Від коронавірусу — до Росії з Китаєм: які загрози обговорювали на саміті G7 і що сказали про Україну

В англійському курортному місті Карбіс-Бей, що у графстві Корнуол, 11-13 червня відбувся саміт «великої сімки» (G7), тобто семи найбільш розвинених країн світу.

До складу цієї групи входять США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада.

На саміті лідери країн G7 наголошували, в основному, на питаннях подолання пандемії коронавірусу, глобального потепління, а також політики стосовно Китаю та Росії, особливо в контексті її агресивних дій в Україні. Саміт G7 був особливим тим, що в ньому вперше брав участь новий президент США Джо Байден, як і держсекретар США Ентоні Блінкен.

2022 рік, кінець пандемії

До кінця 2022 року країни «великої сімки» пообіцяли надати найбільш нужденним країнам світу 2,3 млрд доз вакцин проти коронавірусу.

У рішеннях саміту зазначено: «Визнаючи гостру необхідність прискорити доставку доз, ми зобов’язуємося поділитися не менше ніж 870 мільйонами доз безпосередньо до наступного року».

Німеччина при цьому надасть 350 мільйонів доз вакцини, повідомила німецька канцлерка Ангела Меркель. Господар цьогорічного саміту G7 Борис Джонсон заявив, що багаті країни повинні допомогти у вакцинації бідним країнам.

США зобов’язалися купити 500 мільйонів доз вакцини фірми Pfizer і передати їх бідним країнам. Велика Британія обіцяла купити 100 мільйонів доз вакцини.

Керівники країн G7 поставили за мету покласти край пандемії коронавірусної інфекції у 2022 році. Водночас міжнародні організації заявили, що для припинення пандемії необхідно 11 мільярдів доз вакцин.

Представники «великої сімки» обговорили також різні гіпотези спалаху пандемії коронавірусу, зокрема його походження з лабораторії в Ухані. Вони вирішили чинити тиск на Китай, щоби той оприлюднив повну інформацію про початок епідемії та її перебіг у першій фазі.

У травні президент Джо Байден звернувся до американської розвідки з проханням подвоїти зусилля в напрямку розслідування джерел спалаху коронавірусу, зокрема версії про його лабораторне походження.

Клімат: менше газів

У боротьбі з глобальним потеплінням клімату держави G7 мають намір удвічі скоротити свої викиди парникових газів до кінця десятиліття. Країни «сімки» підтвердили прихильність цілям, передбаченим Паризькою угодою з клімату, до якої повернулися США за нового президента Джо Байдена.

Йдеться про обмеження глобального потепління (1,5 градуса за Цельсієм в порівнянні з доіндустріальною епохою), а також досягнення «вуглецевої нейтральності» (нульового балансу викидів) не пізніше 2050 року.

«Велика сімка» взяла на себе зобов’язання щодо збільшення цільових показників скорочення парникових викидів до 2030 року. Провідні держави, таким чином, розраховують до кінця десятиліття скоротити свої викиди «приблизно вдвічі — порівняно з 2010 роком, або більш ніж наполовину — в порівнянні з 2005 роком», наголошується в підсумковому документі.

Україна — серед основних питань порядку денного

У прийнятій у неділю підсумковій декларації саміту, у розділі, присвяченому Україні, G7 «підтверджує підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах». Там також міститься заклик до Росії «припинити дестабілізуючу поведінку і зловмисні дії».

Росії країни «сімки» нагадують, що вона «є стороною конфлікту на сході України, а не посередником» у його врегулюванні. Москву закликають «знизити напруженість і діяти відповідно до її міжнародних зобов’язань», а також вивести «війська і техніку», що перебувають на східному кордоні України і на Кримському півострові.

Росію і «підтримувані нею збройні формування» сепаратистів G7 закликала до «конструктивної взаємодії» та підтвердження готовності дотримуватися перемир’я.

Кремлю нагадали про втручання у вибори, кібератаки, «систематичні репресії» російського громадянського суспільства та ЗМІ, а також про спробу отруєння Олексія Навального.

