Борги повертають тільки боягузи: 37 депутатів запропонували не повертати кредити МВФ

Складнощі, з якими стикається українська влада в перемовинах із нашим головним кредитором — Міжнародним валютним фондом, призвели до напрочуд несподіваного результату.

Замість того, аби шукати точки дотику, завершувати обіцяні реформи та нарешті долати корупцію, 37 нардепів за­пропонували... взагалі відмовитися від співпраці з кредитором.

Що простою мовою означає — не повертати кредити, які ми отримали від Фонду на реформи та економічне перезавантаження країни.

Наслідок таких ініціатив може бути доволі плачевним для всіх нас: державу чекає дефолт, із яким до нас прийде забута вже у 1990-ті роки гіперінфляція, не вигадане, а вже реальне зубожіння людей.

Враховуючи ж агресію з боку Росії, такий сценарій може означати остаточний розвал держави — перетворення на територію замість держави, на яку може сміливо зайти ворожа армія.

Два тижні до прогресу

Аналітики банку J. P. Morgan прогнозують, що Україна до кінця 2021 року отримає 3 млрд доларів офіційного фінансування, та очікують надходження другого траншу кредиту МВФ.

На їхню думку, міжнародні резерви нашої держави зростуть до 32,5 млрд доларів завдяки перевищенню припливу валюти над її відтоком, зростанню валютних резервів на 0,6 млрд доларів і додатковій емісії спеціальних прав запозичення на 2,7 млрд доларів із боку МВФ.

При цьому в банку очікують надходження другого траншу кредиту МВФ до вересня цього року.

«Експерти вважають, що президент і уряд країни зацікавлені якнайшвидше виконати всі необхідні умови Фонду, щоб отримати транш до початку осені, коли обговорюватимуть бюджет на 2022 рік. Водночас вони оцінюють у 20-30% ризик того, що необхідні для траншу закони не будуть ухвалені до літньої перер­ви і співпраця з МВФ може відновитися лише наприкінці цього року або в наступному», — йдеться в офіційному повідомленні J.P. Morgan.

При цьому міжнародні експерти наголошують: прогресу в ухваленні антикорупційного та судового законодавства, необхідного за умовами програми «стенд бай», наразі не відчутно, втім вони очікують зміну ситуації до кінця червня.

Борги повертають тільки боягузи

Тим часом деякі народні депутати України словосполучення «зміна ситуації» розцінили по-своєму.

Так, нещодавно 37 нардепів із різних фракцій і груп, у тому числі й з президентської «Слуги народу», зареєстрували в Раді проєкт постанови, який передбачає підготовку плану невідкладних заходів щодо реструктуризації зовнішнього держборгу України перед МВФ.

У пояснювальній записці автори пишуть: на сучасному етапі в Україні склалася кризова ситуація у виробничій та соціальній сферах, фінансово-бюджетній і банківській системах, а отже, виникли проблеми платіжного балансу, зниження ВВП, девальвація національної валюти, значне скорочення сировинних доходів, стрімке падіння індексу промислового виробництва тощо.

Але найголовніше, на їхню думку, що залучення коштів від МВФ «неоднозначно впливає як на економіку, так і на політичне становище країни, що викликає дискусії серед учених, експертів і громадськості про необхідність співпраці з МВФ, її оцінки та подальшої співпраці».

Нардепи порахували: Україна отримала від МВФ 35,2 млрд доларів, повернула — трохи більше 18 мільярдів.

«При цьому вже відсотків наша країна заплатила близько 3 млрд доларів. Умовами кредитних програм із МВФ також передбачено сплату комісії за неотримані транші, яку Україна як позичальник сплачує разом із відсотками за отримані кредити. Слід зазначити, що в 2021 році, крім залучення 276 млрд грн на покриття дефіциту бюджету, Міністерству фінансів необхідно виплатити мінімум 600 млрд грн за зовнішніми та внутрішніми боргами. За підрахунками Міністерства фінансів, пік виплат припаде на вересень, коли за один місяць держава повинна виплатити 102 млрд грн», — зазначають нардепи.

