіть досягли негативних значень.

У ті дні пандемія «Ковід-19» змусила Білий дім призупинити економічну активність у країні, і ринки готувалися до найгіршого. Втім незабаром паніка розвіялася й інтерес до нафти почав повертатися. Сам же ринок констатує: станом на даний момент у світі існує дефіцит нафти.

А тому, передчуваючи економічний підйом, споживачі хочуть заповнити свої запаси, які вичерпуються швидше, ніж вони розраховували. При цьому виникла ситуація, коли спотова ціна нафти — вартість станом на сьогоднішній день, набагато вища за ціну, яку платять за контрактами на купівлю нафти через рік.

Утім, на думку західних аналітиків, це не означає, що підйом цін — феномен тимчасовий. Я думаю, що ціни будуть залишатися на нинішньому рівні в доступному для огляду майбутньому.

«Одна з причин — уряди багатьох країн і активісти «зеленого» руху починають створювати перешкоди для збільшення виробництва нафти великими нафтовими компаніями, — каже економіст Університету Хопкінса Стівен Ханке.

— Взяти хоча б проблеми концерну «Шелл», який, за рішенням суду в Нідерландах, повинен скоротити майже наполовину викиди вуглекислого газу в атмосферу до 2030 року, що, як стверджує компанія, призведе до зниження видобутку нафти. У радах директорів провідних американських компаній з’являються інвестори-активісти, мета яких — змусити компанії різко знизити викиди парникових газів.

Однією з перших акцій президента Байдена була заборона на будівництво наф­топроводу з Канади. Днями президент заборонив видачу ліцензій на видобуток нафти в заповідних зонах Аляски. Запроваджено різноманітні заборони на розвідку і буріння на федеральних землях. Усе це повинно негативно вплинути на виробництво нафти в США. Підтримці високих цін нафти сприятимуть й інфляційні процеси, які все помітніші у Сполучених Штатах, що призведе до ослаблення американської валюти».

Байден стимулює нафтові ціни?

На здорожчання нафти працює і стратегія США, які від початку пандемії «накачують» свою економіку грошима, компенсуючи американцям вимушену втрату заробітків і закладаючи фундамент того, що може, за прогнозами економістів, стати рекордним 5-6-процентним зростанням американської економіки в ниніш­ньому році. Ну а зростання економіки суттєво збільшує ціни на сировину.

З іншого боку, експерти вважають, що ініціатива Байдена покладе край наф­товому буму в США заради боротьби з глобальним потеплінням. Уже сьогодні його адміністрація заборонила видобуток і розвідку нафти на території Національного Арктичного заповідника на Алясці.

Ідеться, втім, про зупинку видачі нових ліцензій на федеральних землях для нафтових компаній, при цьому вже діючі ліцензії не відбирають.

«Плюс нових ліцензій, ще не використаних, у нафтових компаній десь під 8 тисяч штук, — продовжує Удінцева.

— Тож компанії мають що розвивати. При цьому ситуація залишається незрозумілою: 14 штатів зараз судяться з адміністрацією, наполягаючи на незаконності таких указів. Також існують два федеральні закони, які вимагають, щоб уряд щороку видавав нові ліцензії на федеральних землях для розвитку енергоресурсів. Як байденівська адміністрація збирається це обходити, я не розумію».

Наступна зупинка — «зелена» енергетика

У виграші від ситуації на нафтовому ринку — сланцеві компанії, акції яких різко пішли вгору. При цьому, як зауважують експерти, ще ніколи раніше наф­това промисловість не була об’єктом такого тиску з боку «зеленого руху», як зараз.

Кілька великих європейських нафтових концернів відмовилися від розвідки нових родовищ, роблячи ставку на відновлювальну енергетику, переважно сонячну і вітрову. Активісти-інвестори ввійшли до складу найвідоміших американських нафтових концернів і вимагають від них зниження викидів парникових газів.

На думку Удінцевої, вкладання коштів у відновлювану енергетику підвищує вартість продукту енергетики традиційної.

«Наприклад, технології, за допомогою яких використовують вуглекислий газ, коли його перетворюють на інший продукт. Але якщо компанія мусить витрачати на це гроші, тоді нафта стає ще дорожчою. З моєї точки зору, це необхідно робити, щоб зменшувати обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу і процес має відбуватися за допомогою форсованого поштовху від урядів усіх держав, адже самі компанії ніколи не будуть цього робити», — каже вона.

У короткостроковій перспективі від такої ситуації виграють авторитарні режими на кшталт російського. Але в подальшому такі країни, які не звертають увагу на «зелену» енергетику, будуть покарані тарифами, їх нафта стане неконкурентоспроможною.

«Тому та сама Саудівська Аравія досить багато уваги звертає на «зелену» енергетику. Якщо ви знаєте, вони будують нове місто, таке місто мрії, місто майбутнього — без викидів, без вуглекислого газу. Інше питання, наскільки це економічно вигідно, але якщо все піде за планом, то країни, які зараз не вкладають кошти у подібні проєкти, виявляться в гіршому становищі, ніж передові держави.

Вже йдуть розмови з приводу того, що російський газ — найбрудніше паливо. Мається на увазі витік метану. Метан — це основна складова газу, він дуже летючий: дуже маленькі молекули вилітають iз труби під час транспортування. У Росії дуже великі газопроводи, а отже, дуже багато викидів метану. І я не впевнена, що Росія щось робить iз цього приводу», — продовжує Удінцева.

А ТИМ ЧАСОМ...

На подорожчанні можна заробити

Фахівці компанії «Форекс Клуб» підготували інвестиційну ідею «Нафта готується до зростання світової економіки», яка дозволяє заробити на подорожчанні важливого ресурсу. Ця інвестиційна ідея розрахована для нафти марки West Texas Intermediate, яка має досить великий потенціал зростання котирувань і дозволяє отримати хороший прибуток — до 120%.

Перспективна інвестиційна ідея розрахована на три місяці і закінчується в першій декаді серпня. Однак це не означає, що інвестор зобов’язаний закрити свою угоду в термін.  
На думку експертів, нафта залишається традиційним активом, у який вигідно інвестувати як під час кризи, так і в період зростання економіки. Головне — ретельно стежити за ситуацією на ринку і своєчасно реагувати на зміни.