Група семи підтримує територіальний суверенітет України і готова допомагати в проведенні реформ. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за результатами обговорення питань Східного партнерства ЄС, що відбулось у рамках саміту.

Вона відзначила: «Україна — серед основних питань нашого спільного порядку денного», і наголосила на важливості для України будувати потужні інституції, засновані на верховенстві права», цитує її слова «Голос Америки».

Посадовиця ЄС наголосила на спільній міжнародній відповіді на дії Росії: «У той час, як Росія продовжує завдавати шкоди європейському порядку безпеки, ми можемо розраховувати, що потужний Трансатлантичний альянс дасть на це відповідь».

У комюніке лідерів країн «великої сімки» також згадали про відповідальність Ірану за катастрофу літака «Міжнародних авіаліній України».

«Ми підтримуємо зусилля, спрямовані на забезпечення прозорості, підзвітності та справедливості для жертв рейсу 752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», збитого Іраном у січні 2020 року. Ми повторюємо своє глибоке занепокоєння з приводу продовження порушень прав людини та зловживань в Ірані», — йдеться в заяві.

Країни «сімки» підтвердили «глибоку стурбованість» ситуацією в Білорусі, де режим «продовжує посягання на права людини, основні свободи», а також на міжнародне право, як у випадку з примусовою посадкою літака Ryanair і арештом Романа Протасевича та Софії Сапеги.

G7 обіцяє продовжити спільну роботу з «притягнення до відповідальності винних» у вказаних порушеннях, у тому числі шляхом запровадження санкцій. Провідні демократії «продовжать підтримувати громадянське суспільство, незалежні ЗМІ та права людини в Білорусі».

Олександра Лукашенка G7 закликає «змінити курс» політики, «вступити в конструктивний діалог з усіма прошарками суспільства і провести нові вільні і справедливі вибори».

Китай: протидія неринковій політиці

Параграф про Китай і проб­леми «світової економічної конкуренції» у висновках саміту G7 підтверджує «колективний підхід» провідних демократій до протидії «неринковій політиці і практиці, які підривають справедливе і прозоре функціонування світової економіки». «Сімка» має намір активно співпрацювати з КНР там, де є «спільний інтерес до загальних глобальних проблем» — зокрема, з питань клімату та збереження біорізноманіття.

Водночас G7 нагадує Китаю про необхідність «дотримуватися прав людини та основних свобод», особливо щодо населення Синьцзяна і Гонконгу з «його високим ступенем автономії».

Лідери «великої сімки» об’єднаються в боротьбі з китайським проєктом «нового Шовкового шляху». У відповідь на масштабні інвестиції в інфраструктуру цього проєкту з боку Пекіна учасники зустрічі вкладатимуть 100 мільярдів доларів на рік в економіку країн Африки, Азії та Латинської Америки.

Представники країн G7 прийняли рішення підтримати план Build Back Better World («Знову відбудуємо кращий світ»), представлений президентом США Джо Байденом у відповідь на дії Китаю. Він передбачає мільярдні інвестиції в країни з низькими або середніми доходами на душу населення.

А ТИМ ЧАСОМ...

На полях саміту відбувалися численні двосторонні зустрічі. Канцлерка Німеччини Ангела Меркель після зустрічі з Джо Байденом зазначила, що обоє лідерів були єдині в думці, що збереження транзиту газу Україною є «життєво важливим та неодмінним».

За словами Меркель, атмосфера зустрічі була позначена «готовністю до співпраці» та «взаємними інтересами». Дискусії під час розмови вона назвала хорошими та конструктивними.

«Особливістю цього формату G7 є те, що тут панує дуже відверта і неформальна атмосфера зустрічей», — додала Меркель, цитує інформагенція dpa.

Як зазначила Меркель після зустрічі, головною темою розмови була і майбутня зустріч Джо Байдена з російським президентом Володимиром Путіним, що відбудеться 16 червня у Женеві.