І ти, Гетманцев?!

Але небажання платити за взятими раніше боргами — це лише один бік. З іншого ж, 37 «відважних» нардепів вирішили, що «більшість із запропонованих Україні з боку МВФ реформ були суперечливими і малоефективними для нашої держави, і тому подальші умови співпраці з МВФ повинні бути переглянуті».

Проєкт постанови передбачає створення на базі Кабміну спільної урядово-парламентської робочої групи «з питань підготовки плану невідкладних заходів щодо реструктуризації зовнішнього державного боргу України перед МВФ». Дулю для МВФ тримає у кишені й керівник Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Україна має намір відмовлятися від практики запозичення грошей у МВФ. Можливо, це не на часі сьогодні, проте в майбутньому наша країна не повинна робити ставку на кредити МВФ», — зазначив він, додавши, що МВФ надає позики країнам, що перебувають у глибоких структурних кризах, а тому нинішня залежність України від кредитів МВФ свідчить, що наша країна перебуває саме в такому кризовому стані.

Однак цей стан, на думку нардепа, затягнувся, й Україні потрібно якомога швидше виходити з нього.

Тож у майбутньому, сподівається Гетманцев, Україна цілком зможе обійтися без кредитів МВФ.

«Безумовно, ми можемо обійтися без МВФ. Це буде зробити складніше, тому що ті гроші, які ми залучаємо на зовнішніх ринках, будуть коштувати дорожче, — логічно наголосив керівник комітету і зробив доволі дивний висновок. — Вони будуть лягати на наш державний бюджет великим вантажем у вигляді високих відсотків. Ми ставимо перед собою мету припинити кредитування в Міжнародному валютному фонді».

«Вибачте, ми погарячкували...»

При цьому МВФ, у свою чергу, недвозначно дав зрозуміти українській владі, що він, м’яко кажучи, «не лох». І що нові позики можливі тільки на його умовах. Іншими словами, міжнародні кредитори готові дати кредит в обмін на системні реформи в Україні, частина з яких пішла б на користь країні в цілому. Зокрема, це стосується посилення боротьби з корупцією, повної незалежності Нацбанку і реформи судової влади.

Щоправда, невідомо, чи погодяться наші кредитори пом’якшити вимоги щодо інших своїх вимог, які можуть поставити на межу виживання більшість українців, які вже й так на цій межі. Йдеться про скорочення бюджетного дефіциту і повної диктатури ринкових цін у сфері енергетики. Деякі експерти стверджують, що міжнародні кредитори недооцінюють масштаби зубожіння великої частини українського населення.

Але хоч як би там було, тридцять семеро «відважних» частково відізвали свої підписи під економічним шантажем штаб-квартири МВФ.

«Наскільки я розумію, більшість підписів відкликали, в тому числі більшість колег із нашої фракції. Тут усе просто: якщо я у вас в борг візьму гроші, а коли настане час віддавати, скажу, що потім віддам, — економіка так не працює. Так робить Аргентина, але Аргентину вже кредитують під величезні відсотки, там уже давно ніхто не робить на неї ставку. Є Судан, який може відмовитися по виплатах зовнішнього боргу», — зазначив народний депутат від фракції «Слуга народу», колишній економічний експерт Олексій Устенко.

За його словами, ті, хто раніше поставив підписи, на той момент не розуміли суті ініціативи.

«Тут питання власної ініціативи будь-якого нардепа, це власна думка, це не позиція партії. По-перше, є колеги, які не належать ні до податкового, ні до економічного комітету. І дуже часто ініціатива в сесійній залі може сприйматися неоднозначно... До вас підходять і кажуть: ну підпиши, класна ініціатива, часто це спрацьовує. Я вже давно не підписую. Коли нардепи відкликають підписи — напевно, їм пояснюють, вони розбираються в ситуації», — розповів Олексій Устенко.

Дефолт замовляли?

«Економічні проблеми, які ведуть до неможливості платити за своїми боргами або політичної відмови країни платити за суверенними боргами, називаються суверенним дефолтом. Іншими словами дефолт — це банкрут­ство держави, яке призводить до значних фінансових і соціальних потрясінь в країні, — пояснив нашим народним обранцям заступник виконавчого директора у Міжнародному валютному фонді Владислав Ришкован.

— Слова, які асоціюються з дефолтом, — це девальвація, інфляція, банкрутства, порожні магазини, набіги на банки, соціальні протести, насильство на вулицях, мародерство, міжнародна ізоляція».

Фінансист також пояснив: для дефолту держави уряду або центральному банку досить пропустити регулярний платіж кредиторам як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку.

«Чому борги для України такі дорогі? Тому що нам не довіряють. Чому нам не довіряють? Чому до нас ставляться, як до країн третього світу? Чому наш кредитний рейтинг на рівні середньоафриканського? — риторично запитує фінансовий банкір Сергій Фурса. І дає відповідь:

— Тому що депутати парламенту реєструють постанову про списання боргу України перед МВФ. Це ті сміливі й відчайдушні, які вважають, що місце України в компанії Афганістану та Ємену. Розумні та кмітливі, яким подобається приклад Лівану. «Ліван — молодці». Геніальні фінансисти, в тому числі з правлячої партії, які вважають, що, не сплачуючи борг, можна збільшити довіру до країни. Це фантастично красномовні люди, які потім на ефірах будуть звинувачувати Сороса, український Мінфін і бридких спекулянтів у тому, що Україні дають у борг так дорого».

При цьому Фурса зазначає: тим країнам, до переліку яких так хочуть потрапити ці сміливці, не дають узагалі.

«Їм списують борги, як ви махаєте рукою на десятку, яку заборгував вам ваш однокласник, що зазвичай валяється п’яним на дитячому майданчику, — продовжує експерт.

— Ви скажете, що це просто міські божевільні, навіщо на них звертати увагу. Але біда в тому, що вони — депутати, що вони — влада, вони — частина правлячої коаліції. І новина про їхній вчинок потрапить до інвесторів. І закладе ще одну цеглинку у фундамент ставлення до України як країни, якій не можна довіряти. Країни, від якої постійно вимагають реформ, а бачать дуже часто суцільну імітацію. Країні, в якій депутати правлячої партії закликають до дефолту, — продовжує Фурса.

— І такій країні ще дають у борг! Адже у світі грошей дуже багато і вони дуже дешеві. Але дають дорого. Дають, як Гані. На порядок дорожче, ніж країнам-відмінникам. Країнам, у яких ніхто, хоч якось пов’язаний із владою, навіть пошепки ніколи не буде говорити, що не треба віддавати борги. Де ніхто у владних кабінетах і думати не буде про те, що «борги віддають тільки боягузи».

А ТИМ ЧАСОМ...

Сто мільйонів для постраждалих

Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила надання Україні додаткових 100 млн гривень. Ці гроші нададуть «Укрексімбанку» на кредитування малого і середнього бізнесу.

За програмою «Доступ до довгострокового фінансування» банк видаватиме кредити експортоорієнтованому бізнесу, який постраждав від пандемії «Ковід-19». Кредити будуть розраховані на більш тривалий термін погашення, ніж зараз пропонує ринок.

«Ці нові кредити створюватимуть робочі місця, стимулюватимуть конкурентоспроможність, допомагатимуть українським компаніям знаходити нових клієнтів за кордоном, збільшувати доходи і сприяти зменшенню бідності в міру виходу України з пандемії», — заявив Аруп Банерджі, регіональний директор Світового банку по Східній Європі, додавши, що більшість підприємств, які отримують кредити за цією програмою, працюють у сільському господарстві та харчовій промисловості.